|
Злотнікова Євгенія
аспірантка,
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,
м. Харків
МЕТОДИЧНІ
ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ САНАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Особливе
значення при дослідженні фінансової санації має оцінювання ефективності
санаційних процедур. Адже саме визначення наскільки ефективними були
здійснювані заходи та наскільки повною мірою досягнута мета фінансового
оздоровлення дає змогу оцінити адекватність затрачених ресурсів і зусиль
отриманому результату. Тому ще на етапі розробки плану санації обов’язково
здійснюється оцінка її ефективності за різними методиками. Визначення
ефективності санаційних заходів дозволяє обрати найбільш оптимальний варіант
санаційної програми з точки зору зіставлення прогнозованого результату та
необхідних для його отримання ресурсів.
Питання
ефективності санації в вітчизняній науковій літературі досліджені недостатньо,
а зарубіжні методики не враховують специфічних умов української економіки і
ґрунтуються переважно на аналізі ринкових позицій підприємства,
зростанні-зменшенні частки продукції підприємства на ринку, показниках
ліквідності та платоспроможності. В дослідженнях вітчизняних науковців особлива
увага приділяється фінансовим показникам та співставленню доходів від фінансового
оздоровлення з витратами [1, 2, 3, 4]. Тільки у роботі [5] питання оцінки
ефективності здійснення санації досліджується досить глибоко з урахуванням
кількісних та якісних змін, що відбулися на підприємстві та в залежності від
цілей здійснення санації. Критерії оцінювання фінансової санації та класифікація
методів оцінки детально висвітлені в дослідженні Череп А.В. [6].
Українське
законодавство про банкрутство визначає, що процедура санації є успішною у разі
відновлення платоспроможності підприємства та відсутності ознак банкрутства
(ст.18 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ), проте відновлення платоспроможності саме по собі ще не
означає виходу підприємства із кризового стану та його фінансове оздоровлення.
Платоспроможність може бути тимчасовою і через певний проміжок часу стануть
помітними прояви кризи.
В
цілому, розгляд ефективності санації може бути здійснений з позицій кожного з
учасників процедури оздоровлення, проте нас більшою мірою цікавить дослідження
ефективності санації для самого підприємства боржника. Отже, критерієм
ефективності санації у нашому випадку буде: відновлення нормальної виробничої
діяльності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства у
довгостроковому періоді. Показниками, що будуть відображати наскільки
ефективними для підприємства виявилися проведені санаційні заходи у такому
випадку можна вважати:
ü індекс валового та чистого
прибутку до, під час та після здійснення санації, а також додатково отримана
сума прибутку в результаті окремих санаційних процедур;
ü індекс окупності витрат до та
після проведення санації;
ü ефективність використання
ресурсів (землі, трудових ресурсів, основних засобів, обігових коштів) до та
після здійснення санації.
ü рентабельність виробництва та
продажу, норма прибутку та тенденції їх зміни (індекси, регресійний аналіз) до
та після проведення санації;
ü дебіторська та кредиторська
заборгованість підприємства і їх структура до та після здійснення санації;
ü структура капіталу та дослідження
показників фінансової стійкості та тенденції їх зміни у часі;
ü тенденції зміни ліквідності
підприємства, обсягу вільних грошових коштів, поточної дебіторської та
кредиторської заборгованості;
ü індекс оборотності активів,
грошових коштів, дебіторської заборгованості тощо;
ü валова продукція у порівняльних
цінах, товарна продукція у фактичних цінах реалізації та прибуток у розрахунку
на 100 га с.-г. угідь, на 1 середньорічного працівника до та після здійснення
санаційних процедур;
ü виробництво окремих видів продукції
підприємства у порівняльних цінах до та після санації.
Отже,
до основних показників оцінювання ефективності санаційних процедур нами було
віднесено не лише показники додатково отриманого прибутку, платоспроможності та
рентабельності, а й ефективності використання ресурсів. Оскільки від
ефективності використання ресурсів залежить ефективність виробничого процесу, а
отже і підприємства в цілому.
Слід
зазначити, що для оцінювання було взято не лише статичні значення показників до
та після здійснення санації, а їх індекси, що дозволяє оцінити не лише в цілому
ефективність певного проекту санації на конкретний момент часу, а й
спрогнозувати його зміну в процесі здійснення того чи іншого комплексу
санаційних заходів. Під час реалізації плану санації необхідним є постійний
моніторинг ефективності використання ресурсів, платоспроможності, ліквідності
та рентабельності підприємства для оперативного реагування на прояви негативних
тенденцій діяльності. Тому доцільним є розрахунок даних показників до та після
здійснення певного етапу санації й аналіз їх зміни.
Список
використаних джерел
1. Бланк
И.А. Основы финансового менеджмента / Бланк И.А. – К.: Ника-Центр, 1999. - 400
с.
2. Гриньова
В.М. Фінанси підприємств / Гриньова В.М., Коюда В.О. – 2-ге вид., перероб. і
доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424 с.
3. Економіка
підприємства / За ред. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. – 580с.
4. Терещенко
О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств / Терещенко О.О. - К.: КНЕУ,
2000. - 412 с.
5. Банкрутство
і санація підприємства: теорія і практика кризового управління: Монографія /
Клебанова Т.С., Бондар О.М., Мозенков О.В. та ін. / За ред. О.В.Мозенкова. -
Х.: ВД ”ІНЖЕК”, 2003. - 272 с.
6.
Череп А.В. Аналіз критеріїв оцінки ефективності санації / Череп А.В. Романченко
О.О. // Економічний простір. – 2010. – № 35. – С. 299-312.
| 
