|
Семенишена Наталія
к.е.н.,
доцент
Подільський державний аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
Формування методології бухгалтерського обліку
як фінансової матриці економічних наук
Як відомо,
бухгалтерський облік є складною системою відображення господарських процесів.
Динаміка і суть цих процесів підкоряється загальним законам, що діють у
матеріальному світі, але, безумовно, прояв цих законів у сфері економіки має
специфічні особливості.
Необхідне висвітлення несучої
конструкції та методологічних аспектів обліку у світлі міждисциплінарних
зв’язків та їх загальна оцінка як феномену сучасного обліку. В такому аспекті
необхідно уточнити властивості методології, враховуючи теоретико-економічний,
управлінський та обліково-фінансовий аспекти; вплив на неї особливостей
економічного ладу; - тобто розкрити методичні засади ефективності облікової
методології на стику наук.
З початку зародження
і в процесі еволюції розвиток бухгалтерського обліку, а саме методології (покладені
в його основу теоретичні концепції і положення) відбувається в тісному зв'язку
і взаємодії, причому цей зв'язок має багатовимірні (матричні) форми,
кореспондує з іншими науками і науковими дисциплінами. Розуміння суті
бухгалтерського обліку немислиме без пізнання такого зв'язку і відповідних
законів інших наук.
Виконання
всіх вимог, які висуваються до обліку сучасним економічним життям, насамперед
суперечливими і навіть конфліктними потребами користувачів, вимагає
напрацювання відповідної методологічної бази. Проблеми та труднощі виникають як
при її формуванні, визначенні рівнів так і в послідовності застосування, в силу
того, що в системі бухгалтерського
обліку та у економічних процесах часто відбуваються суттєві зміни, що носять
глобальний характер. Недивно тому, що прийняття окремих нормативно-регулюючих
документів викликає у користувачів щонайменше – нерозуміння суті явищ,
описуваних П(С)БО.
Питання
облікової методології досліджуються постійно, найбільш вагомі здобутки одержали
вітчизняні та зарубіжні вчені: Р.А. Алборов, М.Т. Білуха, І.А. Бєлобжецький,
Ф.Ф. Бутинець, С. Голов, М.Я. Дем’яненко, В.М. Жук. А.Г. Загородній, Ю.А.
Кузьмінський, М.В. Кужельний, М.С. Пушкар, М.І. Кутер, С.А. Ніколаєва, В.Ф.
Палій, О.М. Петрук, П.Т. Саблук, Я.В. Соколов, Л.З. Шнейдман та ін. Однак, досі не вироблена чітка
методологія обліку, визначення її структурних рівнів як фінансової матриці
економічних дисциплін. Мають місце проблеми визнання облікової методології лише
інструментом регулювання, тоді як її роль поширюється до моніторингу стану економіки
та державного регулювання у системі національних рахунків.
Коротко методологію
можна охарактеризувати як сукупність загальнонаукових і спеціальних,
притаманних лише цій науці методів, що застосовуються для здійснення процедури
обліку і розкриваються в окремих методиках [5, С. 35].
На стику міжпредметних
наук бухгалтерського обліку знаходиться філософія. Вона не є власне фінансовою
наукою, але однозначно ключова у матриці облікової методології. Зміст філософії
формує розгляд загальних проблем в системі "світ – людина". Дана
наука дає людям "спільну мову", формуючи у них єдині, загальнозначущі
уявлення про головні цінності життя. Отже філософія виступає як один з
визначальних чинників, сприяючих усуненню "бар'єрів комунікації" [1],
що породжуються вузькістю спеціалізації
кожної науки. Можна навіть сказати, що ключові питання методології
знайшли у філософії свою «точку зламу» - прагматичний чи соціальний підхід до
виміру об’єктів. Хоча за суттю облікові дані мають бути як би нейтральними, все
ж методологія обліку відображає пануючі підвалини суспільного ладу і основу,
покладену в обчислення створення доданої вартості. Бухгалтерський облік широко
використовує апарат філософії.
Онтологічні (змістовні) аспекти бухгалтерського обліку — це частина
філософії, її онтологія — вчення про пізнаваність тих господарських процесів,
вміст яких специфічними прийомами вивчає дана дисципліна. У обліку
застосовуються гносеологічні (формальні) аспекти філософії, що дозволяє
визначити істинність (достовірності) інформації. Тут криються підходи до
сприйняття обліку як засобу і як інструменту відображення господарських
процесів виробництва та відтворення, а отже і суспільного ладу.
Економічна сутність
об'єктів бухгалтерського обліку вивчається загальноекономічними дисциплінами.
Базовою серед них є загальна економічна теорія [1]. Дана дисципліна визначальна
в пізнанні економічної суті господарських процесів і є тією платформою, на
основі якої бухгалтерський облік вивчає наявність і рух майна і джерела його
формування в процесі розширеного відтворення. Економічна теорія вивчає
економічну систему в цілому, найважливіші закони її руху, в основі яких лежать
стосунки власності. Складова власності є об'єктом вивчення бухгалтерського
обліку. Розвиток же основних положень економічної теорії неможливий без
обробки, систематизації і узагальнення первинних даних обліку, інакше теорія
перетворюється на абстрактні гіпотез.
Сутність економічних
категорій доповнюють економічна статистика, фінанси, гроші і кредит і ін. Всі вони, тією чи іншою мірою, збагачують
бухгалтерський облік або запозичують з нього окремі показники і поняття, що
розкривають характеристику об'єктів, що враховуються в процесі розширеного суспільного
відтворення.
Важливою є роль
фінансів. В силу того, що глобальний світ породжує віртуальну економіку та
фінанси, ця тенденція поширюється і на облік. Щоб не втратити цілком зв’язків «виробництво-споживання-ефективність»,
на відміну від глобальних «попит-пропозиція-споживання», за допомогою науки про
фінанси вивчаються і регулюються грошові відносини, що виникають в процесі
розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту, а також
частини національного багатства.
Особливе місце займає
взаємозв'язок бухгалтерського обліку з науковими правовими дисциплінами і
правовою практикою. Господарюючі суб'єкти і держава діють в певному правовому
середовищі, що фіксує і регулюючій зокрема майнові взаємини суб'єктів в процесі
висновку і виконання договорів між ними. Взаємини суб'єктів з державою
визначаються широким спектром законодавчих і підзаконних актів, що відносяться
до різних областей права, — податковому, митному.
Викладені припущення
систематизовано на рис. 1, де зображено частину фінансової матриці як оцінки
економічних процесів сучасної економіки.
Рис. 1. Методологія обліку як фінансова матриця економічних наук
Водночас, питання
методології бухгалтерського обліку на стику наук є проблемними.
В означеній
фінансовій матриці ключовим є питання оцінки ринкової вартості підприємства.
Основний підхід полягає у оцінці ефективності виробництва чи ефективності
бізнесу. Якщо перша вимірюється у тривалому, навіть стратегічному вимірі, то
друга має миттєве спрямування – поточна вартість.
За дослідженнями Шайкана [4], розв’язання проблеми вартості забезпечує збалансована система показників (The Balanced
Scorecard, BSC) запропонована Р.Капланом і Д.Нортоном. Головна
новизна системи Balanced Scorecards полягає у принциповій відмові від
фінансових показників для всіх аспектів діяльності корпорації, окрім
фінансового. Автори підкреслюють, що фінансових вимірників у системі повинно
бути не більше 20%, оскільки вони є результатом інших показників, які носять
нефінансовий характер. Дослідники стверджують, що діяльність компанії необхідно
одночасно розглядати за чотирма основними напрямами (вимірюваннями –
perspectives): фінансові результати (або фінанси); стосунки з клієнтами;
внутрішні бізнес-процеси; персонал і здатність до розвитку. Застосування такого
підходу до практики управління (та відповідно й організації обліку) провідних
підприємств світу різних галузей довели її дієздатність та ефективність.
Віддаючи
належне нефінансовим показникам, які значно збагачують змістовність облікової
інформації для потреб стратегічного управління, не слід обходити й фінансові
показники. У сучасному бухгалтерському обліку і управлінні успішних зарубіжних
компаній використовується такий підхід, як Value based management (управління, що базується на
вартості VBM). В основі цього підходу – поняття вартості. На думку багатьох
дослідників, вартість компанії є «кращою з відомих способів вимірювання
результатів діяльності». Нині відома велика кількість авторських розробок
показників VBM. Найефективнішим на
сьогодні можна вважати показник економічної доданої вартості
Economic Value Added (EVA(ТМ)), розроблений Штерном Стюартом [2].
АВС використовується як доповнення до існуючих фінансових методів і
призначений для правильного, з погляду бізнесу, розподілу витрат підприємства
на кінцеві центри витрат, якими можуть бути групи продукції та окремі одиниці
продукції, що випускається; споживачі продукції; постачальники ресурсів
підприємства; інші об'єкти. Мета застосування АВС – отримання даних про реальну
собівартість продукції, постачальників, клієнтів, бізнес-процеси.
Отже, подальший розвиток облікової методології повинен врахувати сучасні тенденції
розвитку економічної науки, можливість застосування спеціального інструментарію
для вирішення завдань інформаційного забезпечення управління, створення
відповідних умов для ефективного функціонування системи бухгалтерського обліку
в суперечливих і конфліктних інтересах користувачів.
Список використаних джерел
1. Взаимосвязь Бухгалтерского учета
с другими научными дисциплинами [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://home-money.org/buh_25.php.
2. Леденев Е.Е. BSC и EVA -
конкуренты или союзники? [Электронный ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iteam.ru/publications/strategy/section_27/article_1197/.
4. Шайкан А.В. Бухгалтерський облік
у прийнятті управлінських стратегічних рішень: [монографія] / А.В. Шайкан. –
К.: КНЕУ, 2009. – 303 с.
5. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського
обліку : Підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 535 с.
| 
