|
Пукач Ольга
аспірантка,
ДНВУ «Академія фінансового управління»,
головний спеціаліст,
Департамент містобудівного
комплексу
та земельних відносин Чернівецької міської ради,
м. Чернівці
СУСПІЛЬНА
ПОСЛУГА ЯК ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
БЮДЖЕТУ ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
Поняння
"суспільні послуги” є базовим в теорії суспільних фінансів, зокрема в теорії
суспільних потреб, суспільного вибору, суспільних витрат тощо. Оскільки, за
будь-якою з теорій суспільних фінансів, організація фінансів має на меті
підвищення ефективності надання суспільних послуг. В зарубіжних країнах
категорія "суспільна послуга” ("public service”) широко використовується як усталений термін як в працях
вчених так і в нормативних актах. В Україні категорія "суспільна послуга” на
законодавчому рівні не закріплена, а у вітчизняній науковій літературі
використовується значно рідше, ніж в іноземній.
В
європейському праві TEC 73 термін "public service” має два
значення – державна служба та суспільна послуга, суспільне обслуговування [2,
с. 127]. В значенні "державна служба” термі використовується рідше, популярнішим є термін "public
administration”. В значенні суспільна послуга даний термін згадується ще в
Договорі про заснування Європейської спільноти 1957 року [3]. В сучасному
європейському праві під даним терміном розуміють послугу, що має першочергове
значення для функціонування суспільства, це передусім мережеві та
інфраструктурні послуги (водопостачання, енергопостачання, транспортні
інфраструктури, телекомунікації тощо) [4]. Саме таке визначення найкращим чином
характеризує виконання державою своєї соціальної функції.
У
вітчизняному науковому лексиконі ширшого поширення набула категорія "публічна
послуга”. Публічні
послуги – це всі послуги, що надаються публічним (державним та
самоврядним) сектором або іншими суб’єктами за рахунок публічних коштів [5]. Таке
визначення за суттю дуже близьке до визначення категорії "суспільна послуга” в
європейському праве, але подане з точки зору суб’єкта їх надання та джерела
фінансування.
Публічні
послуги за джерелом фінансування надання даного виду послуг, тобто виду
бюджету, включають в себе державні та муніципальні послуги.
Державні послуги – це послуги, що
надаються органами державної влади (насамперед, виконавчої) та державними
підприємствами, установами й організаціями. До числа державних послуг
відносяться також послуги, які надаються недержавними організаціями в порядку
виконання делегованих повноважень тощо. У цьому випадку на перше місце для
визначення природи послуги ставиться не безпосередній суб’єкт її надання, а
суб’єкт, який несе за це відповідальність та джерело фінансування надання
даного виду послуг – державний бюджет.
Муніципальні (комунальні)
послуги – це послуги, що надаються органами місцевого
самоврядування, комунальними підприємствами, установами й організаціями. Джерелом
фінансування надання муніципальних послуг виступає місцевий бюджет.
До
сфери публічних послуг також відносять адміністративні послуги [5]. Адміністративна
послуга – це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо
прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або
юридичної особи адміністративного акту, спрямованого на реалізацію та захист її
прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених обов'язків
(отримання дозволу (ліцензії), сертифікату, посвідчення та інших документів,
реєстрація тощо) [6]. Тобто відмінною рисою такого виду публічних послуг є
суб’єкт та умови їх надання, а не вид бюджету, з якого вони фінансуються.
У
вітчизняному законодавстві існує визначення соціальних послуг. Вони також
входять до сфери публічних послуг, але надаються найбільш вразливим категоріям
населення. Відповідно до Закону України "Про соціальні послуги”, соціальні
послуги – це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних,
реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи
індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують
сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності,
соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя [7].
У
таблиці 1 подано змістові співвідношення категорій різних видів послуг.
Таблиця 1
Співвідношення визначень різних видів послуг
Джерело: розроблено автором
Таким
чином, категорії "публічна послуга” і "суспільна послуга” охоплюють одну й ту ж
сферу послуг, але публічні послуги розглядаються з точки зору суб’єкта їх
надання, а суспільні – одержувача послуги. Державні, муніципальні, соціальні й
адміністративні послуги входять в межі розуміння публічна й суспільна послуга
та охоплюють лише окремі частини цієї сфери за певним критерієм.
За
змістом понять, в ролі суб’єкта фінансового забезпечення рівноцінним є
використання обох категорій – "публічна послуга” і " суспільна послуга”. Але з
точки зору адаптації вітчизняного законодавства та наукових напрацювань до
європейських стандартів, доцільніше користуватись категорією "суспільна
послуга”. Оскільки в науковій та законодавчій практиці використовується поняття
"суспільні фінанси" (public services), використання категорії "суспільні
послуги" (public services) було б доцільнішим та зрозумілішим.
Крім
того, з метою уникнення розбіжностей у трактуваннях, визначення вищезгаданих та
суміжних понять необхідно закріпити на законодавчому рівні, наприклад в
Податковому кодексі, Законі України "Про соціальні послуги”, підзаконних актах
та нормативних актах, що мають рекомендаційний характер.
Список використаних джерел
1. Конституція України: закон Верховної Ради
України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради
України. – 1996. – №30. – С. 141.
2. Англійсько-французько-німецько-український
словник термінології Європейського Союзу. – К.: "К.І.С.”, 2007. – 226 с.
3. Конституційні акти Європейського Союзу.
Частина I/ Упорядник Г.Друзенко,за загальною
редакцією Т.Качки.-К.: Видавництво " Юстініан", 2005 р. –512с.
5. Адміністративні
послуги – нова якість держави // Пріоритети. Центр політико-правових реформ –
2003. – № 6(12) [сайт http://www.centre@pravo.org.ua].
6. Про заходи щодо упорядкування адміністративних
послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року №737 //
Урядовий кур'єр вiд 05.08.2009 – № 140.
| 
