|
Чабанюк Одарка
к.е.н., доцент,
Балецька Тетяна
магістрант,
Львівська
комерційна академія,
м.
Львів
АУДИТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ: ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА
В умовах ринкових відносин необхідність перевірки
достовірності показників балансів значно підвищується. Сьогодні зростає інтерес
до практичного використання показників балансу в управлінні економічними
процесами, особливо в галузі інвестування, кредитування, збереження, розподілу
та перерозподілу власності, а також у формуванні фінансових, податкових відносин
і в багатьох інших ситуаціях. У національній економіці, на жаль, більшість
рішень оперативного, тактичного і стратегічного характеру не завжди ухвалюються
на основі належним чином складених і підтверджених балансів. Вони у поєднанні з
іншими формами фінансової звітності є джерелом інформації, яке здатне
забезпечити прозорість і ефективність взаємовідносин у сфері господарювання за
умови достовірності відображення показників. Підтвердження цієї достовірності
належить до компетенції аудиторів. У зв’язку з цим, теорія і практика аудиту
показників балансу є винятково актуальною.
Проблеми організації та методики аудиту балансу знайшли
відображення у працях вчених, зокрема Ф. Ф. Бутинця, А. М. Герасимовича, Г. М.
Давидова, Н. І. Дорош, А. Г. Загороднього, М. В. Корягіна, О. А. Петрик, І. І. Пилипенка,
В. С. Рудницького, Б. Ф. Усача, В. О. Шевчука, та інших. Проте дані питання
вимагають подальшого дослідження з врахуванням сучасних економічних умов
розвитку.
Баланс
є центральною формою фінансової звітності та одним з найважливіших джерел
інформації, необхідної для прийняття ефективних рішень зацікавленими
користувачами. За умови достовірності показників балансу користувач отримує
можливість оцінити майнове становище господарюючого суб’єкта, врахувати
результати його діяльності, виявити перспективи розвитку та проблеми, які цьому
перешкоджають.
Під
аудитом балансу слід розуміти дослідження відображення у балансі реального
фінансового стану підприємства відповідно до визначеного рівня суттєвості,
тобто комплекс заходів, що полягає у встановленні відповідності даних балансу
показникам інших форм фінансової звітності, даним Головної книги, регістрів
обліку, первинних документів, а також вимогам нормативних актів України та
внутрішніх документів підприємства [1, с. 149].
Аналіз існуючих
підходів до викладення методики аудиту показав, що методика аудиту балансу є
процесом послідовного застосування у певному порядку конкретних прийомів і
способів, за допомогою яких аудитор здійснює вивчення показників балансу.
Методика аудиту балансу складається з комплексу прийомів і способів, які можна
поділити на загальнонаукові, розрахунково-аналітичні методи, а також прийоми
фактичного та документального контролю.
Важливу роль під час
підготовки до проведення аудиту як на організаційній, так і на підготовчій
стадіях відіграє планування. Завдяки плануванню проведення аудиту здійснюється
ефективно, якісно, на високому професійному рівні та у встановлені терміни. За
результатами оперативного планування складається план і програма аудиту [1, с. 150].
Для
вирішення проблеми теоретичного забезпечення аудиту балансу в напрямі
обґрунтування впливу потреб користувачів звітності на організацію і методику
його проведення, на основі дослідження теорії і практики аудиту було виділено
загальні і спеціальні фактори та специфіку їх впливу на особливості організації
та методики аудиторських перевірок. Як загальні фактори визначено: історичні
передумови розвитку аудиту, рівень його програмного забезпечення, особливості законодавства
в галузі обліку і аудиту. Спеціальними факторами є структура балансу, принципи
групування та зміст статей балансу, ступінь доступу до облікових даних та
ступінь їх деталізації, поставлені замовником завдання на аудит та порядок
оформлення його результатів.
Для зниження
аудиторського ризику аудитор повинен планувати і проводити перевірку, виходячи
із рівня суттєвості статей балансу, а також частоти появи помилок і порушень в
обліку діяльності підприємства [1, с. 141].
Таким
чином, баланс є головним джерелом інформації для оцінки фінансового стану
підприємства і на цій підставі прийняття ефективних управлінських рішень.
Баланс дає можливість визначити склад і структуру майна підприємства,
ліквідність та оборотність оборотних засобів, наявність власного та
запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та
багато інших показників. Отримання такої інформації є необхідною умовою для
оцінки ефективності майбутніх вкладень та ступеня фінансових ризиків.
Загальні висновки,
сформульовані за результатами дослідження, такі:
1. З економічної
точки зору Баланс це система взаємопов'язаних показників, які характеризують з
одного боку активи, те чим володіє чи розпоряджається підприємство (ресурси), а
з іншого боку – те, що характеризує правовий аспект цього майна( пасиви), до
яких відносяться зобов'язання і капітал.
2. З метою
удосконалення організації процесу аудиту балансу виділено загальні та
спеціальні фактори впливу на організацію і методику аудиту. Виділені фактори
сприятимуть ефективному здійсненню аудиту балансу шляхом мінімізації їх
негативного впливу на процес та результати аудиторської перевірки.
3. З метою
удосконалення документального забезпечення роботи аудитора слід застосовувати
пакет робочих документів, дозволить полегшити працю асистентів аудитора,
контролювати процес і результати виконання аудиторських процедур, систематизувати
виявлені порушення у разі підтвердження достовірності показників балансу,
забезпечити обґрунтованість сформованої аудитором думки.
4. Недостатній рівень
планування аудиторських перевірок у вітчизняній практиці аудиту призводить до
зниження якості виконаних робіт та довіри користувачів інформації. З метою
підтвердження показників балансу аудитором з мінімальним впливом аудиторського
ризику слід впроваджувати у діяльність аудиторських компаній методику аудиту
балансу, визначити джерела інформації, методичні прийоми отримання,
узагальнення та реалізації результатів аудиту балансу, систематизувавши програму
аудиту.
Список використаних джерел
1. Аудит: теорія і практика : [навч. посіб.] / Мін. освіти і науки України.
Нац.ун-т Львів.політех. / А. Г. Загородній, М. В. Корягін, А. В. Єліcєєв, Л. М. Полякова. – Львів :
Вид-во Нац. ун-т "Львівська політехніка", 2004. − 456 с.
2. Бухгалтерський облік у споживчій кооперації: [навч. посіб.] / В.О.
Озеран, П. О. Куцик, А. М. Волошин. – Львів: вид-во ЛКА, 2008. – 660 с.
3. Гончарук
Я.А. Аудит: [навч. посіб.] / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. – [3-тє вид.,
переробл. і доп.]. – К.: Знання, 2007. – 443 с.4. Усач Б. Ф.
Аудит : [навч. посібник] / Б. Ф. Усач. – [3-тє вид., перероб. і доп.] – К. :
Знання, 2004. – 231 с.
5. Чабанюк О. М. Особливості аудиту фінансової звітності промислових
підприємств / О. М. Чабанюк, Х. В. Турчиняк / Науковий вісник національного
лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. / [ред.
кол.: Ю.Ю. Юхниця, Ю.І. Грицюк, В.К. Заїка та ін.]. - Львів : РВВ НЛТУ України.
- 2010. - Вип. 21.2. - 364 с.
| 
