Архів / Archive

Головна » Статті » 2011_11_15-16_KamPodilsk » Секція_3_2011_11_15-16

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК СПОСІБ ЇХ АКТИВІЗАЦІЇ В РЕГІОНАХ
Цадо Ганна
аспірант,
Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара,
м. Дніпропетровськ
 
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК СПОСІБ ЇХ АКТИВІЗАЦІЇ В РЕГІОНАХ
 
Сучасний стан економіки України доводить, що питання посилення інвестиційної та інноваційної активності регіонів, накопичення інвестиційного потенціалу та масової заміни й модернізації основних засобів виробництва продовжують залишатися найважливішими.
У цьому важлива роль належить державі, оскільки інвестиційно-інноваційну політику та механізми її реалізації визначають органи державної влади на основі аналізу соціально-економічної ситуації в країні.
Серед вагомих наукових досліджень закордонних і вітчизняних вчених з питань інвестиційно-інноваційного розвитку можна назвати праці: Р. Абдуллаєва, Е. Домара, Дж.М. Кейнса, Р. Кемпбелла, В. Леонтьева, К. Макконела, В. Ойкена, Р. Петтинга, П. Самуэльсона, Р. Солоу, Дж. Фридмена, О. Василика, В. Василенко, В. Геєца, В.Дорофієнка, Т. Миронової, С. Наливайченко, В. Опаріна, В. Федосова, И. Чугунова та інших [1]. Проте у роботах недостатньо розглядаються моделі та підходи щодо формування ефективного механізму державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів та їх активізації в регіонах.
На основі дослідження світового досвіду нами були систематизовані підходи державної влади до вирішення проблеми активізації інвестиційно-інноваційних процесів, які базуються на використанні певних інструментів державної інвестиційної та інноваційної політики і полягають у формуванні інституційних утворень на національному і регіональному рівні, а також в делегуванні частини повноважень на локальний рівень.
До інституційних утворень можна віднести сприяння діяльності інвестиційних банків, страхових і лізингових компаній, пенсійних фондів, агентств регіонального розвитку, створення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, що потребує поєднання фінансових і структурних інструментів державного регулювання.
Делегування повноважень пов'язано з більш активним використанням адміністративних і структурних інструментів та проявляється у формуванні низки структур на рівні держави і регіону, до безпосередніх задач яких відноситься залучення інвестицій в інновації та активізація інвестиційно-інноваційних процесів. Реалізація цих підходів в країнах світу сприяло активізації інвестиційно-інноваційних процесів, що дає можливість очікувати позитивний результат від застосування окремих адаптованих елементів відповідних механізмів в Україні.
Прямий вплив держави на інвестиційно-інноваційні процеси у національній економіці виявляється в організації відповідної діяльності з визначенням стратегічних завдань і пріоритетів, розробкою концептуальних засад інвестиційної та інноваційної політики, впровадженням державних програм з необхідним фінансовим забезпеченням тощо. Нами доведено, що активізація інвестиційно-інноваційних процесів в регіонах ґрунтується на узгодженні інтересів і координації зусиль трьох груп учасників: держави, регіону, інвестора.
Механізм впливу держави на забезпечення сприятливого інвестиційно - інноваційного клімату та проведення політики технічного переоснащення складається з трьох компонентів: створення спеціальних фінансових механізмів підтримки такої діяльності, формування відповідної інвестиційної та інноваційної інфраструктури, використання непрямих методів підтримки.
Слід відзначити, якщо дії державної і регіональної влади можуть бути спрямованими на зміну законодавчого, економічного, політичного поля, то регулюючі дії інвестора пов'язані, в основному, з ухваленням рішення про доцільність інвестування в інновації в даному регіоні та про обсяги інвестиційних ресурсів. Державна фінансова підтримка посідає суттєве місце серед важелів реалізації програм державної технічної політики і може здійснюватися, зокрема, у двох важливих напрямах:
-     пряме бюджетне фінансування інновацій (через систему державних науково-технічних програм різної направленості або спеціально створені фонди) — порядок фінансового забезпечення інноваційної діяльності визначено розділом IV «Фінансова підтримка інноваційної діяльності» Закону України «Про інноваційну діяльність» та розділом «Фінансове забезпечення інноваційної діяльності» Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України;
-      стимулювання науково-технічного прогресу за допомогою механізмів оподаткування — відповідні норми, передбачені розділом V «Особливості оподаткування та митного регулювання інноваційної діяльності» Закону «Про інноваційну діяльність»; розділом «Удосконалення механізму стимулювання інноваційного розвитку» Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України [2].
Невідповідність інтересів держави (регіону) інтересам окремих інвесторів вимагає визначення факторів функціонування регіональної інвестиційно-інноваційної системи, механізмів узгодження та інструментів прямого і непрямого впливу місцевих органів влади на ефективність інвестиційного процесу [1].
Механізм державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів повинен гнучко поєднувати економічні та адміністративні важелі. При цьому треба враховувати, що економічні регулятори не позбавлені елементів адміністрування, а адміністративні регулятори можуть включати також певні економічні елементи. Відповідно до конкретних умов, одні регулятивні чинники є базовими, тобто виконують функції конструкції, інші - додаткові функції гасіння дії негативних моментів. Комплекс регуляторів державного впливу на регіональну економіку повинен передбачати оперативні адаптивні корективи залежно від конкретних змін у стратегії.
З позиції реалізації мети і завдань щодо активізації інвестиційно-інноваційного процесу в регіоні, більш придатною є така форма державного регулювання, яка дозволяє об'єднати інтереси трьох груп учасників інвестиційного процесу (держави, регіону, інвестора) вже на стадії формування інвестиційно-інноваційного процесу, дає більше можливостей для фінансування інноваційної діяльності, забезпечує функціонування на принципах самоокупності і самофінансування, спрямована на отримання економічного, соціального та екологічного результату від збільшення інвестиційних надходжень в інновації регіону. Органи державної влади зможуть відстежувати вплив інвестиційних чинників на соціально-економічні процеси в регіонах і розробляти своєчасні регулюючі дії для досягнення цілей державного і регіонального розвитку.
Отже, вирішення поточних і довгострокових завдань активізації інвестиційно-інноваційних процесів у регіонах України вимагає як зваженої, всебічно обґрунтованої інвестиційної політики, так і  формування дієвих механізмів державного регулювання інвестиціями в інновації з урахуванням особливостей поточного стану господарського розвитку регіонів.
 
Список використаних джерел
1.     Вольська О.М. Методи ефективного регулювання інвестиційної політики в сучасних умовах // Зб. наук. праць ДонДАУ: „Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія "Державне управління”, т.4, вип. 21.- Донецьк: ДонДАУ, 2003.- С.79-83.
2.     Покотилова В.І. Управління інноваційною діяльністю в аграрному виробництві: монографія / В.І. Покотилова – К.: ННЦІАЕ, 2008. – 304с.
3.     Шосталь С. О. Джерела та напрями залучення інвестицій в економіку України // Економіка та держава. – 2009. – №9. – С.89-91.
Категорія: Секція_3_2011_11_15-16 | Додав: clubsophus (2011-11-14)
Переглядів: 2006 | Рейтинг: 5.0/1
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2011_11_15-16
Секція_2_2011_11_15-16
Секція_3_2011_11_15-16
Секція_4_2011_11_15-16
Секція_5_2011_11_15-16
Секція_6_2011_11_15-16
Секція_7_2011_11_15-16
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0