Вербенко Катерина
магістрант,
Клименко Володимир
старший
викладач,
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.
Вінниця
СУЧАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В УКРАЇНІ
Важливою
передумовою для підвищення якості продукції, послуг чи життя є запровадження
ефективних систем управління якістю.
Якість
завжди є одним з головних факторів забезпечення конкурентоздатності продукції,
робіт та послуг розвинутих країн світу. Сьогодні Україна знаходиться на шляху
до Європи, і тому висловлювання доктора Едварда Демінга (США), ідея якого:
«Основа якості продукції – якість праці та якісний менеджмент на всіх рівнях»,
стає для наших підприємств дуже важливим [2].
Орієнтація
на якість – інструмент, який відкриває підприємству нові можливості в сучасному
конкурентному середовищі. Для споживача сертифікат на систему управління якістю
– серйозний аргумент на користь виробника, оскільки моделі систем управління,
які націлені на задоволення потреб зацікавлених сторін (і в першу чергу
споживача, що купує вироблений продукт чи послугу), природно враховують вимоги
самого споживача до цього продукту чи послуги, незважаючи на технічне і
організаційне забезпечення виробництва.
Все
більше підприємств України, які стали на шлях євроінтеграції, підтверджують
відповідність впроваджених систем управління шляхом оцінювання відповідності
міжнародним стандартам. Як свідчить досвід, більше переваг від оцінювання
відповідності СУЯ мають підприємства, які експортують свою продукцію у
промислово розвинені країни. Підприємства можуть досягти успіху лише за умови,
якщо якість стане рушійною силою для усіх працівників, а не тільки керівництва,
а також забезпечуватиметься на кожній стадії життєвого циклу продукції та
послуги.
Впровадження
та сертифікація систем управління відповідно до вимог національних або
міжнародних стандартів, насамперед, дозволяє підвищити конкурентоспроможність
продукції вітчизняних виробників. Другим не менш важливим аспектом є потенційна
можливість активізації залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій у
сертифіковане виробництво. Наприклад, за оцінками міжнародних реєстраторів
сертифікація системи управління якістю підвищує ринкову вартість підприємства в
середньому на 10 %. Необхідно визнати, що більшість вітчизняних
виробників-експортерів вже усвідомили, що наявність сертифікованої системи
управління якістю є однією з передумов іноземних партнерів.
Сьогодні
відомі українські підприємства і організації мають впроваджені та сертифіковані
системи управління якістю відповідно до вимог стандарту ISO 9001. Продукція чи
послуги таких підприємств користується попитом як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринках.
Сьогодні
в Україні діє багато сучасних систем управління якістю. До них відносяться:
1. Система управління якістю (СУЯ)
відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001, остання версія 2009 року;
2. Система управління безпечністю
харчових продуктів (СУБХП) або НАССР (в перекладі з англійської – управління
ризиками та контрольні критичні точки);
3. Система екологічного керування
відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001;
4. Система управління безпекою та
гігієною праці (OHSAS) відповідно до вимог
ДСТУ OHSAS 18001 та ін.
Система
управління безпечністю харчових продуктів (HACCP) – це, насамперед, запобіжна
система, яка передбачає проведення систематичної ідентифікації та контролювання
небезпечних чинників (біологічних, хімічних, фізичних) в критичних точках
технологічного процесу виробництва. Така система базується на безумовному
виконанні підприємством-виробником вимог чинних санітарних норм і правил.
Система
НАССР може функціонувати самостійно або бути складовою частиною системи
управління якістю. Суть усієї системи НАССР - організувати контроль на всіх
етапах виробництва для того, щоб не виникало ситуації, коли продукція вже
реалізовується, а ще не оформлені результати досліджень.
Наявність
на підприємстві діючої системи НАССР - це надійне свідчення того, що виробник
забезпечує всі умови, що гарантують стабільний випуск якісної і безпечної
продукції [4].
Cистема
екологічного керування (СЕК) - частина всієї системи менеджменту організації,
що допомагатиме організації сформулювати екологічну політику. Впровадження
системи екологічного менеджменту покращує екологічну ситуацію шляхом переходу
від ліквідації наслідків позаштатних ситуацій до їхнього попередження. Таким
чином, сертифікована система екологічного керування у відповідності до вимог
стандарту ДСТУ ISO 14001 підвищує економічні показники за рахунок скорочення
фінансових витрат на виплату штрафних санкцій. Також, виконання вимог стандарту
ДСТУ ISO 14001 допомагає організації проводити моніторинг і впроваджувати
процедури вимірів, які дозволяють відслідковувати прямі або непрямі впливи на
навколишнє середовище.
Система
управління безпекою та гігієною праці (БіГП) – це частина загальної системи
управління, яка спрямована на ідентифікацію небезпек, оцінку та управління
ризиками в сфері безпеки та гігієни праці, що пов’язані з діяльністю
організації.
Світовий
досвід свідчить, що сучасні системи управління дають значні переваги на
міжнародних ринках тим, хто їх впроваджує. На жаль, в Україні спостерігається
ситуація, коли стимулів у підприємств до впровадження систем управління явно
недостатньо, щоб вони переважили фінансові та трудові витрати, які необхідні
для успішного впровадження системи. Відсутність усвідомлення на рівні більшості
керівників підприємств та організацій того, що без сучасних систем управління
вони не матимуть у найближчому майбутньому стабільності та зростання, має бути
компенсоване адекватними діями з боку держави.
Основним
стимулом для впровадження СУЯ вітчизняними підприємствами є конкуренція на
внутрішньому і зовнішніх ринках і, як наслідок, необхідність підвищення
конкурентоспроможності продукції власного виробництва.
Враховуючи
світові тенденції та аналізуючи сучасний стан забезпечення якості продукції на
вітчизняних підприємствах, відзначимо, що Україна хоч і має нижчі показники,
ніж в Європі у кількості впроваджених та сертифікованих СУЯ, HACCP та СЕК, але
вже має достатній рівень усвідомлення необхідності використання ефективних
механізмів управління та господарської діяльності на принципах впровадження та
функціонування сучасних систем на основі міжнародних стандартів якості серії
ISO.
Список використаних джерел:
1. Лосюк Л. Основні
тенденції розвитку сучасних концепцій систем управління якістю // Стандартизація,
сертифікація, якість. – 2011. №1. – С. 57-59.
2. Уткіна Ю.М.
Теоретичні основи впровадження ефективної системи менеджменту якості на
підприємствах // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. - №34. –
С. 329-332.
3. Пономарьова О.С. Шляхи
гармонізації вітчизняної практики управління якістю з міжнародними стандартами
// Економіка, фінанси, право. – 2008. - №5. – С. 10-14.
4. Шаповал М.І.
Менеджмент якості: Підручник. – 3-тє вид, випр. і доп. – К.: Т-во «Знання»,
КОО, 2007. – 417с.
| 
