|
Драганова Тамара
к.е.н., доцент,
Сідлярчук Світлана
асистент,
Подільський державний аграрно-технічний
університет,
м. Кам’янець-Подільський
ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ
Як не парадоксально,
але серед наслідків економічних та фінансових криз в Україні за період з 2000
до 2010 рр. є позитивні , і характерним для них є те, що після різких падінь
курсу гривні, подорожчання імпортних товарів і відпливу спекулятивного капіталу,
створилися сприятливі умови для імпортозаміщуючого зростання економіки, яке
пов’язане, передусім, з поверненням національного товаровиробника на
вітчизняний ринок .
Формування і
теоретичне осмислення сутності такої економічної категорії, як
імпортозаміщення, почалося ще наприкінці ХХ ст.
В економічній енциклопедії,
яка було випущена у 2000 році, ми бачимо таке визначення як "Імпорт заміщення –
зменшення або припинення імпорту товару внаслідок організації його виробництва
в середині країни [1 , 629 ]. Дану проблему , в руслі формування економічної
політики держави, та розробки напрямків економічного зростання проводить в
своїх роботах В. М. Тарасевич, Я.Л. Жаліло, В.М.Гацько, Т.Г.Остапенко. При умові, що перші
роботи, по даній проблематиці з’явилися досить давно, і що працюють такі відомі
і визнані науковці, проблема імпортозаміщення досліджена в економічній
літературі недостатньо. В.М. Тарасевич у свій роботі дає таку класифікацію
видів економічного зростання як "імпортоване зростання, експорторозширюючий,
імпортозаміщуючий та постіндустріальний вид зростання ” [2, С.15 ]. При
формуванні економічної політики країни за роки незалежності України,
використовується та чи інша модель або вид економічного зростання.
В кінці ХХ століття,
на прикладі багатьох країн, можна було говорити, про вдалу практику і позитивні
моменти "імпортованого економічного зростання ” шляхом залучення прямих
іноземних інвестицій, насамперед, капіталів провідних ТНК з включенням
відповідних національних виробництв, до глобальної системи бізнесу, розподілу і
постачання. Наприклад, в автомобільну промисловість Угорщини значні кошти
інвестували такі ТНК, як «Ауді»( Німеччина ( 530 млн. дол.), «Suzuki»( Японія)
( 280 млн.дол), «General Motors” ( США) (283 млн.дол.) [2 , С.14–15].
Але окрім позитивних
моментів такого зростання : залучення капіталу, прогресивних технологій,
опанування досвіду бізнесу та менеджменту, створення нових кваліфікованих
робочих місць, ми бачимо і негативні наслідки та тенденції – відмова держави
від активної промислової політики, загальне структурне спрощенням національної
економіки, занепад високотехнологічних галузей, посиленням сировинної
спрямованості промислового та сільськогосподарського виробництва. Небезпечним є
те, що саме каналами імпортованого зростання до країн можуть потрапляти застарілі
технології, та екологічно шкідливі виробництва і продукція. На початку ХХІ ст.
обирається інший тип економічного зростання який має назву експорто-орієнтоване
або експорторозширююче економічна зростання економіки.
Країна, економіка
якої починає розвиватись досить інтенсивно, має декілька галузей, в структурі
національного господарства, що орієнтують свою діяльність на експорт, формуючи
експорторозширююче зростання національної економіки. Експорторозширююче
зростання (export – biased – growth) – розширене виробництво товару, який країна експортує, що в кінцевому
результаті призводить до погіршення умов торгівлі цієї країни, на користь
торговельних партнерів. Експортоорієнтовані галузі (а в Україні це :
металургія, хімічна галузь зернова спрямованість рослинництва) є основою експорторозширюючего
зростання національної економіки [3]. До таких галузей відносять ті,
спрямованість експорту яких визначається або загальнонаціональними, або
інтересами транснаціональних корпорацій. Теорема Хекшера-Оліна засвідчує, що
експортувати, країна буде ту продукцію, що виготовлена на використанні
надлишкових факторів виробництва, або ресурсів країни. Така політика звужує
промислово-виробничий сектор економіки країни, і дає позитивні наслідки (
зростання ВВП, активний торгівельний баланс країни) тільки в короткотерміновому
періоді , та за умов, що відсутня світова економічна та фінансова криза, але
вона таїть в собі і великі загрози для економічної безпеки країни. Розвиток
екпортоорієнтованих галузей носить екстенсивний характер і передбачає
залежність від кон’юнктури світової економіки, від зовнішніх ринків, на які
зорієнтовані певні галузі господарства, а також одержання короткострокових
економічних ефектів та зростання. Довгостроковий ефект, для розвитку
національної економіки, лежить у площині зростання імпортозаміщуючих
виробництв.
Національна економіка, що активізує
імпортозаміщуюче виробництво, характеризується, як така, що здійснює
імпортозаміщуюче зростання (import - biased – growth) воно визначається збільшенням
виробництва в межах країни, товарів, що конкурують з імпортом. Не можна
припускатися вже раніше допущених помилок, і покладатися тільки на механізми
ринкового саморегулювання , і не використовувати державні програми, та
інструменти по стимулюванню імпортозаміщення.
На думку Я.Жаліло –
імпортозаміщення розглядається як політика, спрямована на зменшення потреби
національної економіки країни в імпорті певних видів товарів завдяки збільшенню
частки реалізації на внутрішньому ринку таких товарів, вироблених на її
території [4]. Сьогодні ми бачимо, що уряд країни, хай і декларативно, але
намагається брати на озброєння передові наукові дослідження і розробки, передбачається,
що державний бюджет України 2012 року, повинен бути побудований на засадах імпортозаміщення.
Уряд проблему імпортозаміщення передбачається
розв'язати шляхом: визначення пріоритетних напрямів та відповідної державної
підтримки розвитку галузей національного господарства й видів виробництва, що
забезпечуватимуть потреби внутрішнього ринку у високоякісних товарах, аналогічних
імпортованим в Україну; розвитку імпортозамінних виробництв із подальшою їх
орієнтацією на експорт за умови повного забезпечення потреби внутрішнього ринку
в цих товарах; структурних перетворень підприємств та їх технологічних процесів
з метою зниження імпортної залежності галузей народного господарства;
підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та
зовнішньому ринку за рахунок упровадження новітніх технологій і використання
прогресивного устаткування; поєднання прямого та непрямого імпортозаміщення,
упровадження сучасних матеріало- та енергозбережних технологій, що
підвищуватиме ефективність використання імпортованих ресурсів; залучення
інвестиційних ресурсів для розвитку перспективних напрямів імпортозаміщення; орієнтації
на розширення використання місцевих ресурсів та інших конкурентних переваг
України; першочергової реалізації проектів, спрямованих на імпортозаміщення, у
регіонах, які мають незадіяні виробничі потужності й відповідні трудові
ресурси, що дозволить використовувати теперішню соціальну та виробничу
інфраструктуру і дасть можливість вирішити інших завдання соціально-економічної
політики - скорочення безробіття, створення нових робочих місць, збільшення
доходів населення [5].
Список використаної літератури
1. Економічна енциклопедія : У трьох
томах.Т.1./Редкол…С.В.Мочерний (відп.редактор) та ін. – К.: Видавничий центр”Академія”,
2000. – 629 с.
2. Тарасевич В. До проблем
економічного зростання в Україні / В.Тарасевич // Економіка України – 1999. – №
8. – С.11– 18.
3. Остапенко Т.Г. Вплив
експортоорієнтованих та імпортнозаміщуючих галузей на зростання економіки
України [Електронний ресурс] /Т.Г.Остапенко// – Режим доступу до вид.:http:www.nbuv.gov.ua/portal V Soc-Gum//Efp/2009_10/Ostapenko.pdf.
4.
Жаліло Я.Л.,
Гацько В.М. Проблеми формування сучасних засад політики імпортозаміщення в
Україні
[Електронний ресурс] /Я.Л. Жаліло , В.М.Гацько // Режим доступу : http:www.niisp.org/vydanna/panorama/issue.php?s=epo12&cissue=
| 
