|
Лисюк Наталія
асистент,
Подільський державний аграрно-технічний
університет,
м. Кам’янець-Подільський
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ АГРАРНОЇ СФЕРИ НА
ІНДИВІДУАЛЬНОМУ ТА ВИРОБНИЧОМУ РІВНЯХ
Застосування
категорії людський капітал в дослідженні та аналізі економічних процесів в
ринковому середовищі дає можливість вивчати такі питання як економічне
зростання, мотивація економічної діяльності, економіка знань, інноваційний
розвиток аграрного сектору економіки. Аналізуючи відтворення людського капіталу
аграрної сфери виділимо два основні етапи цього циклу:
1. Формування
людського капіталу аграрної сфери – це процес, який відбувається на
індивідуальному (сімейному), бізнес (виробництво) та державному рівні і
передбачає в результаті інвестицій в здоров’я, освіту, культурний розвиток,
виховання створення продуктивних здібностей людини.
2. Використання
людського капіталу аграрної сфери – це процес залучення у суспільне виробництво
наявного у кожної конкретної людини сформованого людського капіталу з метою
створення матеріальних і нематеріальних благ, надання послуг, а також процес,
який передбачає підвищення ефективності людського капіталу через стимулювання
інноваційної, трудової та підприємницької активності працівників, а тим самим
підвищення мотивації, збільшення продуктивності праці і економічного зростання
на всіх рівнях.
Вивчення наукової
літератури дозволяє виділити основні підходи до дослідження особливостей руху
людського капіталу в будь-якій сфері економіки і в аграрній зокрема: людський
капітал формується конкретною людиною і невіддільний від живої людської особи;
здоров'я, знання, здібності, досвід, культура накопичуються і виступають як
певний запас або потенціал, що вимагає збереження і відтворення; циклічність руху людського капіталу, включаючи
життєві цикли відтворення здоров'я, знань, навиків, професій і спеціальностей, наукових
відкриттів і інновацій; висока інвестиційна ємкість формування і накопичення
людського капіталу з урахуванням тривалості інвестиційного циклу в 16-25 років;
ефективність або віддача інвестицій в людський капітал залежить як від галузі і
підприємства, в якій він використовується, так і від особистих мотивацій і
відповідальності людини.Відмічені істотні особливості формування, накопичення,
відтворення людського капіталу вимагають розробки специфічної моделі для опису,
якісної характеристики і кількісної оцінки даних процесів. Нами обґрунтована
наступна початкова модель цих процесів, враховуючи викладені принципи аналізу і
рівні формування і використання людського капіталу агарної сфери.
Таблиця 1
Модель формування і використання індивідуального
людського капіталу аграрної сфери
Перший життєвий цикл формування
індивідуального людського капіталу займає перші шість-сім років життя. Повну відповідальність за виховання дітей і їх нормальний
розвиток несуть батьки. Держава надає сприяння вихованню дітей через мережу
ясел і дитячих садків. У цей період йде формування кістково-м'язової
системи, біохімічних механізмів, всіх підсистем організму як основи
здоров'я і сили. У цьому віці дитина освоює основи культури і норм спілкування
- мову, основні життєві принципи поведінки і спілкування. У цей же період
формуються психомоторні реакції і стійкість нервової системи. З 7 до 17-18
років - це період навчання дітей в школі. Призначення загальної освіти з
погляду людського капіталу полягає у формуванні основ культурно-етичного
капіталу, виявленні і закріпленні індивідуальних здібностей і орієнтації дітей.
Загальну середню освіту закладає базовий об'єм знань в області природних,
суспільних і гуманітарних наук. Без цих знань практично неможливо або утруднено
отримання професійних знань, особливо по професіях висококваліфікованих
робітників, фахівців, менеджерів в агарному
секторі економіки. Одночасно завершується соціалізація особи,
усвідомлення нею цивільних прав і обов'язків, бажання жити по нормах суспільної
моралі і правил. Одним з найважливіших життєвих циклів є здобування професійної
освіти через виробниче навчання, профтехучилища, середні і вищі спеціальні
учбові заклади. Навчання і практика формують кваліфікацію, трудовий
капітал, професійні здібності виконувати конкретні роботи на конкретних робочих
місцях. Професійні знання і навики доводяться до певного рівня, що оцінюються
дипломами про кваліфікацію працівника відповідного рівня. Специфічне формування
організаційно-підприємницького капіталу, оскільки схильності до бізнесу,
заповзятливість, організаторські здібності виявляються не у всіх людей. Також
своєрідне формування інтелектуального капіталу. Наявність інтелектуального
капіталу, перш за все, виявляється створенням об'єктів інтелектуальної
власності - патентів, авторських свідоцтв, дослідних зразків тощо. З
урахуванням вищевикладеного модель формування, відтворення і накопичення
людського капіталу на виробничому рівні можна представити наступним чином.
Таблиця 2
Модель формування,
накопичення і відтворення людського капіталу працівників аграрної сфери
Використовуючи приведену вище моделі можна
виділити наступні цикли відтворення людського капіталу. Так, в аграрному
секторі можна виділити середній цикл, який характеризує відтворення людського
капіталу сільськогосподарського підприємства. Середній цикл протікає в рамках
тієї ж продуктивної форми життєдіяльності працівників, із змінами у межах даної
інноваційної хвилі. Внаслідок цього, в сільському господарстві виникає
необхідність освоєння нових спеціальностей, перепідготовки працівників в рамках
тих же професій, зміни поколінь техніки. Час середнього циклу виступає як
період реалізації одного покоління засобів праці. Отже, кожен працівник, в т.ч.
в агарному виробництві, в процесі своєї трудової діяльності повинен пройти
перепідготовку п'ять разів. Середній цикл пов'язаний з інвестиціями в
перепідготовку кадрів і масове оновлення активної частини основного капіталу. Малий
цикл обороту в агарному секторі характеризує рух індивідуального людського
капіталу працівників сільського господарства і здійснюється в рамках середнього
циклу. Малий цикл виражає вдосконалення способів задоволення потреб, супроводжується
підвищенням кваліфікації працівників в рамках тих або інших професій або
спеціальностей. Рішення цієї задачі вимагає інвестицій в підвищення кваліфікації,
в модернізацію і технічне вдосконалення засобів виробництва в сільському
господарстві. В процесі свого відтворення людський капітал працівників
сільського господарства здійснює природний, економічний і інноваційний обороти.
Необхідно відзначити, що людський капітал працівників агарного сектору
одночасно в стані природного і економічного оборотів, забезпечення яких вимагає
певних матеріальних, трудових і фінансових витрат. Інноваційний оборот має
місце тільки в умовах якісного оновлення і вдосконалення матеріального капіталу
в сільському господарстві і вимагає не тільки значних інвестицій, але і
активного використання досягнень науково-технічного прогресу.
Отже, формування людського капіталу здійснюється у
сфері освіти і виховання підростаючого покоління. Відтворення і накопичення
людського капіталу забезпечується в період активної трудової діяльності людини.
Список використаних джерел
1. Беккер Г.С. Человеческое
поведение: экономический поход. Избранные труды по экономической теории: Пер. с
англ. / Сост., науч. ред., послесл. Р.И. Капелюшников; предисл.
М.И. Левин. – М.: ГУ ВШЭ, 2003. – 672 с.
2. Михнева С.Г. Интеллектуализация
экономики: инновационное производство и человеческий капитал / С.Г.Михнева //
Инновации. – 2003. – №1.
| 
