|
Ковальчук Денис
слухач
магістратури,
Миколаївський
державний аграрний університет,
м. Миколаїв
УПРАВЛІННЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ:
ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ТА ПРОБЛЕМИ
Формування ринкових
відносин в аграрному секторі України передбачає вирішення однієї з
найважливіших проблем – організації управлінського процесу згідно з новими
умовами господарювання, актуальність якої все більше посилюється швидкозмінними
прогресивними тенденціями в розвитку структури підприємств АПК. Такими
тенденціями і процесами є перехід на бригадний тип структури підприємства в
результаті розукрупнення великих за розмірами господарств; створення нових
первинних виробничих підрозділів з переробки сільськогосподарської продукції;
створення нових комерційних сільськогосподарських служб; трансформація
відділового типу структури підприємства в цеховий тип; об’єднання
сільськогосподарських підприємств з промисловими підприємствами не аграрного
профілю; перетворення окремих колективних сільськогосподарських підприємств на
кооперативи, фермерські господарства або самостійні фермерські господарства.
Виходячи з сучасної
теорії та практики менеджменту, спеціалістам сільського господарства
економічного профілю потрібні глибокі знання про управління як сукупність
засобів і способів забезпечення ефективного функціонування
сільськогосподарських підприємств. При цьому треба враховувати те, що виникає
необхідність у застосуванні нових форм і методів управління, широкого
використання засобів механізації і автоматизації процесу управління, підбору
кваліфікованих кадрів.
Проблеми поділу праці у сфері управління і
формування управлінських функцій – предмет дослідження багатьох зарубіжних
вчених, зокрема А.О.Блінова, П.Друкера, М.Мескона, В.М.Приходька,
З.П.Румянцевої, А.Файоля, Р.А.Фатхутдінова, Г.Черча та вітчизняних –
В.Я.Амбросова, В.М.Гречаного, О.Д.Гудзинського, Й.С.Завадського, Ф.В.Зінов’єва
В.І.Перебийніса, Г.Р.Побережної, Р.М.Пушкаря, Н.П.Тарнавської, Г.М.Чорного,
З.Є.Шевельової тощо.
Управління – це
цілеспрямована діяльність управлінського апарату в соціально-економічній
системі, пов’язана з виконанням специфічних функцій (планування, організація,
регулювання, координація, мотивація, контроль) на основі пізнання і
використання об’єктивних законів та закономірностей виробництва, в інтересах постійного
підвищення його ефективності [1]. Управління охоплює сукупність взаємозв’язаних
технічних, організаційних, економічних, соціально-психологічних факторів. Технічні
фактори – це рівень механізації і автоматизації виробничих процесів,
забезпеченість основними виробничими фондами та структура їх, розвиток
комунікацій. Організаційні фактори включають територіальне розміщення
виробництва, організаційну структуру підприємства, форми організації праці і
виробництва, чисельність і склад працівників. До економічних факторів належать
розміри підприємств та спеціалізація, їх рівень економічного розвитку і
використання виробничого потенціалу, рентабельність виробництва. Соціально-психологічні
фактори включають розвиток соціальної інфраструктури на селі, потреби працівників,
ціннісні установки, згуртованість колективу.
Оскільки діяльність
підприємства направлена на отримання і постійне збільшення прибутку,
управлінські органи мають займатися виконанням таких основних завдань:
- розробкою та
обґрунтуванням ефективного стратегічного курсу на довготривалу перспективу;
- конкретизацією загальних стратегічних і
поточних завдань підприємства і доведенням їх до рівня щоденних функцій
виконавців і всього персоналу підприємства;
- набором, підготовкою і розстановкою кадрів,
регулюванням чисельності професійного складу;
- організацією, контролем
і виконанням одержаних персоналом підприємства завдань;
- оперативним щоденним
регулюванням діяльності підприємства і його структурних підрозділів,
ліквідацією диспропорцій у виробничому процесі, збоїв та причин, що порушують
нормальний режим роботи підприємства;
- підвищенням загальної
ефективності діяльності підприємства за рахунок збільшення обсягів випуску і
реалізації продукції, зменшенням затрат на виробництво, впровадженням досягнень
науки і техніки [2].
У кожному підприємстві виникають певні
проблеми, пов’язані з пошуком ресурсів, робочої сили тощо. За проведеним нами
опитуванням керівників та спеціалістів сільськогосподарських підприємств Миколаївської
області у травні-червні 2011 року (98 чол.) було з’ясовано, що найбільш
важливими проблемами, які постають перед досліджуваними об’єктами, є: труднощі
з пошуком ресурсів для виробничої діяльності підприємства, відсутність
ефективної системи контролю за виконанням завдань, проблеми стимулювання
продуктивної роботи підлеглих, нераціональний розподіл функцій між підрозділами
та посадовими особами, складання бізнес-плану, проблеми мотивації робітників,
проблеми вибору стилів управління.
Для 14% підприємств Миколаївської області
менш важливими є проблеми: стимулювання продуктивної роботи підлеглих,
нераціональний розподіл функцій між підрозділами та посадовими особами,
мотивації робітників, відсутність визначеної стратегії щодо кадрової політики
підприємства, нестача часу для розробки стратегічних питань, труднощі із
створенням та підтримкою сприятливого середовища у колективі.
Проблеми, які відсутні у
сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області: відсутність
визначеної стратегії щодо кадрової політики підприємств, труднощі з формуванням
ефективної структури підприємства, труднощі аналізу та оцінки зовнішнього
середовища підприємства.
Отже, налагодження стратегічного та
оперативного управління у сільськогосподарських підприємствах, раціональний
розподіл функцій управління між керівниками та спеціалістами у досліджуваних
підприємствах сприятиме ефективному здійсненню управління та підвищення
конкурентоспроможності цих підприємств у майбутньому.
Список
використаних джерел
1.
Дем’яненко С. І.
Менеджмент аграрних підприємств: [Навчальний посібник] / С.І. Дем’яненко. — К.:
КНЕУ, 2005. — 347 с.
2. Лігоненко Л.О. Економічне управління підприємством:
предметна царина та суб’єкти здійснення / Л.О. Лігоненко // Актуальні проблеми
економіки. — 2007. — №8. — С. 112-119.
3.
Макаренко М.В.
Формування механізму управління
ефективним функціонуванням підприємства / М.В. Макаренко // Актуальні
проблеми економіки. — 2005. — № 11. — С.
126-135.
4. Павлик В.П. Управління сільськогосподарським
підприємством у ринкових умовах / В.П. Павлик // Економіка АПК. — 2009. — №1. —
С.29-34.
| 
