|
Шарий Григорій
кандидат
наук з державного управління, начальник,
Головне
управління Держкомзему у Полтавській області,
м. Полтава,
Бухало Олена
аспірант,
Харківський
національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,
м.
Харків
удосконалення фінансово-управлінського зАбезпечення
ринку земель
Запровадження товарно-грошових
відносин в системі земельних відносин в аграрному секторі економіки Україні йде
складним та суперечливим шляхом.
На
сьогодні в сільському господарстві України кількість діючих підприємств за
організаційно-правовою формою господарювання досягло рівня 58,4 тис. одиниць, з
них фермерських господарств 43,4 тис. одиниць або 74,5%. В той час
рентабельність сільського господарства за період 1990-2009 рр. знизилась на
28,8% [1]. Назріла нагальна
необхідність в зміні пріоритетів в підходах до структуризації та архітектоніки
інфраструктурного забезпечення запровадження повноцінного ринку земель в
визначенні їх функціонального призначення в частині фінансового та управлінського
забезпечення.
Згідно
Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку іпотечного ринку в
Україні" одним з напрямів щодо розвитку іпотечного ринку в Україні
передбачено визначення та запровадження механізмів стимулювання створення
спеціалізованих іпотечних банків [2].
В Розпорядженні
Кабінету України "Про схвалення Концепції створення національної системи
іпотечного кредитування" зазначено, система іпотечного кредитування є
основою "формування ефективних ринкових механізмів залучення
довгострокових фінансових ресурсів у фінансово-кредитну сферу та забезпечення
функціонування на цій основі ринку довгострокового іпотечного кредитування із
застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів, які
дають змогу поступово знизити вартість іпотечних кредитів для населення та
суб'єктів господарювання і збільшить строки кредитування" [3].
За час
функціонування ринкових відносин в Україні набутий досвід проведення
інвестиційної діяльності засвідчив індиферентність комерційних банків до
кредитування сільськогосподарських підприємств. Комерційні банки лише
привласнюють 60% прибутків підприємств, що є фінансовим тиском та зосереджують
свою діяльність на спекуляційних операціях. На наш погляд лише державний
земельний (іпотечний) банк може вирішити зазначені проблеми. Він повинен бути
спеціалізованим іпотечним банком, створеним Кабінетом Міністрів України,
діяльність якого, крім фінансової , передбаченої Законом України "Про
банки і банківську діяльність" зосередиться також на
інвестиційно-інноваційній діяльності, операціях з цінними паперами, кредитуванні на умовах іпотеки відповідно до
Законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про фінансові
послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про
іпотеку" та "Про цінні папери і фондовий ринок".
Послугами
банку зможуть користуватись суб'єкти господарської діяльності в сфері
сільськогосподарського виробництва різних форм власності та організаційних
структур, а також власники і землекористувачі земельними ділянками різних
категорій земель.
Розмір
статутного капіталу, відповідно до ст. 31 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" (далі – Закон) становитиме не менше 10 мільйонів
євро [4], кошти на створення якого необхідно передбачити в відповідному
Законі України "Про Державний бюджет". Статутний фонд банку доцільно
поповнити нерухомим майном загальною вартістю 25 відсотків капіталу банку, що
передбачено ст. 48 Закону. До нерухомого майна можливо залучити певну кількість
особливо цінних земель, а також земель рекреаційного, оздоровчого,
лісогосподарського призначення та водного фонду державної форми власності.
Земельний
банк стане головним акумулятором фінансових ресурсів для забезпечення розвитку
інноваційного аграрного сектору, ефективним оператором на ринку земель в
частині забезпечення прозорого і захищеного економічного обігу земель за
об'єктивними ринковими цінами та створить необхідні умови для довгострокового
кредитування селян під заставу земельних ділянок за помірними кредитами,
забезпечить іпотечне рефінансування в частині залучення додаткових кредитних
ресурсів шляхом емісії іпотечних цінних паперів. Функціонування Державного
земельного банку при наявному законодавчому забезпеченні його діяльності
мотивує одночасного створення спеціалізованої державної установи з управління
землями сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення
державної власності (Державного Фонду земель) в рамках Державного агентства
земельних ресурсів України.
Дана
структура забезпечить ефективне управління, як землями державної власності, так
і земельними ділянками, які будуть викуплені в разі кредитонеспроможності
боржників. Створенню відповідної структури вмотивовано обмеженнями щодо
діяльності банків у сфері матеріального виробництва, торгівлі та страхування, а
саме ст. 48 Закону. Банківська іпотечна установа має право на договірних умовах
доручити іншим особам виконувати функції з управління переданих у заставу
іпотечних кредитів.
Згідно
ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", при здійсненні
інвестиційної діяльності, інвестор може передати право володіння, користування
та розпорядження іншій юридичній особі [5].
Відповідно
до ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути
об'єкти нерухомого майна на праві власності або на праві господарського
відання, якщо іпотекодавцем є державне підприємство. Крім того, згідно ст. 34
зазначеного закону, за рішенням про звернення стягнення предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем
та іпотекодержателем або за рішенням суду може бути переданий іпотекодержателю
або іншій особі в управління на період його реалізації [6].
Проектом
Закону України "Про ринок земель", а саме ст. 8 передбачено створення
Державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського
призначення державної власності. На думку А. Третяка одним з ефективних заходів
забезпечення прозорості, суспільно-економічної направленості розвитку ринку
земель стане запровадження державного регулювання ринку земель шляхом створення
спеціального фонду земель державної власності [7].
Функціонування
зазначених суб'єктів ринку земель кардинально змінює роль держави в системі
державної регуляторної політики в частині створення цивілізованих економічних
механізмів регулювання розвитку ринку сільськогосподарських земель.
Список використаних джерел
1. Сайт Держкомстату.
Розділ Статистична інформація за 2009 рік.
2. Указ Президента
України "Про заходи щодо розвитку іпотечного ринку в Україні" від
08.08.2002 р. №695/2002.
3. Розпорядження
Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції створення національної
системи іпотечного кредитування" від 10.08.2004 р. № 559-р.
4. Закон України
"Про банки і банківську діяльність". Відомості Верховної Ради
(ВВР), 2001, № 5-6, ст. 30.
5. Закон України
"Про інвестиційну діяльність". Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991,
№ 47, ст. 646.
6. Закон України
"Про іпотеку". Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 38, ст. 313.
7. Третяк А.
Стратегія реформування земельної політики в Україні на сучасному етапі //
Землевпорядний вісник. – 2009. - № 6. – С. 21.
| 
