|
Ігнатова Людмила
старший викладач
Полтавська
державна аграрна академія,
м. Полтава
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕРНА НА СКЛАДІ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ В ОБЛІКУ
Для
проведення інвентаризації зернових на підприємстві слід створити
інвентаризаційну комісію про що свідчить наказ керівника. З наказом про
створення комісії та про проведення інвентаризації ознайомлюють усіх членів
інвентаризаційної комісії під підпис. Інвентаризація зерна обов’язкова. Її
проводять не рідше одного разу на рік, не раніше 1 жовтня звітного року.
До початку інвентаризації матеріально-відповідальна особа
у присутності комісії складає звіт про останні проведені операції та відображає
їх у складському обліку і разом з описом докуменів під розписку здає до
бухгалтерії. Потім матеріально-відповідальна особа дає розписку комісії, де
підтверджують, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії й
усі матеріальні цінності, довірені їхньому зберіганню, знаходяться в приміщенні
складу та вчасно оприбутковані, а ті, що вибули – списані на видатки. Далі
відбувається перевірка фактичної наявності зерна в МВО. Комісія повинна
зважувати його в присутності не менше двох членів інвентаризаційної комісії та
матеріально-відповідальної особи і відобразити результати у Відомості
зважування. У разі виявлення під час інвентаризації псування зерна складають
окремий акт (довільної форми) із зазначенням культури, кількості, характеру та
причин псування. А від МВО вимагають письмове пояснення цього факту [1, 2].
Дані щодо проведення перевірки фіксують в
Інвентаризаційному описі товарно-матеріальних цінностей. Після закінчення
інвентаризації зерна в МВО знову беруть розписку про те, що всі цінності
відображені в цьому описі, дійсно перевірені комісією в його присутності та
внесені в опис. В розписці зазначають, що цінності, указані в описі,
перебувають на відповідальному зберіганні МВО.
Результати проведеної інвентаризації можна визначити за
звіряльними відомостями, що складаються в бухгалтерії. В звіряльних відомостях
відображаються підсумкові результати, які представляють собою розбіжності між
даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів. Правильність
виявлених розбіжностей залежить від якості тих показників (за даними обліку і
за даними описів), які необхідно порівняти. До початку роботи з порівняння цієї
інформації в звіряльних відомостях (до визначення результатів інвентаризації)
працівники бухгалтерії підприємства повинні провести ретельну перевірку
вихідних даних. В облікових даних залишки повинні бути виведені по всіх поданих
прибутково-видаткових документах на дату інвентаризації (навіть якщо це не
останній день місяця).
Після складання звіряльних відомостей їх підписують всі
члени інвентаризаційної комісії, працівники бухгалтерії, що вносили до
звіряльних відомостей облікові дані. На звіряльній відомості МВО робить такий
запис: «З виведеними результатами інвентаризації згоден». Відмова МВО, у якої
була виявлена нестача, підписати результати інвентаризації, оформляється
спеціальним приписом за підписом всіх членів інвентаризації. Порівняння
облікових і фактичних залишків дає можливість встановити результати
інвентаризації. Ці результати можуть бути, як правило, трьох видів:
- фактичні залишки дорівнюють
обліковим залишкам – позитивний результат інвентаризації;
- перевищення облікових залишків
над фактичними – нестача;
- перевищення фактичних залишків
над обліковими – лишки.
Вони можуть бути наслідком різних обставин,
наприклад, "економії
матеріально-відповідальної особи, фактично меншого витрачання продукції порівняно
з нормами природного убутку. Найчастіше таке перевищення є наслідком
обважування або іншого обману покупців. Матеріали інвентаризації (описи, акти,
звіряльні відомості, протоколи) оформляються в одному примірнику і є підставою
для відображення інвентаризації в бухгалтерському обліку.
Розбіжності
фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку,
встановлені при інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством,
у такому порядку:
-
матеріальні цінності, що виявилися в надлишку, підлягають оприбуткуванню з
наступним встановленням причин їх виникнення, винних в цьому осіб;
-
убуток цінностей в межах затверджених норм списування за рішенням керівника
підприємства . Норми природного убутку можуть застосовуватись лише у разі
виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убуток розглядається як
понаднормова нестача.
Що стосується нестачі понад норми природного убутку, то
при віднесені суми нестачі на винних осіб необхідно керуватись Порядком
визначення розміру збитків № 116 [3]. Останнім етапом інвентаризаційного
процесу є врегулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій
відносно прийняття рішень по знайденим порушенням (крадіжкам, халатному
відношенню до службових обов’язків). Всі рішення комісія приймає на своєму засідання
колегіально і заносять їх до протоколу. При підготовці пропозицій по
врегулюванню інвентаризаційних різниць комісія повинна керуватися Законом
України № 996 – ХХV і зокрема, Інструкцією № 69 [4, 1]. До протоколу заносяться
всі виявлені факти порушень встановленого порядку зберігання ТМЦ, лишки, які
були виявлено та доведені факти перевитрат, крадіжок ТМЦ, розроблені і
проголосовані заходи по порядку врегулювання виявлених розходжень за
конкретними об’єктами інвентаризації, затверджені заходи по їх недопущенню в
майбутньому, вказуються прийняті види покарань конкретних фізичних осіб,
рішення про направлення матеріалів інвентаризації до судово-слідчих органів. До
протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів
інвентаризації. Матеріали інвентаризації повинні бути в п’ятиденний строк
розглянуті і затверджені керівником підприємства. Затверджені результати
інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому
місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. Відображення
в обліку результатів інвентаризації відбувається із задіянням сукупності
рахунків, серед яких 947, 072, 375, 716, 719, 64. Всі прийняті рішення
набувають юридичної сили та стають обов’язковими для виконання всіма
працівниками після затвердження керівником підприємства протоколу засідання
комісії.
Отже, інвентаризація є одним з важливих методів
бухгалтерського обліку , яки забезпечується перевірка і документальне
підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про наявність і стан
матеріальних цінностей.
Список використаних джерел
1.
Інструкція по
інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом
Мінфіну України від 11 серп. 1994 р. № 69 (зі змінами та доповненнями)
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
2.
Інструкція про
порядок інвентаризації зерна, продуктів його переробки, насіння, масляних
культур та трав на підприємствах хлібопродуктів Міністерства заготівлі СССР,
затверджена наказом Мінзаготівлі СССР від 10.07.81 р. № 202.
3.
Порядок
визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних
цінностей, затверджено Постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.
4.
Закон України
„Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996-ХІV від 16
лип. 1999 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
5.
Валентинова Т. Інвентаризуємо зернові на складі: важливі деталі / Т.
Валентинова // Все про бухгалтерський
облік. – 2011. – № 78. – С. 39 – 42.
| 
