|
Радченко Оксана
к.е.н., старший науковий співробітник,
ННЦ «Інститут агарної економіки»
НААН,
м. Київ
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ОСОБИСТИХ
СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Для успішного розвитку сільських територій
необхідна державна підтримка форм господарювання. За статистичними даними, основними
виробниками продукції є особисті селянські господарства. Тому необхідно розглянути
соціально-економічних причини, що стимулюють до зростання виробництва, які
лежать в площині державного регулювання.
За підсумками
державного статистичного спостереження щодо окремих показників розвитку
сільських, селищних і міських рад у сільських населених пунктах, що знаходяться
в їхньому підпорядкуванні, станом на 1 січня 2011р. зареєстровано понад 4,5
млн. домогосподарств, членам яких відповідно до чинного законодавства надані
земельні ділянки з цільовим призначенням "для ведення особистого
селянського господарства" (далі − ОСГ) (табл. 1).
Таблиця 1
Окремі показники розвитку особистих селянських господарств за період
2006-2010 рр. (станом на 1 січня відповідного
року)
З прийняттям у 2003 р. Закону України «Про особисте селянське господарство»
[1], їх визнано як господарську діяльність, яка проводиться без створення
юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у
сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення
особистих потреб.
Проблема
становлення та розвитку ОСГ у різних аспектах розглядась Л.Д. Тулушем, М.І.
Рудою, М.Боровиком, О.Я. Ярошевич, В.Я. Мессель-Веселяком, Л.О. Абсавою, О.М.
Шпичаком, О.М. Онищенком, І.В Свиноусом тощо. Особливе місце у дослідженнях
вчених займають: земельні, майнові, господарські, податкові та правові відносини,
а також проблеми зайнятості та соціального захисту громадян, які здійснюють
ведення особистих селянських господарств.
Принципи
здійснення виробничо-господарської діяльності громадян при веденні ОСГ наступні:
вільний вибір діяльності, вільний найм працівників, самостійне формування
програми діяльності та вибір постачальників і споживачів виготовленої
продукції, пільговий характер оподаткування.
У
проекті змін до Закону про ОСГ [4] у ст. 3. передбачались такі основні напрями
державної політики у сфері ведення особистого селянського господарства: створення
сприятливих умов для розвитку особистого селянського господарства; забезпечення
соціального захисту членів особистого селянського господарства; надання
державної підтримки членам особистих селянських господарств; всебічне
заохочення жителів сільської місцевості до участі в розвитку особистих
селянських господарств та сільського зеленого туризму зокрема, подальшої їх трансформації
у фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства; розвиток
інфраструктури сільських територій, де надаються послуги сільського зеленого
туризму; забезпечення належної якості й безпечності харчової продукції, що
реалізується на внутрішньому ринку, та її цінової доступності для населення; організація
і розвиток системи підвищення якості послуг та інформаційного забезпечення
членів особистих селянських господарств.
Реалізація
державної політики в сфері ведення особистого селянського господарства має здійснюватися
шляхом: спрямування бюджетних коштів на реалізацію державних та регіональних
програм підтримки особистих селянських господарств та сільського зеленого туризму,
а також на популяризацію та рекламу сільського зеленого туризму в Україні; нормативного
регулювання відносин в сфері ведення особистого селянського господарства; надання
всебічної допомоги у створенні інфраструктури сільських територій в Україні; впровадження
спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності в сфері ведення особистого
селянського господарства; організації і здійснення державного контролю за
дотриманням законодавства щодо діяльності у сфері ведення особистого
селянського господарства; сприяння в розробці та реалізації міжнародних
програм, а також програм, що реалізуються за рахунок зовнішніх інвестицій,
грантів, іншого фінансування, в сфері ведення особистого селянського
господарства.
На
даний час проект не прийнято, але він висвітлює основні напрями державного
регулювання цієї форми господарювання. Наявний ще один проект, що стосується
державної підтримки ОСГ - проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі
питання організації відгодівлі сільськогосподарських тварин в особистих селянських
господарствах» [5]. Метою прийняття постанови є налагодження роботи щодо
створення умов для нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин,
збільшення виробництва м'яса та поліпшення ситуації із зайнятістю сільського
населення. Передбачається її досягнення шляхом: запровадження державної
підтримки у вигляді надання компенсації відсоткових ставок за кредитами,
залученими особистими селянськими господарствами для придбання обладнання
вітчизняного виробництва для сімейних ферм та закупівлю молодняку великої
рогатої худоби та свиней, а також часткового відшкодування вартості обладнання
вітчизняного виробництва для сімейних ферм; напрацювання нормативно-правової
бази спрямованої на організацію процесу співпраці між переробними
підприємствами та особистими селянськими господарствами у справі відгодівлі
сільськогосподарських тварин.
Чинною
є Постанова КМУ від 02.03.11р. № 181 «Про затвердження розмірів виплат для
надання державної підтримки галузі тваринництва на 2011 рік» - часткове відшкодування витрат фізичним особам (населенню) за закупівлю
нової установки індивідуального доїння: в межах фактичних витрат, але не більш
як 5000 гривень за одиницю.
Проблемами
державної підтримки ОСГ є створення системи моніторигну стану таких
господарств, для надання їм необхідної підтримки. Найбільш дієвим є механізм оподаткування
доходів громадян [3], отриманих від ведення особистих селянських господарств. У
випадку реалізації вирощеної в особистих селянських господарства
сільськогосподарської продукції, громадяни, залежно від обраного способу
реалізації, повинні сплачувати: загальнодержавний податок, змістом якого є
оподаткування прибутків, що одержані від реалізації сільськогосподарської
продукції, вирощеної у особистих селянських господарствах (податок на промисел;
податок на доходи фізичних осіб); місцевий збір у вигляді сплати ринкового
збору. Такі заходи можуть сприяти росту економічної та соціальної захищеності
ОСГ, але в силу традиційної упередженості і не розробленості деталей - наразі
не готові до впровадження.
Список
використаних джерел
1. Закон України «Про особисте
селянське господарство» від
15.05.2003 № 742-ІV.
3. Свиноус І.В. Щодо проблеми
оподаткування особистих селянських господарств //Аграрний вісник Причорномор’я.
Економічні науки. – 2009. - №49.
5. Проект постанови Кабінету
Міністрів України «Деякі питання організації відгодівлі сільськогосподарських
тварин в особистих селянських господарствах» /Електронний ресурс: джерело
доступу:
http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=172709&cat_id=38606.
| 
