|
Шилепницький Павло
к.е.н., доцент, докторант,
Інститут регіональних
досліджень НАН України,
м. Львів
ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО
ПАРТНЕРСТВА
Зміст
ефективності державно-приватного партнерства формують показники, які
характеризують, наскільки результативно були використані ресурси державного та
приватного учасників в ході реалізації проекту ДПП, рівень задоволення
споживачів наданими послугами, вчасність здійснення будівельних робіт,
заощадження часу та ресурсів при цьому тощо.
З урахуванням наведених вище
видів ефективності можна виділити
наступні групи показників ефективності державно-приватного партнерства:
фінансової, ресурсної, соціальної, екологічної та організаційної.
Розглядаючи фінансову
ефективність проектів державно-приватного партнерства, можна стверджувати, що
вона базується на: 1) загальних фінансових показниках вкладених інвестицій; 2)
умовній економії коштів державного бюджету; 3) обсягах додаткових надходжень
від приватного партнера у вигляді концесійних, лізингових платежів, вартості
частки, отриманої за угодою ДПП продукції тощо. До основних показників можна
віднести наступні: чиста приведена вартість; термін
окупності; коефіцієнт прибутковості проекту; внутрішня норма прибутковості; фондовіддача
проекту; умовна економія коштів державного
бюджету; обсяги платежів за угодою ДПП.
Щодо ресурсної ефективності,
то, слід зазначити, що вона характеризує вплив певного виду ресурсу на
реалізацію проекту державно-приватного партнерства і виражається за допомогою
таких узагальнюючих та часткових показників: ресурсовіддача; ресурсомісткість;
економія ресурсів; прибуток на одиницю вартості ресурсів; дохід на одиницю
вартості ресурсів; ресурси на одного працівника; ресурси на 1000 осіб
обслуговуваного населення; коефіцієнти змінності роботи, інтенсивності,
навантаження, використання календарного фонду робочого часу.
Індикаторами соціальної
ефективності вимірюються соціальні наслідки реалізації проектів
державно-приватного партнерства. Мова йде, насамперед, про задоволення соціальних,
культурних, освітніх потреб населення як кінцевих споживачів, забезпечення
доступності таких послуг, врахування інтересів незахищених верств населення та
працівників підприємств, заходи, спрямовані на покращення умов праці та життя
людей тощо. Проте, такі соціальні індикатори не є універсальними для всіх
проектів ДПП; їх набір буде формуватися в залежності від сфери реалізації
останніх.
Величина соціального ефекту
може виражатися у грошовій формі, хоча в деяких випадках це зробити
проблематично (наприклад, запобігання погіршенню здоров’я, передчасної смерті
внаслідок погіршення екологічних умов).
Для оцінки екологічної
ефективності проектів державно-приватного партнерства необхідно проаналізувати
вплив та наслідки їх реалізації на довкілля. Зокрема, екологічна ефективність
полягає в запобіганні шкоді, яка могла б виникнути при відсутності
природоохоронної діяльності та проявитися у погіршенні екологічних умов
життєдіяльності населення, зростанні захворюваності, збільшенні витрат на
лікування, скорочення тривалості життя тощо.
Ключовим інструментом для ефективного аналізу
є фінансова модель, яка передбачає збір та аналіз фінансових показників в
ретроспективі, доповнених технічною, демографічною та іншими необхідними видами
інформації щодо реалізації проекту ДПП. Так, наприклад, автори праці
«Державно-приватне партнерство» [1], виданої Азійським
Банком Розвитку, пропонують наступну структуру фінансової моделі, яка
включатиме такі складові:
1.
Вхідні дані та припущення, такі як: економічні дані (рівні інфляції та
оподаткування тощо); дані по будівництву (витрати на будівництво та інвестиції
на найближчий час тощо); поточні капітальні витрати (пов’язані як з утриманням,
так і зростанням); рівні і типи фінансування (майно, кредити, облігації,
субсидії тощо); фінансові дані (терміни фінансових інструментів); операційні
дані (операційні витрати, прогнози попиту, трансфертні ціни тощо).
2. Звітність за грошовими потоками, прибутками та
збитками і балансом спроектованої компанії.
3. Результати і висновки. Демонструють результати
грошових потоків проекту за різних припущень. Дані результати часто
ілюструються за допомогою фінансових індикаторів, таких як:
- внутрішня норма дохідності проекту (ВНД)
(Internal Rate of Return). Даний показник показує віддачу на проект, незалежно
від фінансової структури. Приваблива внутрішня норма дохідності повинна бути високою,
бажано понад 7-8% в реальному вимірі, залежно від країн та фінансових ринків.
Прийнятна ВНД в реальному вимірі
є та, яка враховує специфічні фактори країни чи галузі, а також очікування
ризику. Для багатьох потенційних інвесторів в ДПП використовується майнова чи
керована внутрішня норма дохідності.
- віддача на майно (ВМ) (Return
on Equity)
Даний розрахунок показує віддачу
акціонерам, які отримують дивіденди.
- коефіцієнт покриття щорічного
обслуговування боргу (КПЩОБ) (Annual Debt Service Coverage Ratio). Характеризує
спроможність компанії виплачувати борг. Проект вважатиметься життєздатним для
кредиторів, якщо КПЩОБ є більшим за одиницю кожного року існування проекту. Це
означає, що якщо надходження від проекту є нижчим за прогнози у фінансовій
моделі в році і, проектна компанія ще мала б бути спроможною виплачувати борг.
Мінімальний показник повинен складати більше ніж 1,1 чи 1,2.
- коефіцієнт покриття обслуговування
боргу протягом дії позики (КПОБ) (Loan Life Debt Service Cover Ratio). Дане
відношення показує спроможність проектної компанії пристосовуватись до
випадкової нестачі коштів в будь-якому році, що призводить до неспроможності
виплачувати борг протягом останніх років проекту. Показник розраховується
наступним чином:
,
 де NPV (CBDSi
end)
– чиста теперішня вартість грошового потоку перед обслуговуванням боргу з року
і до закінчення повної виплати позики; DSi end – загальне обслуговування
боргу, що залишається в році і (позика і відсотки).Проект вважається життєздатним для
кредиторів, якщо показник є високим для кожного року тривалості проекту. Це
означає, що проектна компанія повинна була б бути спроможною виплачувати борг,
незважаючи на періоди нестачі в коштах.
- чиста теперішня вартість субсидій (ЧТВС).
Якщо проект субсидується протягом кількох років, чиста теперішня вартість цих
платежів дає реальну кількість субсидій, ніби вони були виплачені частинами в
поточному році, нейтралізуючи вплив інфляції. Розрахунок чистої теперішньої
вартості вимагає параметра, який називається «рівень актуалізації» чи дисконтна
ставка, який чинить суттєвий вплив на результати. Тому даний показник повинен
обиратись з обережністю.
Окрім фінансової, в державно-приватних
партнерствах прийнято розраховувати і організаційну ефективність. Вона може
бути виміряна наступними методами: аналізу одновимірного співвідношення
(unidimensional ratio analysis), аналізу багатовимірного зваженого співвідношення
(multidimensional weighted ratio analysis), аналізу виробничої функції
(production function analysis), аналізу витратної функції (cost function
analysis), аналізу охоплення даних (data envelopment analysis).
Список
використаних джерел
| 
