|
Нестеренко Світлана
к.е.н,
доцент,
Таврійський
державний агротехнологічний
університет,
м.
Мелітополь
Конкурентне середовище як
одне з ключових категорій конкурентних відносин
Функціонування суб’єктів господарювання та споживання
продукції в умовах ринкової економіки відбувається в конкурентному середовищі,
що стосується сукупності факторів відносно конкретного підприємства, які
впливають на конкурентну взаємодію підприємств відповідної галузі. У той же час
конкурентне середовище є динамічним за темпами, глибиною, масштабністю змін на
окремих конкретних ринках, елементом економічного життя.
Конкурентне середовище – це результат і умови
взаємодії великої кількості суб'єктів ринку, що визначає відповідний рівень
економічного суперництва і можливість впливу окремих економічних агентів на
загально ринкову ситуацію. Важливим є те, що конкурентне середовище
утворюється не лише і не стільки власне
суб'єктами ринку, взаємодія яких викликає суперництво, але в першу чергу
– відносинами між ними.
Конкурентне середовище є однією з ключових категорій конкурентних відносин
і розуміється як сукупність ринкових чинників, що визначають функціонування
товаровиробників і споживачів, а також їх взаємозв’язків у процесі конкуренції.
Конкурентне середовище формують види, типи та форми конкуренції, її методи,
структура та особливості ринку, характер його державного регулювання. В
залежності від економічної ситуації конкуренція ведеться: а) між продавцями; б)
між покупцями; в) між продавцями і покупцями.
Сильні
конкуренти на внутрішньому ринку дають міцні імпульси до змін, сприяють
удосконаленню виробничих процесів, примушують один одного знижувати ціни,
покращують якість продукції. Нині боротьба між конкурентами стає боротьбою не
тільки за ринок, але і за людей, наукові досягнення і далі – за почуття
переваги, лідерства і знищення залежності від базових переваг, якими
користуються всі товаровиробники. В аграрному виробництві такими базовими
перевагами є природні ресурси. Ступінь задоволення економічних інтересів
підприємців в аграрному бізнесі, потреб населення в продуктах харчування і
підприємств переробної галузі в сільськогосподарській сировині залежить від
стану конкурентного середовища і конкуренції господарюючих суб'єктів на
внутрішньому ринку та рівня розвитку потреб суспільства на даний період часу [1.
с. 96].
Найбільш розповсюдженим, потужним інструментом для систематичної
діагностики основних конкурентних сил, що впливають на ринок, оцінки ступеня
впливу кожної з них та визначення характеру конкурентної боротьби на даному ринку
є модель п'яти сил
конкуренції Портера.
Згідно класичної моделі конкурентне
середовище формується під впливом
таких конкурентних сил, як:
– суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі;
– конкуренція з боку товарів, що виробляються фірмами інших галузей, і що
є гідними замінниками (субститутами), а також конкурентоспроможні за ціною;
– загроза входу в галузь нових конкурентів;
– економічні можливості та торгівельні спроможності постачальників;
– економічні можливості та купівельні спроможності покупців.
П'ять чинників конкуренції відбивають той факт,
що конкуренція в галузі не зводиться лише
до гри між підприємствами, що вже закріпилися на ринку. Покупці,
постачальники, товари - замінники та претенденти на вхід до галузі –це «конкуренти» підприємства на
певному ринку, що відіграють різну роль залежно від обставин [2, с.22].
Відзначимо, що важливою особливістю формування конкурентних відносин у
сільському господарстві є те, що воно має значні ризики, в т.ч. ризики
невизначеності у своєму розвитку, що значно ускладнює конкуренцію.
Чинники зовнішнього
середовища відображають сукупність агротехнологічних умов, до яких адаптується
підприємство. Зовнішнє середовище організації є необхідною умовою його
існування. Саме у зовнішньому середовищі формуються чинники, не контрольовані
господарюючим суб'єктом. Всі чинники зовнішнього середовища різнорідні за своєю
природою, характеру дії на конкурентоспроможність організації. Внутрішні
чинники визначають як можливість, так і ефективність процесу адаптації до викликів
і погроз зовнішнього середовища.
Ключовим внутрішнім
чинником аграрних підприємств є конкурентоспроможність продукції. Даний підхід
до виявлення і класифікації чинників, що визначають конкурентоспроможність
продукції, заснований на тому, що дана категорія реалізується при визнанні
товару споживачем (в процесі продажу).
Представляється
доцільним виділити два рівні чинників конкурентоспроможності продукції. Для
покупця найбільший інтерес представляють витрати на придбання даної продукції і
її якісні характеристики (споживчі властивості). Саме ці два чинники виділено
на першому рівні: ціна; якість.
Чинники другого рівня
дозволяють забезпечити вищий рівень тієї, що зажадалася покупцями споживної
вартості продукції за встановленою ціною. До чинників другого рівня віднесені:
упаковка; реклама; просування продукції на ринку; торгівельна марка, ділова
репутація організації; зміна структури вжитку; поведінка конкурентів.
Розглянуті чинники є
системою, що забезпечує конкурентоспроможність продукції і, відповідно, організації.
Значення кожного окремого чинника різне залежно від ринку, характеру
конкуренції, стадії життєвого циклу продукції і ін. При цьому слід зазначити
наявність певного синергетичного ефекту взаємовпливу даних чинників. Роблячи
вплив на конкурентоспроможність продукції, чинники наводять до зміни один
одного.
Аналогічна по напряму
дії зміна чинників може привести до протилежних результатів. Підвищення якості
продукції прямо впливає на конкурентоспроможність, проте, витрати на його
підвищення приведуть до збільшення ціни. При значних витратах можна отримати
зворотній результат.
Тому,
ми вважаємо, що для аграрних організацій переважно знайти оптимальне
співвідношення чинників конкурентоспроможності продукції, орієнтуючи це
співвідношення на певну групу споживачів цільового ринку. Наявність
організованих ринків забезпечить створення конкурентного середовища і
стимулювання конкуренції між виробниками, сприятиме збільшенню об'ємів продажу
продукції, забезпечить ефективність виробництва і конкурентоспроможність
продукції і підприємства в цілому.
Список використаних джерел
1.
Портер М. Международная конкуренция. Пер. с англ. / Под
ред. и с предисловием В.Д. Щетинина. – М.: Международные
отношения, 1993. – 893 с.
2.
Портер М.Е. Стратегія
конкуренції / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 390с.
| 
