|
Столяр Людмила
старший викладач,
Чернівецький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
КЛИСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМТСВА
Питання класифікації та групування витрат за різними ознаками
досліджували вчені-економісти, зокрема
Білоусова І, Бутинець Ф., Войтенко Т.,
Івакіна І, Івашкевич В., Голов С,
Карпова Т., Козаченко Г., Котляров С., Кулинич М., Литвин Ю., Лишиленко
О., Ластовецький В., Нападовська Л., Ніколаєва С., Палій В., Панасюк В., Пушкар М., Сопко В., Турило А. Дослідники виділяють три напрямки
класифікації витрат по-перше для визначення оцінки запасів та визначення
фінансового результату; по-друге з метою прийняття управлінських рішень;
по-третє з метою аналізу та контролю за витратами. Кожний дослідник обґрунтовує
власні підходи до вибору складу витрат та їх класифікації, повністю або
частково використовуючи нагромаджений
досвід в економічній теорії з цих
питань. Економічно обґрунтована
класифікація витрат є важливою передумовою успішної організації обліку,
контролю та аналізу виробничих витрат, калькулювання собівартості продукції та
ефективного управління витратами.
В економічній
літературі нараховується біля двох десятків варіантів можливих класифікації
витрат за різними ознаками. Проте, кожну ознаку їх групування, окремі автори
визначають по-різному. Крім того, запропоновані класифікації, як на нашу думку,
носять в основному загальний характер, призначаються для потреб наступного
контролю та визначення собівартості після завершення процесу виробництва.
В теорії та практиці вітчизняного та зарубіжного обліку витрати
класифікують за різноманітними ознаками, не звертаючи уваги на
дотримання загальних вимог до
побудови науково обґрунтованих
класифікацій. Прикладом першої класифікації можна вважати класифікацію витрат (рис.1.) описану
Л.Пачолі в «Трактаті про рахунки та записи» [2].
Зокрема витрати класифікувались за такими ознаками, як за видами діяльності, за
типом підприємств, за способом віднесення на собівартість.
Для цілей
бухгалтерського (фінансового) обліку застосовується класифікація витрат
відповідно П(С)БО № 3 та № 16. Відповідно до ПСБО № 16 витрати в обліку можна
класифікувати за елементами витрат та за видами діяльності. Проте, для
визначення фінансового результату перш за все необхідно класифікувати витрати
за видами діяльності: витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності; витрати,
що виникають у процесі надзвичайних подій.
В П(С)БО № 3, визначено, що в ІІІ розділі Звіту про фінансові результати
наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут,
управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі
своєї діяльності протягом звітного періоду. Зокрема П(С)БО 16 ст. 21 встановлює
наступні елементи витрат:
- матеріальні
затрати;
- витрати
на оплату праці;
- відрахуванні
на соціальні заходи;
- амортизація;
- інші
операційні витрати.
В свою чергу групування витрат за економічними елементи витрат дублюється в
Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у
промисловості № 373 та Плані рахунків бухгалтерського обліку рис. 2. Це
групування, як визначається в Методрекомендаціях є єдиним для підприємств всієї
промисловості України. Групування витрат за економічними елементами
здійснюється в усіх галузях господарства. Це дає можливість встановити потребу
в основних та оборотних засобах, показує, скільки і яких засобів використано,
незалежно від того, де вони вироблені і на які цілі використані, і характеризує
структуру витрат.
Рис. 2. Класифікація витрат за
економічними елементами
Склад витрат за економічними елементами дещо різниться,
так в П(С)БО 16 перша складова, матеріальні затрати, в інший нормативних
документах витрати, хоча склад затрат не відрізняються від матеріальних витрат.
Згідно Плану рахунків виділяють шість економічних елементів, зокрема останній
«Інші затрати». Рахунок 85 «Інші затрати» призначено для обліку витрат
інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також витрат від
надзвичайних подій. Зокрема в П(С)БО 16 визначається, що за економічними
елементами групується тільки витрати операційної діяльності. Крім того
визначення «затрат» відсутнє в нормативно-законодавчій базі бухгалтерського
(фінансового) обліку.
Отже для приведення у відповідність нормативних
документів з обліку витрат вважає за необхідне визначати склад елементів
операційних витрат в П(С)БО 16, зокрема матеріальні витрати, витрати на оплату
праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.
Список
використаних джерел
1. Методичні рекомендації з
формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджених
наказом Державного комітету промислової політики України від 09.07.2007р. №
373.
2. Пачоли
Л. Трактат о счетах и записях / Под ред.. проф. Я.В. Соколова. – М.: Финансы и
статистика, 1982. – 286с.
3.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій. [Електронний ресурс]
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. - № 291. –
Режим доступу до положення: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0893-99.
4.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 "Витрати” [Електронний
ресурс]. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. N
318. – Режим доступу до положення:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0027-00.
| 
