|
Остапенко Ольга
к.е.н., доцент
Полтавська
державна аграрна академія,
м. Полтава
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ В РИНКОВИХ УМОВАХ
Невизначеність
ринкової ситуації обумовила наявність великої кількості різноманітних
пропозицій щодо оцінки ефективності інвестиційного капіталу. Але перш ніж
визначити методи оцінки ефективності інвестицій, необхідно з'ясувати її
сутність.
Ідея будь-якого
вкладення капіталу повинна обґрунтовуватися розрахунками ключового завдання:
якою мірою майбутні доходи покривають нинішні (поточні) витрати? На це
запитання мусить відповісти кожний інвестор — від приватної особи до держави.
Виходячи з цього,
теоретичні основи інвестиційного аналізу складають систему методів і показників
обчислення ефективності (привабливості) інвестування.
Ефективність
інвестицій характеризує економічні (соціальні або інші) результати і
господарську доцільність їх здійснення. Також, економічну ефективність можна
розглядати через показники, що відображають співвідношення витрат і доходів у
відповідності з інтересами учасників інвестиційного ринку [1].
Визначення
економічної ефективності інвестицій здійснюється на мікро- та макрорівнях.
Оскільки будь-які інвестиції спрямовуються під конкретний захід, економічна
ефективність інвестицій на макрорівні буде характеризувати окупність витрат на
здійснення цього заходу чи проекту. Враховуючи, що на підприємствах можуть
одночасно реалізовуватися декілька інвестиційних заходів, показники
ефективності інвестицій будуть мати узагальнений характер. Тому визначення
економічної ефективності інвестицій підприємства, їх групи, регіону, галузі або
держави будуть відноситися до макрорівня.
Основою оцінки
доцільності інвестицій слугують ретельно зважені пропозиції того чи іншого
проекту за умови обмеженості капіталу як ресурсу та забезпечення найбільших
прибутків за можливості реалізації кількох варіантів (проектів) інвестицій.
Залежно від суб’єкта інвестиційної
діяльності на макрорівні застосовуються три види оцінки ефективності
інвестицій: фінансова (комерційна), бюджетна та економічна [3].
Фінансова (комерційна)
оцінка ефективності інвестицій передбачає фінансові результати реалізації
інвестиційного проекту для його безпосередніх учасників. Вона ґрунтується на
очікуваній нормі доходності, яка влаштовує всіх суб’єктів інвестування. При
цьому інші наслідки здійснення інвестиційного проекту не враховуються.
Бюджетна оцінка ефективності
інвестицій –відображає фінансові результати реалізації інвестиційного проекту
для бюджетів відповідного рівня, тобто очікувані співвідношення видатків, податків та зборів.
Економічна оцінка
ефективності характеризує ефективність реалізації інвестицій з точки зору
суспільства, за цінами світових ринків на ресурси і продукцію.
Залежно від виду
оцінки використовуються певні методи оцінки ефективності інвестицій. У світовий практиці застосовуються різноманітні методи оцінки
ефективності інвестицій, які останні роки набули поширення в Україні.
Ці методи можна розподілити на три групи:
1) традиційні методи
оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень з
витратами;
2) методи оцінки ефективності
інвестицій за бухгалтерською звітністю;
3) методи оцінки ефективності інвестицій, що ґрунтуються на теорії вартості грошей у часі
[3].
Відомо, що методологічним
принципом оцінки ефективності інвестицій є порівняння результатів і витрат за
проектом. Для проектів це означає порівняння обсягів доходів та інвестиційних
витрат, що їх забезпечили. Використовується кілька показників, що базуються на
різних варіантах співвідношення між доходами й витратами при інвестуванні.
Учасників
інвестиційного процесу цікавлять конкретні абсолютні результати їхньої
діяльності. Спираючись на те, що основна мета діяльності підприємства –
одержання прибутку, вся його діяльність повинна передбачати отримання
позитивного фінансового результату.
Цей же принцип
стосується і процесу вкладення інвестицій. Додаткові кошти підприємство буде
вкладати у виробництво тільки в тому випадку, якщо воно впевнено в тому, що
зусилля будуть ефективні. Але ефективність інвестицій – поняття достатньо
суб'єктивне в зв'язку з тим, що грошові потоки мають місце в декількох
періодах, а гроші мають властивість збільшувати свою вартість шляхом
дисконтування. Ось чому на підприємстві виникає об'єктивна необхідність
кількісного виміру ефекту від здійснення інвестиційного проекту.
На основі
вищевикладеної специфіки сучасних економічних умов фінансово-господарської
діяльності самостійних суб'єктів можна сформулювати наступні принципи оцінки
інвестицій:
1. Застосування
адекватної економічним умовам господарювання методології проведення розрахунків.
2. Багатокритеріальність
оцінки ефективності, оптимальність вибору комплексу показників та встановлення
їхньої ієрархії для кожного інвестиційного проекту з урахуванням його
індивідуальних особливостей і фінансово-господарської ситуації.
3. Урахування
багатоцільового аспекту інвестиційної діяльності і вироблення відповідного
методичного підходу при різних постановках мети інвестиції, що здійснюється.
4. Охоплення
широкого спектра альтернативних інвестиційних дій під час виконання
інвестиційних розрахунків.
5. Урахування
фактора часу й оцінка його впливу на перспективи здійснення інвестицій [2].
У практиці
господарської діяльності підприємств розрізняють загальну (абсолютну) і
порівняльну ефективність (оцінку доцільності) інвестицій.
Показник абсолютної
ефективності визначається як в цілому, так і по галузях та окремих
підприємствах як віднесення позитивного результату від вкладень до вартості цих
вкладень. Зрівняльна ефективність давала змогу вибрати найкращий варіант
капіталовкладень.
Основним недоліком
методу абсолютної ефективності була можливість розраховувати показник також для
збиткових підприємств. Основним недоліком зрівняльного твердження – отримання
економічного ефекту від здійснення капіталовкладень за рік.
Показники
ефективності інвестицій залежать від багатьох чинників, серед яких є наступні:
а) внутрішні
(освоєння нових видів продукції, механізація і автоматизація; поліпшення
використання сировини; вдосконалення стилю управління);
б) зовнішні
(вдосконалення галузевої структури виробництва; державна, економічна та
соціальна політика; формування ринкових відносин та інше). Здатність
підприємств пристосуватися вчасно до них забезпечить зростання ефективності
інвестицій.
Список використаних джерел
1. Берешко П.О. Фінансові інвестиції
/ П.О. Берешко. – Економіка, 2005. – 286 с.
2. Бень Т. Методи визначення
економічної ефективності інвестицій: порівняльний аналіз / Т. Бень./ Економіка
України. – № 6. – 2006. – С. 41 - 46.
3. Однорог
М.А. Методика визначення ефективності інвестиційного забезпечення на сучасному етапі
/ Економіка. Фінанси. Право. – № 11. – 2009. – С.
7 - 11.
| 
