|
Коваль Нонна
к.е.н., доцент,
Коваль Сергій
магістрант,
Подільський державний аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
МОТИВАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАЦІ
В усі історичні періоди розвитку суспільства людина завжди була і до цих пір залишається головною продуктивною силою,
займаючи центральне місце у суспільному виробництві. Але, на жаль, сьогодні
склалася зовсім інша ситуація у використанні праці в аграрній сфері. У
працівників села спостерігається незначний розмір заробітної плати, порушений
цикл відтворення робочої сили, відбувається зниження
професійно-кваліфікаційного і культурно-морального рівня, низький рівень життя.
Значний внесок у дослідження суті і значення мотивів праці внесли
українські і закордонні вчені. Важливі аспекти цієї проблеми знайшли
висвітлення та набули розвитку в працях представників різних економічних шкіл:
А. Сміта, А. Маршала, Ф. Тейлора, Е. Мейо та інших. В основі сучасних концепцій
мотивації знаходяться праці А. Маслоу, Ф. Мак-Клеланд, Ф. Герцберг і ін.
Суттєвий внесок у створення та розвиток теорії мотивації
праці зробили вітчизняні вчені В. Андрійчук, Д. Богиня, О. Грішнова, В.
Зіновчук, А. Колот, М. Малік, М. Махсма та ін.
Матеріалами для дослідження стали: монографії відомих зарубіжних
та вітчизняних вчених-економістів, офіційні дані Головного управління
статистики у Хмельницькій області.
Аналіз обраної проблеми здійснювався за допомогою використання
абстрактно-логічного та статистично-аналітичного методів дослідження.
Метою дослідження є виявлення потреб і мотивів у працівників, які є
основною рушійною силою, що спонукає їх до праці у сільськогосподарському
виробництві.
Проведені дослідження системи мотивації праці в сільськогосподарських
підприємствах свідчить, що впродовж всього періоду ринкової трансформації
економіки України в ній інтенсивно розвивались негативні процеси: знизився
рівень заробітної плати, яка в наслідок її мізерного розміру перестала
відігравати роль основного джерела доходів, а відтак – джерела відтворення
робочої сили; поглибилась невідповідність між рівнем заробітної плати та її
ефективністю; різко посилилась міжгалузева диференціація заробітної плати, яка
не відповідає значущості галузі та результатам її діяльності.
Сьогодні матеріальні мотиви набувають особливого
значення, адже рівень заробітної плати низький, а в більшості випадків вона
взагалі не виплачується. Поступово недостатній рівень оплати праці знижує
мотиваційну функцію, що призводить до погіршення якості робіт та спаду
продуктивності праці. Так, розмір середньомісячної заробітної плати у 2010 році
становив по Хмельницькій області – 1785,86 грн., у сільському господарстві –
1317,31 грн.; в м. Кам’янець-Подільському – 1536,0, по Кам’янець-Подільському
району – 1792,10 грн. [4].
Основним та найважливішим напрямом підвищення трудової мотивації є
удосконалення форм і систем організації праці. Проведені нами розрахунки дали
можливість визначити прогнозне значення середньомісячної заробітної плати
працівників зайнятих у сільському господарстві Кам’янець-Подільського району,
яка у 2012 році досягне рівня майже 1900 грн.
Отже, згідно проведеного прогнозування, Кам’янець-Подільський район має усі
передумови для успішного розвитку сільського господарства: зростатиме
середньомісячна номінальна заробітна плата і продуктивність праці. Але
підприємствам необхідно застосовувати методи механізму мотивації праці для
заохочення сільськогосподарських працівників, тому що число зайнятих з кожним
роком істотно зменшується.
Спонукальним мотивом високопродуктивної праці працівників
є необхідність задоволення особистих потреб. А відтак правомірним є підвищення
оплати праці. Проте це багатопланова проблема. В її вирішенні важливу роль
відіграє реалізація заходів щодо вдосконалення системи основної, додаткової
оплати праці та преміювання. Окрім цього, система оплати праці має
забезпечувати гідний зв’язок результатів роботи і її рівня. А тому в сільському
господарстві треба вдосконалювати систему заробітної плати та систему
преміювання, враховуючи при цьому роль людського фактора в успіху господарства
й поліпшення віддачі всіх видів ресурсів.
Для впровадження вдосконаленої системи оплати праці й
мотивації необхідно: встановити зворотний зв’язок керівників і працівників в
оцінці індивідуальної результативності; зіставити сукупну винагороду
працівників із ринковим рівнем оплати праці; виявити критерії оцінки якості для
кожного підрозділу; розробити методику постановки мети й завдань для кожного
підрозділу; затвердити форми карт результативності для працівників; розрахувати
фонд заробітної плати та премії, співвідношення темпів зростання доходності та
соціальних витрат.
Отже, мотивація потребує неабиякого уміння, наполегливості та розуміння працівниками
своєї ролі в процесі праці. Вона вимагає професіональних
здібностей, що направлятимуться на спонукання виконавців до вищого рівня
напруження трудових зусиль, досягнення ефективних результатів праці.
На нашу думку, для того, щоб мотиваційний
процес був керованим, необхідно створити певні передумови: для отримання достовірної
і повної інформації про суб’єкт управління; мати уявлення про стан і динаміку
мотиваційної спрямованості працівників і кадрового персоналу; ретельно стежити
за соціально-економічними наслідками сформованих управлінських рішень та забезпечити
їх прогнозований розвиток.
Вважаємо, що головними резервами
підвищення мотивації праці є: раціоналізація режимів праці і відпочинку
(покращення умов праці, покращення організації праці та робочих місць та ін.),
ріст кваліфікації кадрів, яких не вистачає у сільських місцевостях, створення
систем запланованої та формалізованої оцінки працівників за певними наперед
встановленими критеріями (забезпечення працівників усіма формами соціальних
пільг, послуг, гарантій), покращення матеріального заохочення.
Список використаних джерел
1. Дмитренко Р.М. Мотивація праці в АПК в умовах переходу до ринкових
відносин // Збірник наукових праць ПДАТА. – Кам’янець-Подільський: Абетка,
2003. – № 11. – С. 277–280.
2. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2006. – 340 с.
3. Парсяк В.Н. Мотиваційне управління в сфері малого підприємництва.
Монографія. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 248 с.
4. Статистичний щорічник Хмельницька область за 2010 рік.
– Хмельницький, 2011. – 432 с.
| 
