Борщ
Олена
аспірантка,
Львівська державна
фінансова академія,
м. Львів
ФІНАНСОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Оскільки в Україні впродовж декількох
останніх років спостерігається певний прогрес на рівні територіальних громад у розвитку
самоврядування, то
все більшої ваги набуває питання фінансового забезпечення територіальних громад
фінансовими ресурсами, що задовольняють потреби регіону.
Основними завданнями
регіональної фінансової політики є забезпечення економічної незалежності i розвитку
регіону. Становлення та розвиток в Україні інституту місцевого самоврядування із
самодостатніми місцевими бюджетами та передача місцевим органам влади визначених
повноважень обумовлюють формування бюджетного процесу згідно із європейськими стандартами,
що водночас передбачає пошук нових напрямів фінансового забезпечення регіонів [2,
с.163-164].
Недостатня фінансова
забезпеченість місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
значною мірою зменшує їх ефективність у вирішенні проблем розвитку регіонів. Впровадження
регіональної фінансової політики вимагає наявності низки економічних та фінансових
важелів у розпорядженні регіональних та місцевих органів влади. Впровадження регіональних
важелів потребує економічно-правового підґрунтя фінансової політики як на державному,
так i на регіональному рівнях, враховуючи при цьому централізоване та регіональне
прогнозування, планування та програмування соціально-економічних процесів.
Місцеві органи влади
наділяються фінансовими ресурсами, тобто джерелами фінансування, вiдповiдно до закріплених
повноважень як власних, так i делегованих. Фінансова автономія органів місцевого
самоврядування забезпечується за допомогою:
-
місцевих
податків i зборів;
-
неоподаткованих
надходжень (доходiв від майна, що належить мiсцевiй владі, доходiв від господарської
діяльності комунальних підприємств);
-
переданих
доходiв з боку державного бюджету;
-
трансфертів
[3].
Частка власних доходiв
місцевих бюджетів є незначною та потребує вдосконалення методів стимулювання її
зростання, оскільки невисокий рівень наповнення бюджетів за рахунок власної дохідної
бази демотивує ефективну роботу місцевої влади. В основі регіонального розвитку
лежить самостiйнiсть окремих територій у визначенні власних перспективних цілей
та можливості фінансування заходів для їх реалізації, насамперед, за рахунок власних
джерел i залучених інвестицій [4, с.398-399].
Навіть виконання
принципу субсидiарностi, що лежить в основі фінансових відносин мiж місцевим самоврядуванням
та державою, відповідно до якого розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими
бюджетами ґрунтується на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг
до їх безпосереднього споживача, не забезпечує достатньою мірою автономності муніципальних
утворень в Україні. Процес становлення i подальшого розвитку місцевого самоврядування
в Україні суттєво залежить від того, як формуватиметься місцева фінансова система.
На даний момент органи регіональної влади майже повністю залежать від фінансового
забезпечення держави, а основну частку доходiв місцевих бюджетів не складають власні
доходи, як того вимагає світова практика [2, с.164].
Особливу роль в забезпеченні
збалансованих бюджетів регіонів відіграє регіональна податкова політика як система
заходів щодо вдосконалення оподаткування, спрямована на реалізацію інтересів держави
стосовно регіонів і внутрішніх інтересів самих регіонів. Вона охоплює діяльність
місцевих органів влади у сфері оподаткування: встановлення видів податків, їх платників,
об'єктів, пільг, термінів і механізму перерахування коштів до державного та місцевого
бюджетів. Основне її завдання — забезпечення формування центрального та місцевого
бюджетів. Саме формування місцевих бюджетів повинно перебувати в центрі уваги регіональної
податкової політики.
Незбалансованість
бюджетів — один із основних бар'єрів економічного розвитку регіонів України на всіх
рівнях територіальної організації її суспільства. В Україні місцеве оподаткування
не набуло широкого розвитку. Однією із складових механізму подолання дефіциту бюджету
регіонів може бути надання їх владним структурам права самостійно вводити територіальні
надбавки до місцевих податків, виходячи із особливостей стану економічної ситуації
в регіоні [5, с.722-723].
Щоб створити умови для успішної та налагодженої
діяльності фінансове забезпечення розвитку регіонів в Україні повинно виконувати
певні функції, які можна класифікувати наступним чином:
-
пріоритність - першочергові завдання розвитку повинні
визначатися у залежності від фінансового стану та поточної соціальної та економічної
ситуації;
-
ресурсність –
при розробці перспективних та поточних планів розвитку регіонів обов’язково повинні
братись до уваги конкретні фінансові ресурси;
-
координаційність
- перспективні та поточні плани розвитку повинні ранжувати окремі завданнями залежно
від рівня фінансового забезпечення;
-
коригування –
при зміні фінансового стану повинно проводитись коригування показників перспективних
та поточних планів [3, 4].
При плануванні розвитку
регіонів та формуванні фінансово - кредитної та податкової політики слід звертати
увагу на ці орієнтири їх розвитку для забезпечення очікуваних результатів.
Вивчаючи проблеми фінансового
забезпечення розвитку регіонів на даний час можна зробити наступні висновки. Ефективність
регіональної економічної політики повністю залежить від ефективності реформування
економіки вцілому. Фінансове забезпечення регіонального розвитку в Україні не завжди
ефективно функціонує, проте, регіонально зорієнтована діяльність центральних владних
структур вплива на всі регіони України. Державне регулювання у сфері регіонального
розвитку проявляється у формі надання субсидій регіонам із держбюджету та податкових
пільгах.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про
стимулювання розвитку регіонів: Закон від 8 вересня 2005 року №2850» //Відомості
Верховної Ради України. - 2005. - № 51. - C. 2662-2668
2.
Бугай
С.М. Проблеми становлення регіональної політики України та основні тенденції подальшого
розвитку / С.М. Бугай, В.Т. Пухлій, А.Є. Слівак // Формування ринкових відносин
в Україні: зб. наук. праць / [наук. ред. І.Г. Манцуров]. – К., 2009. – Вип. 11(102).
– С. 163-169.
3.
Голікова
Т.В. Інституціональна парадигма управління територіальним економічним розвитком
/ Т.В. Голікова [Електронний ресурс] // Наукові праці ДонНТУ. – 2007. – Вип. 31-2.
– С. 80-85. – (Серія: економічна).
4. Керецман В. Регіональний
розвиток як предмет державного регулювання //Вісник Національної академії державного
управління при Президентові України. - 2003. - № 4. - C. 397-401.
5.
Чернюк
Л.Г. Комплексність як невід’ємна умова ефективного розвитку регіональних господарських
систем / Л.Г. Чернюк // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Регіональний розвиток
України: проблеми та перспективи»], (Київ, 26 листоп. 2009 р.) / М-во освіти і науки
України, ДВНЗ «Київ. нац. економ. ун.-т ім. В. Гетьмана», Рада по вивч. продукт.
сил України НАН України [та ін.]. – Київ: ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2009. – С.
720-723.
| 
