|
Козенятко Діана
студент,
Подільський державний аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
Маркетинг є однією з найважливіших різновидів економічної і суспільної
діяльності, однак його дуже часто неправильно розуміють. Ціль маркетингу –
підвищення якості товарів і послуг, поліпшення умов їхнього придбання, що у
свою чергу приведе до підвищення рівня життя в країні, підвищення якості життя.
Маркетинг – це процес, у ході якого окремі особистості і групи одержують
необхідне і бажане за допомогою створення товарів і споживчих цінностей та
обміну ними один з одним [1, С. 41].
Маркетинг передбачає гнучкість організаційних форм управління, активну
заповзятливість, постійний пошук шляхів ефективного пристосування до ринку і
впливу на споживача. Він базується не на затверджених згори планових завданнях,
а передусім на глибокому знанні об’єктивної інформації про ринок, про реальні
вимоги споживачів та ініціативі. На рисунку 1 показані основні елементи системи
сучасного маркетингу. У стандартній ситуації маркетинг повинен обслуговувати
ринок кінцевих споживачів в умовах наявності конкуренції. Компанія та її
конкуренти відправляють вироблену ними продукцію й інформацію про неї кінцевим
споживачам – особисто чи через проміжні ланки (посередників). На всі діючі елементи
цієї системи впливають однакові фактори навколишнього середовища (демографічні,
економічні, екологічні, науково-технічні, політико-правові,
соціально-культурні). Кожна зі складових системи маркетингу вносить свій внесок
у створення споживчої цінності. Таким чином, успіх компанії залежить не тільки
від її власних дій, але і від того, наскільки добре потреби кінцевого споживача
задовольняються всіма ланками ланцюга.
Рис 1. Складові елементи системи
маркетингу підприємства
Сьогодні термін «управління маркетингом» визначається як аналіз,
планування, реалізація і контроль за виконанням програм, спрямованих на
створення, підтримку та розширення вигідних відносин з цільовими покупцями для
досягнення цілей організації [1, С.42]. Таким чином, управління маркетингом
пов'язано з регулюванням попиту, що, у свою чергу, пов'язаний з регулюванням
відносин зі споживачами.
Управління маркетингом має за мету досягти бажаного рівня
обміну з цільовими ринками. Однак дуже часто в процесі реалізації цієї задачі
інтереси компанії і клієнтів вступають у протиріччя. Виникаючий конфлікт
розв'язується на базі наступних п'яти концепцій, керуючись якими компанії
ведуть маркетингову діяльність:
·
концепція удосконалення виробництва;
·
концепція удосконалення товару;
·
концепція інтенсифікації комерційних зусиль;
·
концепція маркетингового підходу;
·
концепція соціально-етичного маркетингу.
Концепція удосконалення виробництва заснована на
твердженні про те, що споживач віддає перевагу тим товарам, що достатньо
поширені і доступні за ціною. Отже, управління маркетингом повинне бути
спрямоване на удосконалення виробництва та підвищення ефективності розподілу.
Дана концепція актуальна в двох випадках. Перший – коли попит на товар
перевищує пропозицію. Тут керівництво повинне шукати засоби збільшення обсягів
виробництва. Другий випадок – коли собівартість товару занадто висока і
підвищення продуктивності праці дозволяє її знизити.
Інший важливий підхід, що часто використовують продавці,
– це концепція удосконалення товару. Її суть полягає у тому, що споживач віддасть
перевагу товару, який представляє вищий рівень якості, максимальну
продуктивність і нові можливості. Отже, компанія повинна всю енергію направляти
на безупинне удосконалення своєї продукції. Орієнтація на товар забезпечує
постійне відновлення технологій, оскільки менеджери переконані, що саме
технологічна перевага лежить в основі успіху. На жаль, концепція поліпшення
товару обертається з часом «маркетинговою короткозорістю», що не дозволяє
вчасно помітити новий спосіб задоволення потреб покупців.
Багато компаній використовують концепцію інтенсифікації
комерційних зусиль. У її основі лежить уявлення про те, що споживачі не будуть
купувати товар, вироблений даною компанією, якщо не зробити спеціальних заходів
з просування товару на ринок і широкомасштабного продажу. Найчастіше ця
концепція застосовується у відношенні так званих товарів пасивного попиту –
тих, про покупку яких покупець навряд чи задумується.
Природно, маркетинг, заснований на стратегії агресивного
продажу, пов'язаний з великим ризиком. Він націлений винятково на сам акт
продажу, а не на створення тривалих вигідних відносин із клієнтами. Більшість
досліджень показує, що покупець не стане знову купувати товар, яким він
залишився незадоволений. Задоволений покупець розповідає про товар, який йому
сподобався, у середньому трьом своїм знайомим, а незадоволений ділиться
розчаруванням у середньому з десятьма.
Концепція маркетингу припускає, що досягнення компанією
своїх цілей залежить від визначення потреб і запитів цільових ринків, а також
від більш ефективного порівняно з конкурентами задоволення споживачів.
Суть концепції соціально-етичного маркетингу можна
виразити таким чином: спочатку компанія виявляє потреби й інтереси цільових
ринків, а потім забезпечує клієнтам вищу споживчу цінність засобами, які підтримують
чи навіть поліпшують благополуччя клієнтів і суспільства. Ця концепція сама
передова з п'яти.
Список використаних джерел
1.
Котлер Ф. и др. Основы маркетинга. – М.: Вильямс, 2001. –
638 с.
2.
Економіка підприємства : Підручн. (В 2 т.) / За ред. С.Ф.
Покропивного.-К.: Хвиля-Прес, 2005. – 467с.
3.
Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Росинтер, 1996. – 545 с.
| 
