|
Штибель Уляна
аспірант,
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів
МІСЦЕ І РОЛЬ БАНКІВСЬКОЇ
СИСТЕМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ І
СУСПІЛЬСТВА
Поточний рівня життя населення та стан
навколишнього середовища планети так чи інакше є результатом економічних
процесів. Ці процеси дозволяють існування таких країн, де мільйони людей не
мають базових засобів для існування, у той час як кілька десятків людей
контролювати багатства, які могли б врятувати життя цих мільйонів. Економічна
нерівність є невід’ємною частиною історії людства. Традиційно, робітничий клас
був погано захищений від експлуатації з боку чисельно невеликої еліти
правлячого класу. Ситуація залишається такою і на сьогоднішній день, загрози
глобальної бідності і економічної нерівності, особливо гостро стоять у
сучасному суспільстві, гальмуючи процеси розвитку. Шкідливий впливу нерівності включає
невідмірний вплив багатіїв, політичне відсторонення значної частини населення,
підтримка популізму, підтримка персоналістського управління, корупція і низький
рівень відповідальності. Багаті можуть використовувати свої фінансові кошти,
щоб знівелювати демократичні процедури і спотворити принцип рівного впливу, на якому демократія
ґрунтується, а отже призвести до краху демократії та розколу у суспільстві [7, с. 4–5]. Кризові явища
останніх років довели, що засади функціонування капіталістичної системи, а саме
принципи і механізм діяльності банків, мають бути змінені. Розмірковуючи про
можливості подолання банками фінансових криз, Джон Кеннет Галабрайт писав:
"Почуття відповідальності у фінансовому секторі в цілому, не є малим. Воно
майже дорівнює нулю" [6, с. 20].
"Часто важко навіть повірити, що міжнародні банкіри відносяться до
мислячого класу" [8, с.2].
Також Генріх Форд якось виразився: "Це досить добре, що люди не розуміють
нашої банківської і грошової системи, якщо б вони розуміли, то революція
розпочалася б до завтрашнього ранку".
З метою формування нового
економічного та соціального ладу, виникає необхідність встановлення зв'язку між
прибутковим і неприбутковим сферами людського існування, а також необхідність
законного (із прерогативою міжнародного права)
закріплення відповідальності фінансового сектору (банків, страхових
компанії, інвестиційних фондів та ін..) щодо некомерційних сфер, таких як: екологія, медицина, освіта, культура, транспортна
інфраструктура чи інші сфери, з забезпеченням належного стану яких не
справляється держава.
Посилаючись на історичний досвід і
тематичні дослідження Лоєра і Пауелсона (1981), а також кореляцію між
економічним зростанням та бідністю, яку наводить Сімон Кузнєц, ми можемо прийти
до висновку, канал зі скорочення масштабів бідності шляхом поєднання
економічного зростання і політика в галузі розподілу (соціально-орієнтована
економіка) є більш ефективним і стійким, ніж скорочення бідності за рахунок
економічного зростання без втручання соціальних програм (чистий капіталізм).
З вищенаведеного випливає, що
саме ринкова економіка, де відсутнє чи недієве втрачання держави та інших
інституцій, з метою реалізації соціальних програм, є причиною поглиблення
економічної нерівності та усіх її супутніх наслідків. На думку Алана Грінспена:
"Нерівність у доходах – це найбільш вразливе місце капіталістичної
системи. Капіталістична система не зможе продовжувати своє існування, якщо все
більше число людей думають, що вона несправедлива". На нашу думку,
банківський сектор має найбільше можливостей для впливу на економічні і
суспільні процеси. Особливим соціально значущим завданням банківського сектору
в контексті утвердження його соціальної орієнтації, ми визначаємо зниження економічної нерівності, шляхом
впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), а також
обкладення фінансових установ спеціальним соціально значущим податком, який
поділить їх на 2 типи: комерційні фінансові
установи та фінансові установи соціально-орієнтованого типу, які по
критеріях етичності інвестицій та ведення бізнесу, від податку звільняються.
Основне
завдання, що постало перед банківськими установами у 2009 році – це повернення
довіри або формування нових передумов для її виникнення. На нашу думку, це
завдання можна вирішити лише створивши нову систему відносин "банк – ринок
банківських послуг – суспільство". Запропонована модель активізації
банківської діяльності перетворює банківську установу з об'єкта впливу чинників
невизначеного середовища на активний суб'єкт соціально-відповідального
підприємництва. В її рамках активність
банків спрямовується на впровадження продуктів та послуг, що сприяють
забезпеченню стабільного та безпечного соціально-економічного розвитку
суспільства [4, c.193]. При
виборі соціальної орєнтації банк отримують позитивні результати, які можна
поділити на економічні, соціальні, іміджеві.
Створення та розширення діяльності банків
соціально-орієнтованого типу має ряд
переваг серед яких в першу чергу: можливість встановлення партнерських відносин
між банком, урядовими структурами, міжнародними організаціями і громадськістю; зростання вартості нематеріальних активів; • покращен¬ня
доступу до капіталів, зацікавленість і лояльність інвесторів (інвестиційних
фондів) [1, c.150]; удосконалення та розвиток соціальної
захищеності населення; підвищення фінансової грамотності населення та його
інтегрованість на ринок фінансових послуг [2, c.100];
орієнтація банківських продуктів на вирішення соціальних проблем (лояльні умови
іпотечного та споживчого кредитування ін.) [3, c.79];
упровадження принципів чесного ведення бізнесу (повага до прав власності,
захист добросовісної конкуренції, боротьба з корупцією, уникнення конфлікту
інтересів, утримання від діяльності у неетичних сферах) [4, c.188].
Ми
виділяємо такі функції соціально-орієнтованої банківської системи:
морально-етична функція, оціночно-фільтруюча, функція забезпечення сталого
розвитку, оперативна, або сигнально-попереджувальна функція, виховна функція,
компенсаційно-регулююча функція, координувальна, інтеграційно-інклюзивна,
консолідуюча функція.
Значимість
соціально-орієнтованої банківської системи визначається його функціями та
завданнями, а також є прямим наслідком розвитку цивілізації загалом. Завданням
дослідників даної тематики, владних
організацій та лобістів є створення і забезпечення реального механізму переходу
світової економіки до ефективної системи соціально-орієнтованого капіталізму,
шляхом переорієнтації податкової системи на податкові пільгу за критерієм
етичності.
Список використаних джерел
1.
Божкова
В.В., Сагер Л.Ю.. Соціально-відповідальний бізнес як один із напрямків
поліпшення іміджу вітчизняних суб’єктів господарювання, Мiжнародний Науковий
Журнал "Механiзм регулювання економiки", №1 (45) 2010, с. 150;
2.
Ворончак
І. Cоціальна відповідальність бізнесу як
соціально-економічний феномен, відповідальна економіка науково-популярний альманах, Випуск 1, 2009,
с.100;
3.
Галушка
З.І. Соціальна відповідальність бізнесу як інструмент управління сучасним
підприємством // З.І. Галушка, І.Ф. Комарницький // Збірник наукових праць.
Економічні науки / (ПВНЗ „Буковинський університет”). – Випуск 5. – Чернівці: Книги – ХХI, 2010. –
С.78-91. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2010_6/7_Social.pdf;
4. Гирик О.С. Вплив
корпоративної соціальної відповідальності на активізацію банківської діяльності
– Львівський ІБС УБС НБУ, м. Київ Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип.
20.4 – С. 188-196;
5.
Сагер
Л. Ю., Божкова В. В. Соціально-відповідальний бізнес як напрямок поліпшення
іміджу суб'єктів господарювання // Мiжнародний
Науковий Журнал "Механiзм регулювання економiки", №1 (45) 2010, C.145-153;
6.
Galbraith
John Kenneth (1961), The Great Crash,
Penguin Books, 256 c.;
7.
Guriev S., Rachinsky A., "Russian Oligarchs: A Quantitative
Assessment”, Beyond Transition, 15 (1) 2004, C.
4–5;
8.
The
FT Review of Business Books, September 26, 1991, C.2.
| 
