|
Корягін Максим
к.е.н., доцент,
Львівська комерційна академія,
м. Львів
МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ТА ЕТАПИ ЇХ РОЗВИТКУ В
УКРАЇНІ
Розбудова
в Україні економіки ринкового типу потребує ефективної фінансової системи,
складовою якої виступають місцеві бюджети. За економічним змістом місцеві
бюджети відображають сукупність розподільчих і перерозподільчих відносин щодо
формування та використання територіального централізованого фонду грошових
коштів у законодавчо визначеному форматі [1].
Слід
зазначити, що створення якісно нових підходів місцевого бюджетування в Україні
суттєво ускладнюється низкою чинників, які своїм корінням сягають у часи
командно-адміністративного управління народним господарством. Місцеві бюджети
за часів СРСР були фінансовою основою місцевих Рад, що лише формально
виконували самоврядні функції. У працях радянських науковців доби соціалізму
місцеві бюджети розглядаються як складова частина державного бюджету. Провідна
роль останнього визначається тим, що успішне ведення планового народного
господарства неможливе без єдиного централізованого визначення розмірів
видатків усіх, без винятку, бюджетів, включаючи їх низовий рівень. Тотальна
бюджетна централізація при всіх своїх нібито позитивних рисах, з позицій
центру, справила негативний вплив на розвиток міського самоврядування,
позбавивши його відповідної фінансової юрисдикції. Невідповідність доходної
бази місцевих бюджетів економічному потенціалу територій стала особливо
відчутною вже в пострадянський період, коли виникла реальна потреба фінансового
територіального вирівнювання. Вирішення зазначеної проблеми суттєво
ускладнилося ще й тим, що більшість великих платників податків, які формували
основу союзного бюджету, припинили своє існування в попередньому
фінансово-господарському статусі з огляду на банкрутство, реструктуризацію,
приватизацію тощо.
Водночас
оцінювати однобічно дослідження економістів радянської доби в сфері місцевих
бюджетів також не слід. Адже була сформована теоретико-концептуальна база
функціонування бюджетів низового рівня управління, визначено їх місце та роль в
забезпеченні розвитку радянського суспільства.
Розглянемо етапи
розвитку місцевих бюджетів в Україні. Перший з них охоплює 1864-1917 рр., коли
організаційно сформувалися перші органи місцевого самоврядування – земства та
визначилися їх повноваження [2].
Другий етап
розвитку місцевих бюджетів в Україні припадає на 1918-1930 рр. і його
соціально-економічною передумовою стало відновлення інституту місцевих фінансів
та місцевих бюджетів. Характерним для нього є те, що за цей період відбулося:
-
законодавче
оформлення інституту місцевих бюджетів;
-
впорядкування
місцевого оподаткування, бюджетних процедур, механізму надання бюджетних
субсидій;
-
удосконалення
структури доходів і видатків місцевих бюджетів;
-
забезпечення
бездефіцитності останніх;
-
визначення
засад бюджетного регулювання.
Наступний
етап охоплює 1930-1959 рр., за які відбулося зміцнення
адміністративно-командних методів управління, централізація бюджетної системи,
обмеження прав місцевої влади у використанні коштів місцевих бюджетів,
встановленні місцевих податків і зборів, пошуку додаткових джерел доходів. У
цей період спостерігається: зростання обсягів місцевих бюджетів; включення
місцевих бюджетів до складу державного бюджету; зміна структури доходів бюджету
внаслідок податкової реформи 1930 р.; домінуюче використання відсоткового
методу регулювання доходної бази місцевих бюджетів; скорочення переліку
місцевих податків і зборів.
Четвертий
етап розвитку місцевих бюджетів (1960-1990 рр.) стосується економічної реформи,
яка полягала у відносному послабленні централізованого управління та зміцненні
демократичних підходів, розширенні прав місцевих рад, удосконаленні їх
взаємодії з підприємствами, що діяли на підпорядкованій їм території. На цьому
етапі відбулося удосконалення бюджетного права, зміни в бюджетному процесі,
зміна структури доходної бази місцевих бюджетів внаслідок активізації платежів
з прибутку підприємств, використання нормативних методів і госпрозрахунку у
бюджетному плануванні.
Останній
етап розвитку місцевих бюджетів України починається з 1990 р. і триває по
сьогодні. Соціально-економічними передумовами його виокремлення є проголошення
незалежності України, відновлення інституту місцевого самоврядування, а також
розширення прав місцевих рад. На цьому етапі відбувається:
-
формування
правової основи та вихідних принципів реалізації бюджетних відносин та
бюджетного процесу (Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.);
-
врегулювання
та удосконалення чинного бюджетного механізму;
-
вироблення
якісно нових критеріїв бюджетно-податкової політики на місцевому рівні,
виходячи з пріоритетів соціально-економічного розвитку суспільства;
-
формування
зацікавленості місцевої влади у збільшенні доходів зведеного бюджету (Бюджетний
кодекс України від 08.07.2010 р.);
-
створення
необхідної фіскальної бази місцевого самоврядування шляхом встановлення
переліку обов’язкових місцевих податків і зборів (Податковий кодекс України від
02.12.2010 р.) [3].
З проголошенням
незалежності України як унітарної держави з соціально орієнтованою економікою
роль місцевих бюджетів як автономних фінансових інституцій істотно
активізувалися. На сьогодні створена бюджетна система, яка формально відповідає
світовим стандартам організації бюджетного устрою, однак методи і джерела
формування бюджетів усіх рівнів, форми здійснення бюджетних асигнувань і
кредитування бюджету, планування показників доходів і видатків за штатами і
контингентами за своїм змістом не відповідають ринковим критеріям здійснення
бюджетної політики. Передбачені Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 р.
шляхи подолання зазначених суперечностей мають ґрунтуватися на всебічному
врахуванні всіх об’єктивних характеристик поняття "місцеві бюджети”, вивченні
концептуальних наукових підходів та сфери практичного застосування механізмів
формування та використання фінансових фондів місцевого самоврядування.
Отже,
місцеві бюджети, виступаючи структурною ланкою державних фінансів,
використовуються для фінансового забезпечення економічних, військово-оборонних,
політичних, зовнішньоекономічних функцій держави. Їхній розвиток в Україні
охоплює кілька етапів, виокремленню яких сприяли певні соціально-економічні
передумови. Сучасна система місцевого бюджетування використовує
теоретико-концептуальну база функціонування бюджетів низового рівня управління,
яка сформована економістами за часів командно-адміністративної економіки.
Водночас суттєвого доопрацювання потребує сучасна бюджетна система України, яка
за окремими показниками не відповідають ринковим критеріям здійснення бюджетної
політики.
Список використаних
джерел
1.Кириленко О. П. Місцеві бюджети України
(історія, теорія, практика) / О. П. Кириленко. – К.: НІОС, 2000. – 384 с.
2. Кульчицький М. Роль міжбюджетних
відносин у стимулюванні розвитку регіонів України / М. Кульчицький // Фінанси
України. – № 3. – 2000. – С. 87-92.
3.Пасічник Ю. В. Бюджетна система України
та зарубіжних країн: навчальний посібник / Ю. В. Пасічник. – К.: Знання-Прес,
2002. – 495 с.
4. Financing Local Government / Munawwar Alam (Editor),
Nick Devas (Author), Pritha Venkatachalam (Author), Roger Oppong Koranteng
(Author), Simon Delay (Author). – Commonwealth Secretariat Local Government
Reform Series, 2008. – 154 pages.
| 
