|
Глотова Дар’я
аспірант,
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган-Барановського,
м.
Донецьк
ЗАСАДИ УСПІШНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ВАРТІСНОГО ПІДХОДУ ДО УПРАВЛІННЯ
ПІДПРИЄМСТВОМ
Швидка адаптація до
нових правил функціонування бізнес-моделей пред'являє зростаючі вимоги до
якості аналітики, стратегічних і оперативних рішень. Управління вартістю підприємства
—процес послідовної реалізації в житті підприємства фінансової моделі аналізу
фірми на основі принципу економічного прибутку, побудова на її основі і з її
допомогою стратегічних і оперативних рішень менеджменту підприємства. У цьому
процесі фінансова складова менеджменту виходить на перший план. Адже управляти
необхідно на основі такого складного агрегованого параметра, як інвестиційна
вартість бізнесу.
Вона стає кількісною
інтерпретацією мети і всієї «траєкторії польоту» підприємства, критерієм
ефективності сукупності управлінських рішень, що приймаються. Досвід сотень
західних компаній, що витримують саме такий курс, показує, що при побудові і
реалізації моделі управління вартістю потрібно виділяти п’ять основних
складових, або функціональних напрямів змін [1].
Перша складова — це
впровадження вартісного мислення в процес і процедури розробки стратегічних
рішень і стратегічного планування. Роль фінансового менеджера в даному процесі
—побудова фінансової моделі аналізу ефекту від впровадження стратегії, її
потенціалу за критерієм нарощування інвестиційної вартості бізнесу. Це
пред'являє якісно нові вимоги до необхідної інформації і до технологій, які
повинні допомагати оцінювати ефективність ринкової стратегії. Знадобиться не
лише обрати якісні параметри, що характеризують привабливі особливості
стратегії, намалювати картину використання підприємством її ключових
компетенцій і описати бізнес-модель. Оцінити стратегічні рішення за критеріями
вартості, які менеджери можуть додати до вже наявної вартості капіталу
власників підприємства, — означає розглянути їх в декількох ракурсах одночасно:
· з точки зору зростання підприємства,
його тривалості і обґрунтованості стратегічними кореневими компетенціям і
конкурентними перевагами;
· з позиції потоків вільних
грошових коштів, які повинні супроводжувати ефективні рішення, що генеруються;
· у аспекті інвестиційних ризиків і
відповідним необхідним бар'єрним рівнем прибутковості капіталу,
використовуваного в підприємстві.
Створюється фінансова
модель стратегії, що вимірює рушійні сили бізнесу і що перекладає їх мовою
конкретних показників, — ключових чинників вартості, потрібних для кількісної
оцінки інвестиційної вартості підприємства. Переклад стратегічного планування
мовою інвестиційної вартості означає також необхідність підбору і формалізації
фінансової аналітичної моделі підприємства. Такі моделі включають нові
показники, що відрізняються від традиційних облікових вимірників тим, що вони
повинні повністю втілювати принципи фінансової моделі аналізу фірми. Це
означає, що в різних формалізованих розрахункових моделях принцип економічного
прибутку, що становить фундамент коректного підходу до стратегічного аналізу підприємства,
буде реалізований специфічно. Кожна формалізована модель матиме власні
внутрішні алгоритми оцінки ефективності стратегії [2].
Друга складова
управління вартістю компанії — створення системи показників оцінки оперативної
діяльності внутрішніх підрозділів на різних рівнях управління. Впровадження
таких нових аналітичних моделей лише на загальнокорпоративному рівні, де
обговорюються, виробляються і приймаються рішення в області стратегічного
планерування, недостатньо. Необхідне те, що їх пов’язує з нижніми поверхами
управління, з операційними завданнями, потрібна їх конкретизація на робочих
місцях. У системі показників оцінки оперативної діяльності мають бути
врахований розподіл управлінської і фінансової відповідальності, масштаби
повноважень менеджерів різного рівня організаційно-управлінської структури.
Така система показників, відштовхуючись від базових принципів, єдиних для
вживаної фінансово-аналітичної моделі, безумовно обростає індивідуальними
параметрами, характерними як для галузі, так і для підприємства. Ця нова
система показників, прив'язаних до вартості підприємства, може виконувати
специфічні функції — з її допомогою менеджери можуть оцінювати вплив тих або
інших оперативних рішень, які передбачається здійснювати усередині даного рівня
управління, на вартість всього підприємства. Визначаючи і вимірюючи вплив цих
рішень на вартість, тобто оцінюючи найбільш «чутливі» зони вартості, команда
менеджерів отримує інструмент для обґрунтування вибору з наявних варіантів і
розставляння пріоритетів. Формулювання задач і завдань оперативного характеру
для внутрішніх підрозділів в підприємстві повинне здійснюватися саме за
результатами такого «аналізу чутливості».
Перевага подібного
поглиблення вартісного мислення — поширення цього способу бачення серед
співробітників, ув’язує їх професійні завдання з підсумковим, інтегруючим
показником вартості. Проте це трудомісткий процес, що має на увазі роботу по
перебудові звичних процедур бізнес-планування, зміні прийомів бюджетування.
Тому третя складова успішного впровадження управління вартістю — моніторинг
провідних чинників вартості, система зворотних зв'язків для своєчасного
реагування на процеси, що руйнівні для інвестиційної вартості. Йдеться, по
суті, про виявлення «руйнівників вартості».
Четверта складова
моделі управління вартістю — створення спеціальної системи винагороди
персоналу. Формування змінної частини оплати, принципи визначення її величини,
додаткові заохочення — всі ці механізми мають бути адаптовані до рішення задачі
виявлення особистого вкладу менеджерів в процес зростання інвестиційної
вартості підприємства. Це напрям побудови моделі забезпечує міцність всієї
конструкції. Оплата на основі «внеску в скарбничку вартості підприємства» —
ефективний засіб досягнення компромісу інтересів власників і менеджерів. Досвід
побудови таких вимог, механізми балансування інтересів, знахідки і «вузькі
місця» — все це є перспективами подальших досліджень.
П'ятий елемент моделі
управління вартістю — зміни в комунікаціях із зацікавленими контрагентами підприємства,
і перш за все з її інвесторами. Створення нових показників оцінки діяльності підприємства,
використання нових аналітичних моделей, вживання нових алгоритмів обґрунтування
рішень, нові критерії розставляння пріоритетів в діяльності внутрішніх одиниць підприємства
— все це вимагає додаткового інформування зацікавлених груп. Знадобиться
інформація, яку необхідно певним чином структурувати. В центрі уваги можуть
знаходитися провідні чинники вартості підприємства, серія заходів, направлених
на забезпечення стійкої дії цих ключових чинників на зростання вартості, а
також превентивні заходи, націлені на нейтралізацію можливих негативних,
руйнівних процесів на вартість підприємства. Один з можливих варіантів
структуризації інформації такого типа — спеціальні розділи до регулярної
звітності підприємства або «Звіти про вартість підприємства».
Список використаних джерел
1. Ивашковская И.
Управление стоимостью компаний – новый вектор финансовой аналітики фирмы //
ЖУК. – 2004, № 5. – С. 30-33
2. Коупленд Т., Коллер
Т., Муррин Д. Стоимость компаний: оценка и управление. – М.: Олимп-бизнес, 2005. – 573 с.
| 
