|
Доценко Інна
асистент,
Долобанько Вікторія
магістрант,
Хмельницький національний
університет,
м. Хмельницький
СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ
Внаслідок демографічного приросту
числа пенсіонерів, а також неефективної соціальної політики, та щорічного
зростання навантаження на працюючу частину населення і на бюджет країни.
Пенсійний фонд не може самостійно, за рахунок внесків, виплачувати пенсії.
Внаслідок цього зростає обсяг дотацій
Пенсійному фонду із Державного бюджету.
Правові засади реформування системи пенсійного
забезпечення регламентуються Законами України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" [1] та "Про недержавне пенсійне
забезпечення" [2], які набули чинності з 1 січня 2004 р.
Тому сьогодні дуже гостро стоїть
питання формування міцної пенсійної системи країни, яка б являла собою стійку
фінансову базу для забезпечення людини у старості. Це можливо здійснити за
допомогою реалізації пенсійної реформи, сутність якої полягає у переході до
трирівневої пенсійної системи: 1-й рівень – солідарна система
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, 2-й рівень –
нагромаджувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, 3-й рівень – система недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ),
розвиток якої займає винятково важливе місце у системі соціального захисту
працюючої частини населення.
Закон України "Про недержавне пенсійне
забезпечення" визначає правові, економічні та організаційні засади
недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини,
пов'язані з цим видом діяльності.
Недержавне пенсійне забезпечення – це складова частина
системи пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі
фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних нагромаджень, додаткових до
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування [2].
Згідно Закону України "Про недержавне пенсійне
забезпечення ” недержавні пенсійні фонди (НПФ) є неприбутковими організаціями,
що провадять виключну діяльність з недержавного пенсійного забезпечення з метою
накопичення пенсійних внесків на користь своїх учасників з подальшим
управлінням пенсійними активами та здійсненням пенсійних виплат [2].
Сьогодні зазвичай, молодь не думає про заощадження на
старість. У молодих людей є більш нагальні потреби – їм необхідні гроші на
житло, на виховання дітей, на освіту тощо.
На жаль, багато хто не усвідомлює могутність того, що фінансові установи
нараховують проценти по заощадженнях за ставками складного проценту. Складний
процент означає, що фінансова установа нараховує процент ( інвестиційний дохід )
як на внески, так і на вже отриманий інвестиційний дохід. Навіть незначні, але
регулярні внески у молодому віці дають в результаті суттєві пенсійні заощадження.
А якщо врахувати й податкові пільги, передбачені для пенсійних внесків проектом
Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення ", то величина
заощаджень на старість буде ще більшою.
Через те, що в обов'язковій системі є обмеження щодо
розміру заробітку, з якого сплачуються пенсійні внески, коефіцієнт заміщення
для працівників з вищим заробітком буде меншим. Саме в цієї категорії громадян
і є стимули скористатися перевагами системи недержавного пенсійного
забезпечення. Згідно з законодавства внески до недержавного пенсійного фонду не
оподатковуються податком з прибутку громадян, якщо вони не перевищують 15%
оподатковуваного річного заробітку працівника. Не стягуватимуться податки й з
інвестиційного доходу, який нараховуватиметься на внески до недержавних
пенсійних фондів. Податки сплачуватимуться при отриманні пенсії [3].
На рис. 1 показано, на які доходи може розраховувати працівник
з високим рівнем заробітної платні, якщо кожного року сплачуватиме максимальні неоподатковані
внески.
Отже, перший сплачує до недержавного пенсійного фонду 15%
заробітку, починаючи з 25-річного віку, а інший - у такому ж розмірі, але
починаючи з 45-річного віку. Обидва виходять на пенсію, коли їм виповнюється 65
років.
Рис. 1. Порівняння накопичених пенсійних заощаджень
у разі сплати максимальних неоподаткованих внесків
На рис. 1 показано, який суттєвий вплив на величину
заощаджень має тривалість сплати внесків. Хоча перший працівник сплачував внески
лише вдвічі довше за другого, при реальній середній дохідності 3% накопичена
ним сума, завдяки ефекту складного проценту, буде майже втричі більшою.
Внески, сплачені на користь працівника або самим
працівником у розмірі до 15% його сукупного
доходу з усіх джерел, не оподатковуються. Тобто роботодавець може вносити до
пенсійного фонду до 15% сукупного оподаткованого заробітку свого працівника [2].
Сума цих внесків відноситься до валових витрат роботодавця, і зменшує базу
оподаткування підприємства.
Якщо працівник має
більше ніж одне джерело доходу і сплачує пенсійні внески з кількох заробітків,
і при цьому сума внесків перевищує 15% сукупного доходу, тоді при визначенні суми
неоподаткованого внеску вищий пріоритет мають внески роботодавця[3].
Отже, незважаючи на незначні обсяги ринку недержавного
пенсійного забезпечення в Україні темпи його зростання є високими. Основними
чинниками, які сприяють розвитку НПФ, є:
- рівень життя населення та здатність до накопичення
(можливість збільшення кількості вкладників серед фізичних осіб);
- концентрація фінансових ресурсів в певному регіоні
(можливість нарощування активів за рахунок юридичних осіб);
- наявність інвестиційних можливостей (збільшення
дохідності залучених активів).
Проте,
необхідний тривалий період
часу для того, щоб
сформувався пенсійний ринок, оскільки рівень життя населення та довіра
людей до системи НПЗ є низькими. Однак пенсійні фонди демонструють швидкі темпи
зростання. Тому можна стверджувати, що потреба в існуванні третього рівня
пенсійної системи існує. Коли до послуг НПФ почнуть залучатися роботодавці
сфери середнього імалого бізнесу та фізичні особи, це буде свідченням того, що
збільшується диверсифікація ринку у розрізі по клієнтах, що є ознакою
досягнення певногорівня розвитку системи НПЗ.
Список використаних джерел
1. Верховна Рада
України. Закон України.
Про недержавне пенсійне забезпечення, №
1057-IV від 09.07.2003р. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon.nau.ua.
2. Державна комісія з регулювання ринків фінансових
послуг України. [Електронний ресурс].
Режим доступу :
http://zakon.nau.ua.
3. Недержавне пенсійне забезпечення в запитаннях та
відповідях. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://pension.ukrinform.ua/npz-1-2-3.htm
| 
