|
Кириченко Олексій
к.е.н.,
доцент,
Запорізький національний технічний університет,
м.
Запоріжжя
СТАНОВЛЕННЯ
БАЛАНСОВОГО ПІДХОДУ ЯК ТЕОРЕТИЧНОЇ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ КРИЗ В
УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
На стан розвитку світового господарства та окремих країн
на рубежі XX-XXI ст. визначальний вплив чинять динамічні процеси фінансової
глобалізації, однією з особливостей якої є збільшення кількості та частоти національних
валютно-фінансових криз, які швидко
перетворюються на регіональні або глобальні під впливом неконтрольованих
потоків капіталу, різких змін у напрямах його руху або некомпетентної
макроекономічної політики [1-3].
За таких обставин збільшується актуальність теоретичних
досліджень валютно-фінансових криз, теорій криз платіжного балансу, направлених
на їх моделювання з метою з’ясування причин
їх виникнення, етапів розвитку,
механізмів запобігання та попередження їх розповсюдження.
На теоретичному рівні розробками теорій криз платіжного
балансу займались наступні зарубіжні вчені: П.Кругман [4], Р.Флуд, П.Гарбер [5]
–«моделями першого покоління»; М.Обстфельд [6], Х.Коль і П.Кехо
[7] – «моделями другого
покоління»; Б.Айхенгрін, Е.Роуз
і Ч.Виплош [8], С.Едвардс [9], П.Кругман [10], а також Р.МакКінон та Х.Пілль
[11] – різними групами «моделей
третього покоління».
Проте, для рішення подібних завдань немає простого
та універсального підходу. Автор вважає, що теоретичною основою аналізу
валютно-фінансових криз на сучасному етапі розвитку фінансової глобалізації
може стати підхід, отримавший назву балансового, викладенню сутності та дослідженю
етапів становлення та розвитку якого присвячено дані тези.
Балансовий підхід – це аналітична основа, яка дозволяє
виявляти уразливі місця в масштабі й структурі балансів фінансових вимог і
зобов’язань найважливіших економічних секторів і країни, в цілому, з метою
визначення ступеня їх впливу на схильність національних фінансових систем до
кризових явищ, а також стійкість економічного та фінансового становища країн [1-3].
Відкрита економіка в даному підході розглядається як сукупність
взаємозалежних у глобальному масштабі балансів окремих країн та їх економічних
секторів. Крім того, на відміну від традиційних підходів, заснованих на аналізі
потоків, балансовий підхід акцентує увагу на дослідженні акумульованих з часом
запасів фінансових активів та зобов’язань.
В рамках цього підходу аналізуються взаємозв’язки та невідповідності між
активами та зобов’язаннями (i) сектора державного управління, (ii) сектора
фінансових корпорацій, (iii) сектора нефінансових корпорацій та (iv)
зовнішнього сектора. А також виділяють типи балансових невідповідностей, які
можуть спровокувати кризу: (і) невідповідність вимог і зобов’язань по строках
погашення, (іі) невідповідність валютної структури вимог і зобов’язань, (ііі)
невідповідність фінансової структури вимог і зобов’язань, (іv)
платоспроможність та надмірна залежність від зовнішнього фінансування.
Свій початок даний підхід бере в теоретичних дослідженнях
валютних криз, теоріях криз платіжного балансу, які акцентують увагу на
необхідності аналізу різних невідповідностей, диспропорцій між фінансовими
вимогами й зобов’язаннями [2].
«Моделі
першого покоління» [4,5]
визначали валютну кризу як неминучий наслідок конфлікту, що виникає між
макроекономічною політикою уряду і політикою фіксованого валютного курсу
центрального банку. Про наближення кризи сингалізували фундаментальні
макроекономічні фактори.
«Моделі другого
покоління» [6,7] вперше звернули
увагу на потенційну роль балансових невідповідностей при пояснені причин
виникнення криз. Головний висновок з цих моделей полягає в тому, що, хоча
фундаментальні фактори і не втратили своєї ролі, криза є наслідком
невідповідностей між фінансовими вимогами і зобов’язаннями щодо термінів
погашення та їх валютної структури у балансі державного чи приватного сектора.
«Моделі
третього покоління» вже більшою
мірою базувались на елементах балансового підходу. Першу групу моделей
становлять «моделі з інфекцією
кризи» [8,9]. Дослідження
показали, що в умовах фінансової глобалізації кризи найчастіше передаються
фінансовим каналом і починаються у зв’язку з невідповідністю між вимогами і
зобов’язаннями щодо термінів погашення, а також невідповідністю їх валютної та
фінансової структур. Альтернативний напрямок моделей [10], акцентує увагу на
ролі невідповідностей валютної структури вимог та зобов’язань. Насамкінець,
останній напрямок моделей [11] пов’язуює кризи з надмірним кредитуванням і
позикою, що в результаті призводить економічний сектор або країну до
неплатоспроможності і надмірної залежності від зовнішнього фінансування. Отже,
кожний із представлених напрямів моделей валютно-фінансових криз акцентував
увагу на одному або декількох типах балансових невідповідностей.
У своєму закінченому вигляді балансовий підхід з’явився у
2002 році
після опублікування групою вчених [1] дослідження, у якому було систематизовано
концепцію балансового підходу, що об’єднала в собі різні раніше розрізнені
напрямки аналізу уразливості балансів фінансових активів та зобов’язань окремих
секторів економіки і країни в цілому. Незважаючи на подальший розвиток у працях
інших дослідників [3], аналітична основа балансового підходу, подана саме в
цьому дослідженні, вважається базовою.
У результаті проведеного дослідження були отримані такі наукові результати:
надано визначення балансовому підходу; розкрито його сутність та особливість;
досліджено етапи становлення та розвитку, що дає змогу зробити висновок, що, як
теоретична основа аналізу валютно-фінансових криз, даний
підхід бере свій початок в теоріях криз платіжного балансу та через аналіз своєчасної інформації по невідповідностях між секторами дозволяє
виявляти й виправляти економічні проблеми ще до настання кризи платіжного
балансу.
Список використаних
джерел
1.
Allen M. A Balance Sheet Approach to Financial Crisis
/ M. Allen, Ch. Rosenberg, Ch. Keller, B. Setser, N. Roubini // IMF Working
Paper. – December, 2002. –WP/02/210. – 63 p.
2.
Hofer A. The International Monetary Fund’s Balance
Sheet Approach to Financial Crisis Prevention and Resolution / A. Hofer //
Monetary Policy & The Economy. – 2005. – QI/2005. – Р. 77–94.
3.
Mathisen J. Using the Balance Sheet Approach in
Surveillance: Framework, Data Sources, and Data Availability / J.
Mathisen, A. Pellechio // IMF Working
Paper. – April, 2006. – WP/06/100. – 40 p.
4.
Krugman P. A Model of Balance of Payments Crises / P.
Krugman // Journal of Money, Credit and Banking. – 1979. – Vol. 11. – pp.
311-325.
5.
Flood R. Collapsing Exchange Rate Regimes: Some Linear
Examples / R. Flood, P. Garber // Journal of International Economics. – 1984. –
Vol. 17. – pp. 1–13.
6.
Obstfeld M. The Logic of Currency Crises / M. Obstfeld
// Cahiers Economiques et Monetaires, Bank of France. – 1994. – Vol. 43. – pp.
189-213.
7.
Cole H. A Self-Fulfilling Model of Mexico’s 1994-1995
Debt Crisis / H. Cole, P. Kehoe // Journal of International Economics. –
November, 1996. – Vol. 41. – pp. 309–330.
8.
Eichengreen B. Contagious Currency Crises / B.
Eichengreen, A.K. Rose, C. Wyplosz //
NBER Working Paper. – July, 1996. – No. 5681. – 48 p.
9.
Edwards S. Interest rate, Contagion and Capital
Control / S. Edwards // NBER Working Paper. – July, 2000. – No. 7801. – p. 39.
11. McKinnon R. International
Overborrowing. A Decomposition of Credit and Currency Risks / R. McKinnon, H.
Pill // Stanford University Economics Department Working Papers. – 1998. –
№ 98-004. – p. 41.
| 
