|
Дмитренко Алла
к.е.н,
доцент, докторантка,
ДВНЗ
«Київський національний економічний
університет
імені Вадима Гетьмана»,
м.
Київ
МЕТОДИКА ОБЛІКУ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДОГОВОРОМ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БЕЗ ОБ’ЄДНАННЯ
ВКЛАДІВ
В Україні поширеною є така форма господарювання,
як СД без створення юридичної особи, яка досить приваблива та ефективна для
середнього бізнесу. Об’єднання капіталу і різних видів внесків (майнових,
грошових, трудової участі) надає можливість більш ефективно й мобільно
здійснювати будь-який вид господарської діяльності.
В залежності від
особливостей співпраці і мети, яку ставлять перед собою учасники, договори про
СД також поділяються на два основних
типи: на основі об’єднання вкладів учасників (за договором простого товариства)
або без об’єднання вкладів учасників.
Такий важливий момент
закріплений у Цивільному кодексі України (далі –ЦКУ) та надає можливість
учасникам укладати договори про СД двох видів:
1) на підставі об’єднання вкладів
учасників (договір простого товариства);
2) без об’єднання вкладів учасників.
На сьогодні одним з
проблемних питань є відсутність чіткої законодавчої регламентації спільної
діяльності без створення юридичної особи без об’єднання вкладів.
ЦКУ більш детально
регламентує договір простого товариства. Якщо СД здійснюється без об’єднання
вкладів, то при складанні такого договору сторони можуть скористатися нормами
параграфа, що стосується договору простого товариства з урахуванням
особливостей своєї спільної діяльності.
Згідно зі статтею
1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язані
спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не
суперечить законові [1].
За нормами Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції»: «спільна
діяльність – господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного
контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними».
У порівнянні з
міжнародною практикою спільна діяльність може здійснюватися у різних формах.
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 31 «Частки в спільних
підприємствах» (далі – МСБО 31) виділяє три форми спільної діяльності:
-
спільно контрольовані операції;
-
спільно контрольовані активи;
-
спільно контрольовані підприємства [2].
Перші дві форми
спільної діяльності не передбачають створення юридичної особи, а третя форма є
заснуванням окремої юридичної особи – спільного підприємства.
В умовах
дії договору спільної діяльності без об’єднання вкладів ( спільно
контрольованих операцій за міжнародною практикою) кожен учасник використовує
власні основні засоби, утримує свої власні запаси, несе власні витрати і
зобов’язання, залучає власні фінансові засоби. Даний договір передбачає способи
розподілу виручки від реалізації продукції і деяких спільних витрат між
учасниками. Це означає, що кожний учасник має відображати у своїх фінансових
звітах активи, які ними контролюються та зобов’язання, які він бере на себе,
витрати, які він здійснює, та його частку в доході від спільної діяльності.
Окремий бухгалтерський облік результатів спільної діяльності без об’єднання
вкладів, як і з об’єднанням вкладів не є обов’язковим і ведеться на
позабалансових рахунках з використанням балансових рахунків.
Оскільки
у ЦКУ значну увагу
приділено договору простого товариства, то можна дійти висновку, що при
складанні договору про спільну діяльність без об’єднання вкладів можна
скористуватися нормами, які стосуються складання договору про спільну
діяльність з об’єднанням вкладів.
Для обліку СД за договором простого товариства
Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачається застосування субрахунку
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» для забалансового обліку такої діяльності.
Аналогічно облік за договором про спільну діяльність без об’єднання вкладів
слід здійснювати з використанням субрахунку 377 «Розрахунки з іншими
дебіторами» на якому відображають:
-
операції з перерахування й одержання грошових коштів;
-
нарахування заробітної плати;
-
нарахування амортизації та інших доходів, витрат;
-
визначення фінансових результатів.
Запропонована власна
схема обліку внесків у спільну діяльність без створення юридичної особи з
урахуванням досліджень, передбачає використання для обліку спільної діяльності
з об’єднання вкладів наступні субрахунки:
-
183 «Інша дебіторська заборгованість»;
-
377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;
-
55 «Інші довгострокові зобов’язання»;
-
685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;
-
142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;
-
353 «Інші поточні фінансові інвестиції» із таким позначенням:
- СД – спільна
діяльність;
- ОД – основна
діяльність для розмежування цих субрахунків, які задіяні в статутній діяльності
та спільній діяльності учасників і через розширення субрахунків позначеннями:
- «1» - учасник
перший;
- «2» - учасник другий
і т.д.
Питання обліку
поточної спільної діяльності без об’єднання вкладів учасників ні в міжнародних
нормативних актах, ні в національних положеннях стандартах бухгалтерського
обліку на сьогодні не висвітлюються. Тому, для здійснення такої діяльності слід
застосовувати аналогічні рахунки, що і при обліку СД за договором простого
товариства:
- субрахунок 377 «Розрахунки
з іншими дебіторами»;
- субрахунок 183
«Інша дебіторська заборгованість» для обліку дебіторської заборгованості;
- субрахунок 685 «Розрахунки
з іншими кредиторами»;
- субрахунок 55 «Інші
довгострокові зобов’язання» - для обліку кредиторської заборгованості при
підписанні договору про спільну діяльність терміном на один рік або більше
одного року із наступним позначенням:
- СД – спільна
діяльність;
- ОД – основна
діяльність для розмежування цих субрахунків, які задіяні в статутній діяльності
та спільній діяльності учасників.
Отже,
облік такої спільної діяльності потрібно здійснюватися аналогічно договору
простого товариства, з використанням субрахунків 377 «Розрахунки з іншими
дебіторами» та 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Список використаних джерел
2.
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 31 «Частки в спільних
підприємствах» // www. Minfin.gov.ua.
3.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції»,
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04. 2000р. № 91 // www.rada.gov.ua.
| 
