|
Халамендик Мар’яна
студентка,
Вінницький національний аграрний
університет,
м. Вінниця
АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ
Завдяки визначенню
рентабельності підприємство зможе доцільно використовувати прибуток
підприємства за мінімальних витрат.
Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в
економіці, а також зокрема на кожному підприємстві – вирішальній сфері людської
діяльності, тому доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, пов’язані
з урахуванням фінансового положення підприємства.
Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації
виробництва, при цьому показники рентабельності відображають остаточні
результати господарської діяльності підприємства. Вони характеризують
ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків його
діяльності та окупність витрат.
Вибір прийому аналізу та факторної моделі залежить
від мети, яку ставить перед собою аналітик при проведенні досліджень та
користувачів отриманої інформації .
Ключовими шляхами,
для підприємства, бажаючого розширити свою господарську діяльність – на
сьогодні є збільшення рентабельності, тому, що розширення можливе тільки в тому
випадку, якщо на нього є засоби .
Рентабельність – це відносний показник
прибутковості, що характеризує ефективність господарської та фінансової
діяльності підприємства.
Аналіз індивідуальної рентабельності на практиці
не робиться, тому що немає відповідної первинної і зведеної інформації,
необхідної для таких розрахунків. Однак надалі він може стати основою для
формування асортиментної політики торгового підприємства і керованості процесом
реалізації .
Зокрема залежність між показниками рентабельності
(збитковості) капіталу підприємства, розміром отриманого прибутку (збитку) у
звітному році та самою сумою сукупного капіталу підприємства може бути виражена
формулою:
(1)
де  – рентабельність
(збитковість) сукупного капіталу, %;
ЧП (ЧЗ) – чистий прибуток (збиток) , тис грн;
К – середній розмір сукупного
капіталу, тис грн.
Для факторного аналізу прибутку доцільно
використовувати індексний метод, як найбільш характерний прийом вивчення впливу
факторів на економічний показник. При цьому прибуток розглядають як функцію
показників факторів. Найпростішу аналітичну форму залежності прибутку (ПР)
можливо представити як добуток:
(2)
де Оі – обсяг окремих видів ресурсів, які
брали участь у створенні прибутку;
Пі – прибутковість, сума прибутку на 1 грн. відповідно:
чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу, окремих видів ресурсів, які
брали участь у створенні прибутку.
У межах індексної системи можна визначити також
абсолютний вплив факторів на зміну результату. За результатами господарювання у
поточному періоді в порівнянні з минулим періодом можна відмітити зміну
фінансового
результату:
- тис. грн. (3)
Рентабельність власного капіталу – це показник,
який характеризує віддачу на вкладений власниками капітал, для його розрахунку
використовується наступна формула :
(4)
де Пр – розмір прибутку, який залишився в
розпорядженні підприємства; ВК - середній розмір власного капіталу [5].
Взаємозв’язок між показниками рентабельності оборотного
капіталу і його оборотністю достатньо обґрунтовано виражається застосуванням
моделі Дюпона:
РОА = РР хООА (5)
де РОА – рентабельність оборотних активів
%;
РР – рентабельність реалізацій %;
ООА – оборотність оборотних активів.
Дана формула вказує шляхи підвищення
рентабельності оборотних коштів. При низькій прибутковості продажів необхідно
прагнути до прискорення оборотності оборотних активів і, навпаки, визначувана
тими або іншими причинами низька ділова активність підприємства може бути
компенсована тільки зниженням витрат на виробництво продукції, реалізацію
товарів, послуг або зростанням цін на них, тобто підвищенням рентабельності
продажів.
Рентабельність праці повинна розглядатися, як
окреме явище, гідне уваги.Її необхідно виразити через співвідношення результату
та затрат. Виходячи із такого важливого показника використання робочої сили ,
як коефіцієнт ефективності інвестицій в персонал (різниця доходу та витрат на виробництво,
поділена на оплату праці), доцільно розрахувати рентабельність праці (
рентабельність витрат на персонал) за наступною формулою:
Р.п. = П/
О.п.
(6)
Де П – прибуток тис.грн.
О.п. – витрати на оплату праці тис.грн..
Для оцінки економічної рентабельності підприємства
встановлюються критерії, по яких показник вважається виконаним. Для цього
показники поділяють на групи:
1. Показники, виконання яких критично необхідні
для виконання основної стратегічної мети підприємства: рентабельність власного
капіталу; співвідношення позикового і власного капіталу – коефіцієнт левериджу;
рентабельність активів; рентабельність продаж; рентабельність витрат; рентабельність
діяльності.
2. Показники, виконання яких необхідне, але не є
критичним для зростання вартості підприємства: коефіцієнт поточної ліквідності;
рентабельність основних засобів; рентабельність оборотних активів; рентабельність
виробничих ресурсів; рентабельність трудових ресурсів; рентабельність
перманентного капіталу; рентабельність авансованого капіталу.
Отже, провівши дослідження даної тематику можна
зробити висновок, що рентабельність дає
уявлення про достатність чи недостатність прибутку порівняно з іншими окремими
величинами, які впливають на виробництво та реалізацію та взагалі на фінансово
– господарську діяльність підприємства.
Методологічною основою аналізу фінансових результатів, до яких належать
показник рентабельності, в умовах ринкових відносин є прийнята для всіх
підприємств, незалежно від організаційно – правової форми і власності, модель їхнього
формування та використання. Ефективне управління підприємством потребує
системного підходу до аналізу.
| 
