|
Савіцька
Світлана
асистент,
Подільський державний аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИРОБНИЦТВА ЯЧМЕНЮ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ефективність сільськогосподарського виробництва є
результатом діяльності різних категорій господарств, взаємодії різних
організаційно-економічних факторів, використання сукупності
матеріально-технічних та інших ресурсів.
Наслідки фінансової кризи далися в знаки.
Сільськогосподарські підприємства зіткнулись із значним зростанням у вартості
позичкових фінансових ресурсів та з різким обмеженням доступу до кредитів.
Разом із зростанням відсоткових ставок зросли ціни на виробничі ресурси
(добрива, дизельне пальне). Ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися,
що ще більше виснажило ресурси для фінансування наступної посівної кампанії. Це
призвело до певних змін у виробництві сільськогосподарських культур: зміщення в
бік вирощування менш інтенсивних культур та знижений рівень використання
мінеральних добрив.
Для забезпечення виробничого процесу підприємства
змушені задовольняти в першу чергу найбільш нагальні потреби виходячи з
фінансових можливостей. Так, у 2009 році в порівнянні з попереднім роком,
незважаючи на зростання посівної площі ячменю на 6%, можна спостерігати
зменшення матеріальних витрат на 8%, (насінна та посадковий матеріал на 12%,
мінеральні добрива - на 26%, нафтопродукти - на 14%). Зменшилися витрати на
оплату праці на 5%, а натомість зросли загальновиробничі витрати на 30%.
Урожайність у 2007 і 2009 році була майже однаковою, але витрати виробництва в
1,5-2 рази більші у 2009 році в порівнянні з 2007р.
Для дослідження впливу витрат на формування
прибутковості нами було проведено групування районів Хмельницької області за
рівнем витрат на виробництво ячменю (табл.1) 2009 рік для більшості
підприємств, які вирощували ячмінь, став збитковим. Низька урожайність і ціна
реалізації 1ц ячменю, висока собівартість 1га призвели до збитковості
вирощування даної культури в області. Райони, в яких затрати становили до 1500
грн/га отримали рівень збитковості 26,2%. Райони, в яких затрати склали
2101-2500 грн/га, не дивлячись на найвищу ціну реалізації (83,86 грн/ц) і не
погану урожайність (27,1 ц/га) отримали збиток у розмірі 4636,9 тис. грн.. При
витратах, які перевищують 2500 грн/га найменша урожайність і найбільший рівень
збитковості. Отже, з таблиці видно, група районів, де затрати склали 1801-2100
грн/га мають найвищу урожайність (27,5 ц/га), непогану ціну реалізації (76,80 грн/ц)
і рівень рентабельності склав 6,03%. Тобто це найбільш оптимальний варіант.
Таблиця 1
Залежність ефективності
виробництва ячменю від рівня затрат на 1 га у районах Хмельницької області в
2009 році
Аналізуючи показники ефективності виробництва
ячменю, можна сказати, що рентабельність має тенденцію до скорочення (якщо у
2008 році даний показник зменшився майже в два рази в порівнянні з 2007 роком,
то у 2009 році взагалі перетнув мінусову позначку і становив -10,4%). Середня
ціна реалізації 1 ц ячменю у 2009 році зменшилася в порівнянні з попереднім
роком на 24% або на 25,21грн. Прибуток на 1га у 2008 році становив 425,12 грн.,
а на 1 ц – 14,23 грн. що, відповідно, на 82,58 грн. і 7,71 грн. менше ніж у
попередньому році. Збиток у 2009 році на 1га становив 138,5 грн., а на 1ц –
5,56 грн.
Одним із шляхів підвищення ефективності виробництва
ячменю є залучення значних інвестиційних ресурсів у виробничий процес. Аналіз
інвестиційного процесу сільськогосподарських підприємств, що вирощують ячмінь
показав, що в цілому з 2005 по 2009 роки має місце збільшення обсягів освоєних
ними інвестицій, що підтверджує таблиця 2. Про те, їх кількість не відповідає
потребам галузі. Визначено, що власні кошти сільськогосподарських підприємств
займають найбільшу питому вагу (до 80,5%) в загальній сумі інвестицій.
Таблиця 2
Склад та структура інвестицій у
виробництво ячменю сільськогосподарськими підприємствами Хмельницької області
Що ж стосується кредитів, то їх частка складає у
2009 році 18,4%, тоді як у 2005 році складала 34%. Частка бюджетних коштів
незначна, і у період 2005-2007рр. складала до 1,6%. Про те у 2008 і 2009 роках
держава не виділяла кошти на розвиток ячмінництва. У загальній сумі інвестицій
кошти іноземних інвесторів займали 0,2% у 2006 році і 1,4% у 2008р. У 2009 році
їх питома вага складала 1,1%.
Таким чином, ефективність господарської діяльності
підприємств залежить від ряду чинників, визначальними серед яких є в сучасних
умовах інвестиційне забезпечення. Необхідність інвестицій викликана, зокрема,
необхідністю оновлення або заміни наявної матеріально-технічної бази
виробництва, її удосконалення чи модернізації у зв'язку з моральним чи фізичним
зношенням основних засобів виробництва, впровадження у виробництво нових сортів
ячменю, потребою у введенні виробництва на основі принципово нових технологій
вирощування, збільшенням обсягів виробництва та освоєння нових видів
діяльності.
Список використаних джерел
1. Погріщук Б.В. Вплив інвестицій
та інновацій на ефективність господарської діяльності зерно виробничих
підприємств використання [Електронний
ресурс] / Б.В. Погріщук. – Режим доступу : http://www.confcontact.com/2009_03_05/5_poglishuk.htm.
2. Статистичний щорічник Хмельницької області за 2009
рік / [за ред. В.В. Скальського]. – Хмельницький, 2010. – 447 с.
3. Фінансова криза та сільське господарство України:
вплив та протидія / Кандул Сергій // серія консультативних робіт AgPP №27. – Німецько-Український
Діалог Інститут економічних досліджень
та політичних консультацій. – К., 2009.
– 40 с.
| 
