Архів / Archive

Головна » Статті » 2011_11_15-16_KamPodilsk » Секція_2_2011_11_15-16

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
Погоріла Інна
асистент,
Буковинська державна фінансова академія,
м. Чернівці
 
УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
 
На сучасному етапі розвитку харчової промисловості України необхідно значно вдосконалювати державне регулювання процесу відтворення основних засобів, оскільки від ефективного відтворення залежить як розвиток підприємства, так і економіки держави в цілому. Важливе значення має розробка національної програми розвитку харчової промисловості і вже на цих засадах опрацювання більш конкретних цільових програм як її складових. Серед них першочерговою може стати Програма розвитку матеріально-технічної і технологічної бази харчової промисловості. Концепцією даної програми мають бути такі основні положення:
По-перше, сприяння підвищенню прибутковості підприємств харчової промисловості, що дасть змогу використовувати  прибуток в якості повноцінного джерела відтворення. Підвищення прибутковості харчової промисловості можливе, з нашої точки зору, за умов проведення відповідної цінової політики. Цінова політика повинна усунути існуючий диспаритет цін на   продукцію харчової промисловості. Світова практика свідчить, що ефективними за даних умов є:
1) встановлення фіксованих цін або цінових коридорів;
2) встановлення мінімальних гарантованих цін на продукцію харчової промисловості;
3) контроль за цінами на продукцію промисловості, що використовується в виробництві продукції харчової промисловості.
Необхідним також є сприяння реалізації продукції харчової промисловості на найбільш вигідних для її виробників умовах. Зокрема, шляхом обмеження імпорту аналогічної продукції, а також державного замовлення на конкретні види продукції харчової промисловості. Проведення інвестиційно спрямованої податкової  політики, яка б повною мірою забезпечувала ефективне використання ресурсів та стимулювала інвестиційну діяльність. В харчовій промисловості необхідно поглиблювати запровадження спеціального пільгового режиму оподаткування;
По-друге, збільшення бюджетних видатків на здешевлення обладнання, оскільки останнім часом спостерігається зворотна тенденція.
По-третє, оптимізація діяльності системи лізингу обладнання. Підвищення питомої ваги лізингу в структурі джерел відтворення основних засобів є одним із перспективних напрямків оптимізації процесу оновлення матеріально-технічної бази харчової промисловості. Адже його вигідність полягає не лише у тому, що немає необхідності одноразово залучати всю суму коштів, необхідних для придбання певного виду основного засобу, а ще й у більш дешевій „вартості” лізингу, порівняно з банківським кредитом. Однак, лізингова мережа повинна розвиватися на засадах ринкової конкуренції, оскільки на сьогодні лізингові компанії-монополісти встановлюють найвигідніші для себе умови, при яких інтереси лізингоотримувачів нікого не цікавлять;
По-четверте, державна підтримка вітчизняного машинобудування має бути частиною Програми відтворення матеріально-технічної бази харчової промисловості, адже пріоритетним, з нашої точки зору, має бути забезпечення потреб промисловості саме вітчизняною технікою. За таких умов можливо не лише запровадження придбання техніки на вигідних умовах, пільгового технічного обслуговування придбаної техніки та інших умов, що мають зацікавити покупця техніки, а ще й створення додаткових робочих місць у промисловості.
По-п’яте, прийняття Закону „Про амортизацію”, який би передбачив відновлення відтворювальної функції амортизації.
По-шосте, формування сприятливого інвестиційного клімату з метою залучення  вітчизняних та іноземних інвестицій в галузь можливе за умов:
·     стабільної, поміркованої та передбачуваної промислової політики;
·     встановлення спеціального режиму оподаткування підприємств харчової промисловості;
·     впровадження пільг щодо оподаткування прибутку,  отриманого від інвестиційної діяльності в харчовій промисловості.
Зокрема, з цією метою ми пропонуємо вжити наступних заходів. Надати суб’єктам інвестиційної діяльності пільги щодо сплати податків з доходів від реалізації інвестиційних проектів:
·     1-й – 5-й рік за ставкою 5%;
·     6-й – 10-й рік за ставкою 10%;
·     наступні роки – на загальних підставах.
На нашу думку, впровадження даних податкових пільг стане помітним стимулом щодо залучення інвесторів у харчову промисловість.
По-сьоме, проведення ефективної кредитної політики. Для подолання основних причин зниження кредитних ресурсів в структурі відтворення основних засобів, необхідно знизити вартість кредитів і надати кредитним установам гарантії щодо повернення коштів підприємствами харчової промисловості. Необхідно здійснити реформування кредитної інфраструктури, створити специфічні кредитні установи, а саме: кредитні спілки та їх об’єднання, лізингові компанії, фінансові  промислові групи, гарантійні і заставні фонди, фонди іпотечного і пільгового кредитування тощо. Це не тільки ліквідує монополію комерційних банків, а й стимулюватиме появу конкуренції на ринку позикового капіталу, збільшить його пропозицію. А також забезпечити умови повернення кредиту, скоротивши ризик кредитних установ, що зменшить відсоток за кредит. З цією метою законодавчо закріпити власну відповідальність позичальника за неефективне використання позики і неповернення кредиту, а також розвивати систему страхування виробництва, як необхідної умови кредитування.
На наш погляд, наведені вище концептуальні положення щодо напрямків державного регулювання інвестиційного процесу в харчовій промисловості сприятимуть пожвавленню відтворення основних засобів виробництва у даній галузі. Крім того стануть запорукою створення головної, з нашої точки зору, умови відтворення основних засобів, за якої джерела відтворення основних засобів будуть конкурувати між собою, що відповідатиме вимогам ринкової економіки, головним чином це стосується зовнішніх джерел фінансового забезпечення процесу відтворення.
 
Список використаних джерел
1.  Кифяк В.Ф. Внутрішні інвестиції – основа економічного розвитку регіону / В.Ф. Кифяк // Фінанси України. – 2005. - №8. – С. 32-36.
2.  Левковська Л. В. Методологічні принципи та критерії відтворення основного капіталу з урахуванням регіональних особливостей / Л. В. Левковська // Регіональна економіка. – 2003. - №2. – С. 65-72.
3.  Макаренко І.О. Сучасні механізми стабілізації діяльності підприємств харчової промисловості/ І.О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 2 (56). - С. 93-100.
4.  Марченко С. О., Шемет Л. Г. Роль інвестицій у відтворенні основних фондів (на прикладі Миколаївської області) / С. О. Марченко //  Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №2(80). – С. 156-161.
5.  Механік О. В. Державне регулювання інноваційної економіки як один із чинників підвищення її конкурентоспроможності (зарубіжний досвід) / О. В. Механік // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - №11. – С. 32-34.
Категорія: Секція_2_2011_11_15-16 | Додав: clubsophus (2011-11-14)
Переглядів: 1020 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2011_11_15-16
Секція_2_2011_11_15-16
Секція_3_2011_11_15-16
Секція_4_2011_11_15-16
Секція_5_2011_11_15-16
Секція_6_2011_11_15-16
Секція_7_2011_11_15-16
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0