|
Чабаненко Ірина
старший викладач, здобувач,
Донбаський державний
технічний університет,
м. Алчевськ
ОПТИМІЗАЦІЯ
ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА НА МЕТАЛУРГІЙНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
На протязі багатьох років перед
металургійною промисловістю ставиться завдання – максимізувати обсяг
виробництва, виконати планові показники, але інколи кількість продукції, що
виготовляється, не дозволяє знизити собівартість, тому як частіше всього не
враховуються навантаження на цехи. Але ж собівартість 1 т продукції на одному
підприємстві по різних цехах різна (залежить від умов, якості та марки
продукції).
Методика оперативного управління витратами
зводиться до алгоритму управління. Алгоритм, в свою чергу, включає оптимізацію
виробництва продукції. Оптимізація витрат – це поетапний процес регулювання
процесом формування витрат як за рахунок факторів виробництва, так і за рахунок
стратегічного аналізу витрат від початку виробництва до етапу просування
продукції споживачам. Т. Андріанова пропонує здійснити мінімізацію змінних
витрат та оптимізацію постійних витрат з метою отримання максимального прибутку
підприємством [1].
На даний час існує декілька методів
оптимізації абсолютного розміру витрат підприємства, найбільшої уваги серед них
заслуговують наступні: АВС – аналіз, XYZ – аналіз та вартісний аналіз.
АВС-аналіз
представляє собою технологію обґрунтування та прийняття управлінських рішень
щодо цільової локалізації витрат суб'єкта господарювання для потреб моделі
управління його прибутком.
Не
менш важливим методом оптимізації витрат на підприємстві є XYZ - аналіз, який
являє собою технологію обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації
абсолютної величини витрат підприємства шляхом виявлення та ідентифікації
резервів їх зменшення, а також визначення методів мобілізації таких резервів.
Зрозуміло,
що найбільша увага при виявленні резервів скорочення витрат суб'єкта
господарювання або ж оптимізації їх структури зосереджується на групі X-витрат,
які спроможні забезпечити максимальну віддачу, у той час як навіть суттєве
скорочення статті витрат, що включена до групі Z-витрат, у масштабах
підприємства забезпечить несуттєву (а, інколи, і невиправдану) економію. Крім
того, реалізація XYZ-аналізу передбачає його інтеграцію із іншими
фінансово-математичними методами, оскільки XYZ-аналіз являється лише
методологічною основною, що дозволяє прискорити прийняття обґрунтованих
управлінських рішень, а також скоротити витрати (як фінансові витрати, так і
витрати часу) на їх прийняття.
Наведені
методи спрямовані на, перш за все, скорочення окремих статей витрат, але не
враховується такий показник як обсяг виробництва. На нашу думку, цьому теж
варто приділяти увагу, оскільки не визначаючи оптимальний обсяг виробництва,
підприємство буде нести непотрібні витрати.
Таким
чином, на нашу думку, з метою якомога оптимального зниження витрат необхідно
приділяти пильну увагу перш – за все оптимізації обсягів виробництва з метою
подальшого зниження собівартості продукції [2, 3].
З огляду на все це, метою є: визначення
оптимального обсягу виробництва з врахуванням зниження суми змішаних витрат та
розрахунок середнього значення суми собівартості при наведених умовах. На нашу
думку, визначення оптимального обсягу виробництва є важливим моментом в
діяльності металургійного підприємства, оскільки для досягнення поставленої
мети інколи варто розрахувати необхідний обсяг виробництва з метою зниження
витрат. Мається на увазі не зниження окремої статті витрат, а виробництво
необхідного обсягу продукції. Так, якщо підприємство має надлишки готової
продукції, то має і зайві витрати, а саме: на виготовлення непотрібної
продукції витрачається більше коштів, зберігання надлишкової продукції веде до
збільшення витрат по її зберіганню і т.п. Для досягнення поставленої мети пропонуємо
скористатися симплексним методом.
Симплексний метод є найбільш універсальним
способом, за допомогою якого можна вирішувати будь-які задачі лінійного
програмування. Хоча в даний час теорія зазначеного метода розвинута достатньо
добре та існує декілька його модифікацій, на практиці його майже не
використовують.
Насамперед, слід звернути увагу на те, що
на ПАТ „АМК” за результатами проведених розрахунків, домінують умовно –
постійні витрати (які не залежать від обсягів виробництва), отже, зниження їх є
досить складним питанням. Тому автори спромоглися приділити увагу визначенню
оптимального розміру виробництва продукції з метою зниження загальної
собівартості [4, 5].
Таблиця 1
Значення
показників для розрахунку
Провівши необхідні розрахунки,
спостерігаємо, що мінімальна середня собівартість по всім видах продукції
(2977,4 грн.) буде досягнуто при наступних обсягах виробництва: передільний
чавун – 121,128 тис т; сляби – 124,941 тис. т; конвертерна сталь – 619,44 тис.
т; офлюсований агломерат – 438,491 тис. т. При цьому буде виконано план
виробництва, а ставка змішаних витрат не буде перевищувати планові показники.
Необхідність повного опрацювання процесу
виготовлення продукції потребує в подальшому інтенсифікації опрацювання видів
продукції з високою собівартістю і, якщо не вживати відповідних організаційно –
технічних заходів, то досягнуте зниження витрат може виявитися тимчасовим, тому
як в подальшому собівартість виросте. Як зазначено було раніше, приймаючи
управлінське рішення, потрібно індивідуально підходити до кожного підприємства,
враховуючи цілий ряд чинників.
Також при визначенні оптимального розміру
виготовлення продукції варто приділяти увагу таким параметрам як сума змішаних
витрат, а також сума постійних витрат, тому як можна виготовляти велику
кількість продукції, але з великим вмістом постійних та змішаних витрат.
Список
використаних джерел
1. Андрианова
Т. Прямые и косвенные поставки // Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция. –
1999. - №4, с.38.
2. Коблянська О. Фінансовий облік: Навч.
посіб. - К.: Знання, 2004.-473с.
3. Шумило Ю. О. Уточнення теоретичної
сутності категорії витрат в управлінні підприємством//Формування ринкових
відносин в Україні. - 2008. - № 3. - С. 117-119.
4. Применение математики и электронной
техники при экономических расчетах в угольной промышленности. В.А. Скогорев,
О.П.Суслов, - М.: «Недра», 1965 г.
5. Наконечний С.І., Терещенко Т.О.,
Романюк Т.П. Економетрія: Підручник. – вид. 2-ге, допов. та перероб. – К.:
КНЕУ, 2000.
| 
