|
Самченко Юлія
студентка,
Вінницький національний аграрний університет,
м. Вінниця
МЕТОДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ
ІНВЕСТИЦІЙ
Методи аналізу фінансових інвестицій розрізняються за
масштабами витрат, термінами використання та результатами. Невеликі фінансові
інвестиції, що не потребують значних капітальних вкладень, істотно не впливають
на зміни випуску продукції, мають невеликий термін корисного використання та
найпростіші способи розрахунку. У той же час реалізація більш масштабних
фінансових інвестицій (нове будівництво, реконструкція, освоєння принципове
нових видів продукції), що вимагають інвестиційних витрат, викликає
необхідність обліку великої кількості факторів і, як наслідок, проведення
складних розрахунків, а також уточнення методів оцінки ефективності. Аналіз
фінансових інвестицій показує, що зростання змін, які виникають за результатами
господарської діяльності підприємства, вимагає, точніших розрахунків грошових
потоків і методів оцінки ефективності фінансових інвестицій.
Усю сукупність методів оцінки ефективності інвестицій,
описаних в економічній літературі і широко застосовуваних у європейських
країнах і США, можна розділити на дві групи:
·
методи оцінки ефективності фінансових інвестицій, що не
включають дисконтування;
·
методи оцінки ефективності фінансових інвестицій, що
включають дисконтування.
Дисконтування – метод оцінки фінансових інвестицій шляхом
вираження майбутніх грошових потоків, пов'язаних з реалізацією інвестицій,
через їхню вартість у сучасний момент часу.
Аналізуючи застосування методів оцінки ефективності
інвестицій, заснованих на дисконтуванні, можна відзначити, що найбільш
поширеними в західноєвропейських країнах і США стали такі методи оцінки
ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:
·
метод чистої наведеної вартості;
·
метод внутрішньої норми прибутку;
·
дисконтований строк окупності інвестицій;
·
індекс прибутковості;
·
метод ануїтету.
Чиста наведена (дисконтована) вартість - це різниця між
наведеним (дисконтованим) грошовим доходом від фінансових інвестицій та
одноразовими витратами на інвестиції.
Метод оцінки ефективності інвестицій на основі чистої
наведеної вартості дозволяє прийняти управлінське рішення про доцільність
реалізації фінансових інвестицій виходячи з порівняння суми майбутніх
дисконтованих доходів з необхідними для реалізації інвестиційними витратами.
Обґрунтування норми прибутку (дисконтної ставки) стає найбільш
важливим моментом під час розрахунку показника чистої наведеної вартості. За
ставку дисконтування (норма прибутку), як правило, приймається мінімальна
норма прибутку, що нерідко прирівнюється до відсотка на довгострокові вклади
на депозитних рахунках у банках. Ця норма відображає мінімальний рівень
доходів, нижче якого підприємства вважають недоцільним вкладати свій капітал у
реалізацію фінансових інвестицій.
До методів, що не включають дисконтування, відносяться:
·
метод, заснований на розрахунку терміну окупності
інвестицій;
·
метод, заснований на визначенні норми прибутку на
капітал;
·
метод, заснований на розрахунку різниці між сумою доходів
і інвестиційних витрат (одноразовими витратами) за весь період використання
фінансових інвестицій, що відомий за назвою Cash-flow, або накопичене сальдо грошового потоку;
·
метод порівняльної ефективності наведених витрат на
виробництво продукції;
·
метод вибору варіантів капітальних вкладень на основі
порівняння маси прибутку.
Методи оцінки ефективності, що на включають дисконтування,
іноді називають статистичними методами оцінки ефективності інвестицій. Ці
методи опираються на проектні, планові і фактичні дані про витрати і
результати, обумовлені реалізацією фінансових інвестицій. При використанні цих
методів в окремих випадках застосовують такий статистичний метод, як розрахунок
середньорічних даних про витрати і результати (доходи) за весь період
використання фінинсових інвестицій. Даний прийом використовується лише у
ситуаціях коли витрати і результати нерівномірно розподіляються за весь період
застосування фінансових інвестицій [3].
Різна інтерпретація засобів і прийомів аналізу
інвестиційної привабливості забезпечує різних суб'єктів аналізу необхідною
інформацією для прийняття обґрунтованих рішень, які відповідатимуть
поставленій меті Але для правильного вибору об'єктів фінансового інвестування
не завжди достатні отримання і використання результатів економічного аналізу та
аналізу фінансового стану підприємства. Проблема полягає в тому, що
інвестиційні об'єкти можуть мати приблизно однакові показники фінансового
стану. Для прийняття обгрунтованого рішення інвестору також необхідні інші
відомості про потенційні об'єкти інвестування, які потрібно проаналізувати
оцінити їх вплив на вирішення даної проблеми. Слід відзначити, що прийняття
рішень може здійснюватись такими методами, як:
· автоматичний вибір на рівні рефлексів;
· вибір методом проб та помилок;
· вибір на основі рекомендацій авторитетних осіб;
· методом інтуїції, одержаної па основі практичної діяльності;
· вибір на основі виконаних розрахунків.
Тому, з метою оптимізації вибору об'єктів для здійснення
фінансового інвестування, доцільним використання системного підходу, основними принципами якого є
взаємозв'язок, багатоплановість, багатомірність, ієрархічність,
різнопорядковість, динамічність.
Системний аналіз досліджує методи вирішення проблем, що виникають у складних системах. Він
застосовується для підготовки й обгрунтування шляхів вирішення різних, в тому
числі й економічних питань, і заключається в побудові узагальнюючих моделей,
що відображають закономірності ідеальної ситуації. Моделі системного аналізу
містять структуру, взаємозв'язки у складних системах та проблеми, що виникають
в них. Використання створених моделей дає можливість дослідження системи і
пошуку шляхів вирішення складних проблем практичної діяльності суб'єктів
господарювання. Таким чином, можна зробити висновок, що системний аналіз
оптимізує процес прийняття рішень у складних ситуаціях, коли ефективність цих
рішень неоднозначна і оцінити її важко [2].
При прийнятті управлінських рішень слід враховувати такі
фактори: підвищення рентабельності продукції і норми прибутку на капітал у
порівнянні з досягнутим рівнем, відповідність норми прибутку на капітал по
фінансових інвестиціях досягненням підприємств, що випускають аналогічну
продукцію.
Список використаних джерел
1. Ігнатенко, А. В., Теоретичний аналіз особливостей
інноваційного розвитку України в умовах фінансової нестабільності / А. В.
Ігнатенко, О. І. Харченко // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 15. -
C. 30-34.
2. Коваленко, А. Г., Сутність методичних підходів до
аналізу фінансових інвестицій / А. Г. Коваленко, А. М. Коноваленко, Ю. О.
Ночовна // Економіка і регіон. - 2010. - № 4. - C. 144-149.
3. Липчанська, О.В., Методика та організація аналізу
фінансових інвестицій / О.В. Липчанська // Формування ринкових відносин в
Україні. - 2006. - № 2. - C. 10-15.
| 
