|
Дубовик Світлана
к.е.н.,
доцент,
Щербак Оксана
старший
викладач,
Сумський
національний аграрний університет,
м. Суми
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДСИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ
Система
менеджменту організацій включає такі підсистеми:
- матеріально-технічна;
- фінансово-економічна;
- соціально-психологічна.
Питанням
функціонування та управління матеріально-технічною та фінансово-економічною
підсистемами організації в працях вітчизняних та зарубіжних вчених приділено
достатньо багато уваги. Тоді як системності у визначені змісту
соціально-психологічної підсистеми організації та управління нею недостатньо.
На нашу
думку, соціально-психологічна підсистема організації представлена групами,
трудовими колективами, соціальними настроями і почуттями,
соціально-психологічним кліматом в колективах, врахуванням менеджерами
соціально-психологічних складових при реалізації своїх функцій, застосуванням
соціально-психологічних методів менеджменту при здійсненні управлінських дій.
В процесі
виконання трудових функцій персоналом в організації менеджерами вивчаються,
враховуються, контролюються щодо функціонування колективів [1]:
- групові
норми: традиції, настрої, звичаї і правила поведінки особистості і групи в
процесі праці: у відношенні до роботи, до оточуючих людей;
- груповий
конформізм як механізм підпорядкування особи тиску з боку групи і в той же час
впровадження у свідомість індивіда групових норм поведінки – або позитивної,
або негативної;
-
психологічна сумісність як схильність (свідома чи несвідома) до взаємодії з
певною особою чи групою;
- стан і
перспективи розвитку керівництва і лідерства в групах, колективах, коли
менеджери виступають елементами стратегічного управління, наділеними
адміністративними нормами, а лідер – як елемент соціально-психологічної
структури групи, який домінує в ній на основі цього авторитету;
- групові
рішення як метод вибору лінії поведінки і дій, прийнятних для більшості
персоналу і які в перспективі можуть стати груповими нормами знову ж таки
позитивної або негативної спрямованості;
- групова
психотерапія як механізм зняття особистісної психологічної напруги за рахунок
співпереживання, підтримки словом і ділом, особливо тих, хто емоційно нестійкий
або меланхолічно закритий в своїх переживаннях, хоча і ті й інші є цінними
працівниками в організації.
До соціально-психологічних
складових функцій менеджменту слід віднести:
1) вивчення, обік і розвиток суспільної
думки персоналу організації;
2) застосування соціально-психологічної
діагностики при наборі, відборі і підготовці персоналу;
3) формування внутрішнього середовища
колективів організації, структурних підрозділів, груп;
4) врахування соціально-психологічної
складової при розробці і реалізації мотиваційної системи організації;
5) проведення інструктажів,
індивідуальних і групових бесід, нарад і зборів;
6) оцінка і облік індивідуальних
особливостей співробітників організації;
7) оцінка соціально-психологічної
атмосфери та клімату в організації;
8) вивчення групової динаміки в
колективах підрозділів і соціальних групах;
9) організація тестування та складання
соціально-психологічного портрету кожного співробітника організації;
10) оцінка, облік та врахування при
складанні планів розвитку кваліфікації та професіоналізму співробітників, їх
внутрішніх індивідуальних мотиваційних аспектів трудової поведінки;
11) оцінка, облік і розвиток потенційних
можливостей персоналу та здібностей до творчості;
12) розробка програм і технологій по
розвитку колективу та особливо цінних для організації співробітників;
13) вивчення, аналіз та застосування
досвіду конкуруючих організацій в частині соціально-психологічної підсистеми.
Менеджери
здійснюють свій вплив на персонал організації шляхом застосування методів
менеджменту.
Домінуючий
вплив на мотивування людини до праці здійснюється застосуванням менеджерами
соціально-психологічних методів.
Під ними,
згідно з узагальненням наукових джерел, слід розуміти способи і прийоми
використання закономірностей поведінки і діяльності людей шляхом активізації їх
свідомості, почуттів, волі, уваги, звичок і ціннісних орієнтацій, а також
посилення прояву їх позитивної спрямованості, схильностей і здібностей до праці
з метою досягнення належної ефективності їх трудової діяльності завдяки
підтриманню в групі співробітників сприятливого соціально-психологічного
клімату.
Всі
соціально-психологічні методи менеджменту об’єднуються в три групи: методи
ідейно-морального впливу, методи соціально-психологічного впливу та методи
психологічного впливу.
Методи
ідейно-морального впливу полягають в тому, щоб спрямувати свідомість працівника
на найповніше осмислення змісту наступної роботи, свого відношення до неї,
значення даної роботи в технологічному ланцюгу виробництва продукту і на
досягнення в цій роботі певних наслідків.
Методами
соціологічного впливу передбачається мета створення оптимальних зовнішніх умов
праці для успішної реалізації кожним працівником своїх трудових можливостей і
обдарованості в даній сфері діяльності.
В завдання
методів психологічного впливу включається активізація необхідних даній роботі
психічних можливостей окремого виконавця і всієї групи працівників з метою
найбільш повного використання їх трудового потенціалу у його кількісному і
якісному параметрах.
За
прогнозами вчених і ведучих менеджерів великих корпорацій і компаній в XXI
столітті роль соціально-психологічної підсистеми організації на стан
менеджменту буде зростати. Праця як найважливіша необхідність все більше
технізується. Зароджуються симптоми відчуження багатьох людей від істинної
культури, мистецтва, моральності. Люди стають все більше прагматичними,
раціональними, матеріальні потреби, їх ріст, повне задоволення яких у багатьох
поступово знижують інтереси до духовного. В праці втрачаються такі цінності, як
соціальна, моральна. Праця може перерости в чисто операторські функції. Тому
продумуються концепції, програми упереджуючого впливу на світ почуттів і
духовність сучасної людини. Вдосконалюються принципи, методи, форми і засоби
соціально-психологічної роботи з окремим працівником, групою. На ці питання
виділяються додаткові кошти, готуються спеціалісти, створюються потужні структури
штатного і суспільного характеру.
Отже,
розуміння менеджерами змісту та наповненості соціально-психологічної підсистеми
організації, вміння використовувати соціально-психологічні методи менеджменту
при реалізації своїх функцій менеджерами спонукає до продовження досліджень
змісту соціально-психологічної підсистеми організації.
Список використаних джерел
1.Шморгун
Л.Г. Менеджмент організацій: навч. посіб. / Л.Г. Шморгун. – К.: Знання, 2010. –
452 с.
| 
