|
Тихоліз
Лариса
асистент,
Подільський державний аграрно-технічний університет,
м. Кам'янець-Подільський
Ціна в умовах ринкових перетворень
Основний зміст економічної категорії ціни
витікає з підходів до процесу ціноутворення [2, с.128]. Світовій економічній
думці відомі три найбільш поширені підходи до процесу формування ціни (теорії
ціноутворення).
Перша теорія ціноутворення – це теорія
трудової вартості. Сутність її полягає в тому, що в основі ціни лежить вартість
товару. За класичним визначенням, ціна – це грошовий вираз одиниці вартості
товару.
У процесі історичного розвитку
суспільства, а з ним і розвитку товарного обміну, виділився товар, в якому всі
інші товари виражають свою вартість. Таким товаром є гроші (золото) [3, с.56].
Оскільки вартість є внутрішньою основою
ціни товарів, вона відображає суспільні відносини, втілені в товарі. Вартість
відображає економічні відносини між суб’єктами господарювання, технічний та
організаційний рівень виробництва, рідкісність товару (послуги).
З теорії трудової вартості випливає
важливий в теоретичному плані висновок проте, що формування вартості ціни
здійснюється у сфері виробництва, а проявляється за посередництвом обміну. Тому
в основі підходу до формування ціни прихильники теорії трудової вартості
вбачають суспільно-необхідні витрати праці [4, с.32].
Заслуговує на увагу маржиналістична
(гранична) теорія ціноутворення. Основна відмінність теорії граничної
корисності від теорії трудової вартості полягає в тому, що при визначенні ціни
тут враховуються не витрати праці, а оцінка граничної корисності самого товару.
Тобто покупця цікавить не сам
товар, а те, в якій мірі він задовольняє
його потреби. Вартість товару відповідає його цінності та визначається ступенем
корисності для споживача [6, с.98].
Основою формування ціни товару є ступінь
корисного ефекту, який він приносить споживачу. Згідно з теорією граничної
корисності, ціна є самостійною «позавартісною» величиною, для визначення якої
суб’єктивна оцінка покупця (споживача) є вагомішою, ніж об’єктивно існуючі витрати
на виробництво товару.
Виходячи з вищезазначеного, теорія
трудової вартості і теорія граничної корисності мало пристосовані до практики
сучасного ціноутворення. Вони існують лише як теоретична основа ціни.
Зараз основна ідея теорії ціни полягає у
необхідності перенесення акценту в дослідженнях економістів із проблеми
визначення вартості на аналіз закономірностей взаємодії категорій попиту і
пропозиції [1, с.26]. Теорія ціноутворення на базі попиту та пропозиції є не
зовсім правомірною, оскільки вирішальне значення при визначенні ціни мають як
теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності.
Окремо необхідно звернути увагу на поняття
цінності. У теорії цінностей і ціни
визначення ціни зводиться до встановлення ринкової рівноваги при взаємодії попиту
та пропозиції. Попит визначається граничною корисністю товару для споживача, а
пропозиція базується на витратах виробництва. Таким чином, теорія цінності і
ціни поєднує в собі два цінотворчі чинники: корисність товару та витрати
виробництва [7, с.18].
Найтиповішим для ринкових цін економісти
вважають виконання ними вимірювальної (облікової), стимулюючої, розподільчої та
регулюючої функцій.
Економічний зміст вимірювальної
(облікової) функції полягає у тому, що за допомогою цін фіксується вартість
(цінність) або суспільна оцінка ресурсів, товарів і послуг. За допомогою цін у
грошовому виразі вимірюється обсяг виробництва та його динаміка, взаємозв'язок
різних галузей економіки та суб'єктів господарювання, платоспроможний попит
населення тощо.
Сутність стимулюючої функції полягає в
тому, що вона узгоджує суперечності між вимогами ринку і фактичними витратами
на виробництво та реалізацію виготовленої продукції. Саме ціна є дієвим важелем, що забезпечує економічне
стимулювання виробництва продукції з найбільшою величиною прибутку за
мінімальних витрат.
Розподільча функція ціни проявляється у
процесі мобілізації частини вартості ВВП у формі податків та обов’язкових
платежів до бюджету для задоволення загальнодержавних потреб. Розподільча
функція ціни здійснює вплив на формування споживчого попиту та
ресурсозабезпеченої пропозиції на ринку збуту.
Регулююча функція ціни або функція
балансування попиту і пропозиції виражаються в тому, що за допомогою цін
здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням конкретних товарів
населенням і пропозицією виробників. Економічний зміст тієї функції полягає у
досягненні рівноваги між фактичним обсягом виробництва певних товарів і
суспільними потребами в них.
В умовах ринкової економіки ціна має
вагоме значення. Ціна визначає структуру і об'єм виробництва, рух матеріальних
потоків, розподіл товарної маси і, зрештою, рівень розвитку суспільства. У свою
чергу, успіх комерційного підприємства визначають такі складники:
- науково обґрунтована цінова стратегія;
- розумна цінова політика;
- правильна методика встановлення цін.
В умовах ринкової економіки цінова
політика є однією з найважливіших складових діяльності підприємства, оскільки
цінова політика підприємства суттєво впливає на його кінцеві результати.
Зумовлено це традиційними функціями ринкової ціни, яка є найважливішою
передумовою досягнення підприємством його стратегічних цілей. Для встановлення
необхідної рівноваги завжди потрібне державне регулювання. Безпосередньо в
Україні державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень, вибір
методів і встановлення термінів регулювання здійснюється Міністерством
економіки України, а на регіональних ринках – місцевими органами влади.
У нормальному ринковому середовищі цінову
політику формуватимуть пропозиція і попит на ті чи інші товари або послуги. Але
в умовах, які зараз складаються в Україні, це призведе до негативного
результату, який не сприятиме можливостям наших громадян купувати відповідну
продукцію. Тому державне втручання в цінову ситуацію необхідне. Однією з
головних передумов тривалого виживання і стійкого розвитку підприємства на
ринку повинна стати ефективна робота з ціноутворення. Для цього, досліджуючи
трансформацію функцій ціни, треба акцентувати увагу на виборі конкретного
напрямку цінової політики підприємства, визначенні методичного підходу до
формування ціни, розробці заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Список
використаних джерел
1. Дьяченко В.П. Проблемы планового ценообразования. –
М.: Наука, 2007. – 328 с.
2. Есипова В.Е. Планирование цен. – М.: Высшая школа,
2008. – 226 с.
3. Євтушенко О.В. Сутність та зміст трансформаційних
витрат //Економіка розвитку України. – 2009. - № 1. – С. 55-58.
4. Корнілов О.О. Вартість і ціна робочої сили в умовах
економічної трансформації //Економіка розвитку України. – 2009. - № 1. –
С.30-33.
5. Пономаренко В.С. Конкурентоспроможність і проблеми
науки та практики: Монографія. – Харків: ІНЖЕК, 2008. – 232 с.
6. Саболчик М. Цены в системе планового управления /Пер.
с чешского. – М.: Экономика. 2008. – 346 с.
7. Салимжанов И.К. Цена, качество, эффективность
//Финансы. – 2007. - № 6. – С. 16-21.
| 
