|
Вдовенко Ольга
магістрант,
Вінницький
національний аграрний університет,
м.
Вінниця
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО
БІЗНЕСУ
Наслідки
фінансово-економічної кризи, пов’язані з глобальною рецесією світового
господарства, зниження внутрішнього та зовнішнього попиту на вітчизняну
продукцію, різкою девальвацією національної валюти, невисокою інвестиційною
активністю, негативним чином позначилась на функціонуванні в Україні малого і
середнього бізнесу. Розвиток останнього слід вважати необхідною умовою
подолання економічного спаду й активізації господарської діяльності [1].
На фоні негативного впливу
фінансової кризи на діяльність підприємств, скороченні власних фінансових
ресурсів, погіршенні фінансового стану більшості з них, скоротилися обсяги
наданих кредитних ресурсів та й в цілому ускладнені умови доступу до них.
Дослідженню проблем банківського
кредитування підприємництва в Україні присвячені праці А.Агеєва, А.Барановського,
З.Варналія, В.Корольова, Г.Чернікова, О. Вовчак, М. Крупка, А.Мороз, С.
Реверчук, М. Савлук, Я.Чайковський та ін. Водночас до невирішених раніше питань
слід віднести особливості взаємодії банківського сектора із підприємствами
малого і середнього бізнесу та проблеми організації кредитування в посткризовий
період.
Підприємства малого та середнього бізнесу формують конкурентне середовище, є гнучкими, оскільки оперативно реагують на зміни кон'юнктури ринку, вирішують проблеми зайнятості. Основною проблемою таких підприємств дефіцит власних засобів у структурі фінансових ресурсів підприємства, обмежений доступ до кредитів, нерегулярність інвестицій.
У той же час скорочення
обсягів позик банків, що спрямовують на розвиток малого і середнього бізнесу,
ускладнення умов доступу до банківських кредитів та високий рівень процентних
ставок за ними не дозволяє забезпечити потреби даного сектора у необхідних
грошових ресурсах для відновлення виробничого зростання [1].
В період фінансової
кризи ці проблеми загострились ще більшою мірою, оскільки банки, намагаючись
знизити рівень ризиків за своїми операціями, стали запроваджувати ще жорсткіші
умови кредитування малого і середнього бізнесу, що сприяло обмеженню
можливостей інвестувати кошти в нове розширення свого бізнесу та створення
нових робочих місць.
На жаль, сьогодні лише
десята частина банків має спеціальні кредитні програми для роботи з цим
важливим клієнтським сегментом, не кажучи про комплексне обслуговування його
потреб. Втім, перспективність цього ринку не залишає сумнівів у тому, що банки
будуть посилювати увагу до сектора малого і середнього бізнесу. Звичайно,
потенціал його розвитку в Україні далеко не вичерпний. За даними світової
статистики, у розвинених країнах на 10 тисяч населення припадає близько 500-700
підприємств малого й середнього бізнесу. В Україні - 50-60 [2].
За оцінками експертів,
питома вага банківських кредитів для малого і середнього бізнесу залишається
незначною.
Проблема з’ясування
питомої ваги малого і середнього бізнесу у кредитних портфелях комерційних
банків України полягає у відсутності єдиного підходу щодо визначення цього
сегмента клієнтів. Деякі банки враховують з цією метою обсягів оборотів
компанії за рік. Наприклад, Райффайзен Банк «Аваль» (група Райффайзен
Інтернешнл) визначає малий та середній бізнес за величиною щорічної виручки –
до 5 млн.євро; УкрСиббанк, що належить до групи Бе Ен Пе Парі ба – млн..доларів
США; Індекс-банк, який входить до групи Креді Агріколь- 50 млн. доларів США;
крім, того враховують також ліміти кредитування. Таким чином, кожний банк
самостійно визначає для себе фінансову межу та принципи віднесення того чи
іншого клієнта до категорії малого, середнього або великого бізнесу [3].
Динамічний розвиток
середнього і малого підприємництва в європейських країнах з трансформацією
економікою забезпечив успішне становлення й роз-виток ринкової економіки
унаслідок і цілеспрямованого здійснення держав-ної політики у сфері регулювання
і підтримання цих видів бізнесу, відтак нині у цих країнах у секторі такого
бізнесу створюється 45-55% ВВП, у розвинутих країнах Європейського Союзу малими
і середніми підприємствами забезпе-чується 60% ВВП, частка їх в експорті
становить 25-40% з урахуванням участі у комплектуванні готової продукції
великих підприємств, частка у вартісному обсязі експорту наближається до 60%, у
такому бізнесі працює 70% всього зайнятого населення й спрямовується понад 50%
сукупних інвестицій [4].
Особлива увага приділялася інвестуванню
сектору середнього і малого підприємництва створенням системи оподаткування для
стимулювання інвестиційних процесів, полегшенням доступу до зовнішніх джерел
фінан-сування. У Польщі сформоване розвинуте середовище інститутів мікро-фінансування,
до якого належать фонд «Фундуш Мікро» з філіальною мере-жею, два мікрокредитні
фонди підтримки сільськогосподарського бізнесу, некомерційний фонд,
Польсько-американський фонд розвитку підприємств. Досить ефективними виявилися
така суспільна схема здійснення мікрокре-дитування недержавними інститутами, що
дістали у Польщі назву «банків довіри», основою діяльності яких є колективна
взаємна відповідальність або колективне поручництво, чи якась інша загальносоціальна
схема [4].
У Румунії для підтримки і розвитку малого
підприємництва діє сім державних програм, що входять до національної програми
соціально-економіч-ного розвитку країни: інвестиційна, гарантування кредитів,
підвищення квалі-фікації підприємців, стимулювання експортної діяльності,
організації ін формаційно-консалтингових центрів й центрів фінансової підтримки
новостворених підприємств тощо.
Україна за кількістю
середніх і малих підприємств катастрофічно відстає від економічного розвинутих
країн і країн з трансформаційною економікою, Умови становлення і функціонування
таких підприємств залишаються несприятливими: ускладнено доступ до фінансових і
кредитних ресурсів, існують високі ризики діяльності, з посиленням фіскального
стягнення з прибутків підприємств може спостерігатися різке скорочення кількості
суб’єктів такого виду діяльності, що є негативною тенденцією в економіці
України.
Отже, особливого значення набувають питання створення
умов для підтримки діяльності середнього і малого бізнесу шляхом запровадження
державної підтримки інвестиційного кредитування, мікрокредитування, заходів
здешевлення банківських кредитів, сприяння використанню коштів приватних
інвесторів. Одним із основних завдань в Україні, спрямованих на подолання
кризових явищ у реальному секторі економіки, є створення з боку банківської системи
країни необхідних грошово-кредитних стимулів для забезпечення економічного
зростання та розвитку малого і середнього бізнесу.
Список використаних джерел
1. Дзюблюк О. Активізація
банківського кредитування малого і середнього бізнесу в системі заходів із
подолання фінансово-економічної кризи / Олександр Дзюблюк // Світ фінансів. –
2010.- №3.- С.7-13.
3. Гідулян А. Підходи до
визначення суб’єктів малого і середнього бізнесу та їх застосування в
банківській практиці / Андрій Гідулян // Вісник НБУ.- 2011.- №7(185).- С.40-45
4. Диба О. Інвестиційне
кредитування середнього і малого підприємництва у зарубіжних країнах / О.Диба,
О.Домерат // Ринок цінних паперів України. - 2011.- №3-4.- С.53-60.
| 
