|
Дорофей Тетяна
асистент,
Подільський державний
аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
Регулювання мікро-та макроекономічного розвитку
конкурентоспроможності ринку зерна
Зерновий ринок характеризується
підвищеною чутливістю до факторів зовнішнього середовища. Це проявляється в
значних коливаннях обсягів пропозиції, попиту та ціни на зерно і продукти його
переробки, що характеризується впливом сукупності чинників.
Актуальність
питання управління конкурентоспроможністю зумовлена існуючими різними поглядами
у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі щодо визначення поняття
конкурентоспроможності та системи факторів її розвитку, а отже, відсутністю комплексної теорії
управління конкурентоспроможністю.
Проблеми розвитку ринку зерна як
на макро-, так і на регіональних рівнях розглядаються у працях В.І. Бойка, П.Т.
Саблук, О.Ю. Єрмакова, О.В. Захарчука, І.В. Кобути, М.Г. Лобаса, В.Я. Месель-
Веселяка, Л.М. Худолій, та інших.
Нині перед державою постає
завдання забезпечити стабільний розвиток вітчизняного ринку зерна шляхом
оптимального поєднання ринкового саморегулювання та державного регулювання. Встановлено, що мікросередовище
діяльності товаровиробників зернового ринку формується під впливом таких
чинників: споживачі, які відрізняються характером закупівлі зерна та метою його
подальшого використання, торговельні посередники, посередники по зберіганню та
доведенню зерна до відповідної кондиції, постачальники матеріально–технічних
ресурсів, фінансові та маркетингові посередники, конкуренти й контактні
аудиторії. Проявляється мікросередовища через механізм його прямого впливу на
діяльність товаровиробника, які примушують зерновиробників приймати оперативні
рішення.
В умовах ринкового господарювання
центральною фігурою є споживач, для обґрунтування його купівельної поведінки
важливо визначитися з потенційними й реальними категоріями споживачів на ринку
зерна: індивідуальні, споживачі, організації, посередники, переробники, держава
– учасник ринку в інтервенційних закупівлях і заставних операціях (рис.1). Факторами
макросередовища, які визначають перспективні обсяги внутрішнього споживання
зерна і продуктів його переробки, є демографічне й економічне середовище. Зовнішньо-
економічне середовище об’єднує сукупність факторів, що впливають на купівельну
спроможність споживача і структуру його споживання, демографічне середовище впливає
на обсяги попиту на зерно через чисельність і щільність населення з урахуванням
його структури. Фактори, в перспективі посилюватимуть вплив на вітчизняну
галузь внаслідок глобалізації економіки у світовий економічний простір,
формують науково-технологічне середовище.
За умови вступу України до СОТ і
подальшої лібералізації торгівлі зерном не можна нехтувати такими світовими
тенденціями науково–технічного середовища, як прискорення науково–технічного
прогресу, подальше удосконалення технологій, посилення ролі науки та збільшення
асигнувань на науково–дослідні розробки. Ринок зерна та зерновий комплекс
України також є частиною регіонального світового та світового ринку в цілому, і
займає певне місце у сегменті світового ринку. Для забезпечення конкурентоспроможності
українського зерна на світовому ринку великого значення набуває відповідність
сільськогосподарської техніки, технологій, насіннєвого матеріалу світовим
стандартам. Першим завданням держави для підвищення ефективності виробництва
зернових є забезпечення доступності сільськогосподарських товаровиробників до
новітніх розробок вітчизняних фахівців матеріально-технічних ресурсів через
лізинг і довгострокове кредитування.
Рис. 1. Фактори мікро- та макроекономічного регулювання розвитку конкурентоспроможності зернового ринку
Негативними проявами фактора на
досліджувану галузь є: зменшення асигнувань на розвиток в аграрному секторі,
зменшення вітчизняного виробництва, диспаритет цін, що унеможливлює придбання в
достатніх обсягах необхідних матеріально-технічних ресурсів.
Соціально–культурне середовища свідчать історичні традиції галузі. Тому
вузловими проблемами регулювання зернового ринку є, невідповідність низки
кінцевих цілей державного регулювання внутрішнім закономірностям ринкового
розвитку, порушенням окремих інтересів, зокрема ціноутворення, виробників і
споживачів, внутрішньою суперечливістю окремих рішень задля задоволення потреб
окремих ринкових суб’єктів без урахування результатів та цілей впровадження
державних заходів.
Зазначені негативні подолання факторів
мікро- та макроекономічного регулювання розвитку конкурентоспроможності зернового ринку повинно
здійснюватися на основі принципів пріоритетності розвитку зернового виробництва
як стратегічного товару, здатного конкурувати на міжнародному ринку,
аграрно-зернового протекціонізму, недопущення прямого втручання у виробничу
діяльність сільськогосподарських підприємств, рівноправності господарських
підприємств усіх форм власності.
Список використаних джерел
1. Голомша Н.Є.
Конкурентоспроможність зернових на аграрному ринку / Н.Є.Голомша // Економіка
АПК. – 2009. – № 12. – С. 83–87.
2. Саблук П.Т. Коваленко О.В.
Сучасні тенденції світової торгівлі зерном / П.Т.Саблук // Економіка АПК. –
2009. – №9. – С. 84–89.
3. Шпигуляк О.Г. Формування
конкурентоспроможності в аграрній економіці / О.Г.Шпикуляк, Ю.П.Воскобійник,
О.В.Овсяніков // Агроінком. – 2007. – №9-10. – С. 4–8.
| 
