|
Яворова Галина
к.е.н., в.о. доцента,
Подільський
державний аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
РИНОК БІОДИЗЕЛЯ: ПЕРЕДУМОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Надзвичайно важливим
питанням, яке останнім часом все частіше обговорюється у політичних та наукових
виданнях є енергетична залежність України від світового ринку нафтопродуктів.
Тому, останніми роками в Україні приділяється велика увага проблемі
забезпеченості держави енергоносіями та становленню її енергетичної незалежності.
Дослідженням формування
та функціонування ринку біоенергетичних ресурсів займається широке коло вітчизняних
науковців. Зокрема, М.В Зубець., П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк,
П.І.Гайдуцький, Г.М. Калетнік, С.І. Дем’яненко. Серед біоенергетичних ресурсів
вагоме місце займає біодизель, який виготовляють з рослинної олії (пальмової,
соєвої, тощо). Вітчизняні вчені-економісти вважають, що в Україні найбільш
доцільно виробляти замінник дизпалива з ріпакової олії, оскільки він дає
високий вихід продукту з одного гектара.
Питаннями обґрунтування
доцільності виробництва біодизелю з ріпаку в Україні займається ряд науковців, технологів і економістів. Серед них П.
Вишнівський, М. Вірьовка, В. Гавриш, Д. Говдя, З. Гошовська, Т. Г. Дудар, М. Ю. Коденська, І. Масло, В. Масло, О. Митченок, А. Окоча,
В. Олійник, П. Осипенко, А. Побережна, В. Перегінець, А. Фаїзов та інші.
Передумовами розвитку
ринку біопалив є насамперед вичерпність і постійне зростання цін на такі природні
ресурси як вугілля, нафта і газ, зростання чисельності та добробуту населення,
щорічне зростання світового автомобільного парку, тощо. Все це призводить до
стрімкого нарощування та споживання нафтопродуктів. Тому, останніми
десятиліттями увага вчених зосереджена на наукових дослідженнях щодо виробництва
енергії з поновлюваних джерел (біопалива). Україна, завдяки своїм чорноземам та
сприятливим природно-кліматичним умовам має унікальні можливості та перспективи
щодо виробництва біопалив, зокрема біодизелю.
За оцінками
експертів, річна потреба нашої країни у світлих нафтопродуктах становить
близько 12 млн. тонн. Близько 20 % ріллі (6 млн. га) дозволить забезпечити цю
потребу, навіть якщо використовувати його у чистому вигляді [2].
Площа
сільськогосподарських угідь України становить 41 млн. га, 78 % з яких складає
рілля. При цьому, сільськогосподарські підприємства обробляють 16 млн. га
ріллі. Для забезпечення повної потреби сільськогосподарських товаровиробників у
біодизелі необхідно виробляти його в обсязі близько 2 млн. тонн (1,6 млн. т на
рослинництво і 0,4 млн. т на інші галузі). Таку кількість може дати переробка
100 % врожаю ріпаку, зібраного на площі біля 2 млн. га (1,6 ) при врожайності
2,0 т/га, що становитиме приблизно 60 % річного виробництва дизельного палива
на нафтопереробних заводах України. При цьому озимий ріпак в структурі посівних
площ займатиме 12% (2млн.т/га /16 млн. га) [3].
Якщо ж мінеральне
паливо зміщувати з біодизелем в пропорції 70:30, то питома вага ріпаку в
структурі посівних площ становитиме близько 3% (див. табл.).
Отже, як бачимо,
Україна може забезпечити сільське господарство власним паливом. Однак, для
цього необхідно побудувати відповідні переробні потужності, тобто заводи з
виробництва біодизелю.
Останнім часом мали
місце деякі позитивні зрушення стосовно розвитку виробництва біодизеля в
Україні та його наближення до комерційного рівня. Планується будівництво
заводів для виробництва біопалива з ріпаку у Житомирі, Сумах, Вінниці,
Хмельницькому та інших областях. У м. Кам’янець-Подільський ТОВ
«Біопаливо-Поділля» на базі колишнього цукрового заводу спільно з колегами з
Чехії розпочали досить потужний інвестиційний проект з виробництва біодизеля.
Таблиця
1
Розрахунок
необхідної площі озимого ріпаку для обробітку біодизелем
16 млн. га
ріллі аграрними підприємствами в Україні
Джерело:
власна розробка
Проектні обсяги
виробництва та реалізації продукції становлять: насіння ріпаку (закупівля) –
215,0 тис. тонн; шрот – 139,0; ріпакова олія (проміжне виробництво) – 75,3;
дистильований гліцерин – 9,0; біодизель (метиловий ефір ріпакової олії) – 75,0.
Планується, що новий завод з виробництва біодизеля буде використовувати до 60 %
обсягу виробництва ріпакового насіння, що виробляється в області, а також під
потужності заводу будуть розширюватися посівні площі під ріпаком в регіоні до
200 тис. га.
Однією з характерних
ознак ринку сільськогосподарської сировини є нарощування конкуренції між
виробниками продовольства та біопалива, що приводить до значних структурних
змін на первинному ринку сільгосппродукції залежно від поточної ринкової кон’юнктури
[1]. Тому, держава повинна стимулювати виробництво біопалива всередині країни
перш за все податковими преференціями, введенням обов’язкових норм змішування,
обмеженням експорту (квоти) а також прямими бюджетними дотаціями.
Список використаних джерел
1. Актуальні проблеми
аграрної реформи в Україні в умовах системної кризи світової економіки / За
ред. І.Г. Кириленка. – К.: програма розвитку ООН, 2009. – 135 с.
2. Кириленко А.Г. Формування
ринку українського біопалива: передумови, перспективи, стратегія / А.Г.Кириленко, В.В.Дем’янчук, Б.В.Андрущенко // Економіка
АПК. – 2010. – № 4. – С. 62–66.
3. Кушнір І.В.
Перспективи виробництва та переробки ріпаку в Україні / І.В.Кушнір // Економіка АПК. – 2006.– № 11.
– С. 27–30.
| 
