|
Цибульник
Марія
студентка,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
м. Київ
ОСОБЛИВОСТІ
АУДИТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
В
Україні стрімкими темпами розвиваються ринкові економічні відносини невід’ємною
частиною яких є інформаційне забезпечення. Сучасний етап розвитку підприємств
характеризується зростанням кількості та складності господарських операцій,
тому сьогодні є актуальним пошук шляхів зниження витрат робочого часу аудитора
та його оптимізація, що може задовольнити високоякісне комп’ютерне
забезпечення. Автоматизована обробка дозволяє виявляти важливі тенденції в
діяльності підприємства, відхилення і диспропорції показників, більш ефективно
планувати і проводити сам процес аудиторської перевірки. Тож, все більш актуальним
постає питання комп’ютеризації аудиту, адже неможливо уявити собі галузь
діяльності людини, пов’язану з обробкою інформації, без використання
обчислювальної техніки. Проте, існують деякі проблеми при проведенні аудиту з
використанням інформаційних технологій, які викликані невідповідною
матеріально-технічною базою або низьким рівнем її організації.
Теоретичні
аспекти проблем комп’ютеризації аудиту досліджували такі вітчизняні та
зарубіжні науковці, як М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, В.П. Завгородній, С.В.
Івахненков, Б.Е. Одінцов, О.В. Оліфіров, В.І. Подольський, А.Н. Романов, Г.В.
Федорова, Е.Л. Шуремов та ін. Вони визначили теоретико-методичні підходи, що
застосовують аудитори під час комп’ютеризації, сформували основні вимоги щодо
автоматизації аудиту на основі вітчизняних, а також міжнародних стандартів.
Будь-яка
комп’ютерна система складається із компонентів (підсистем) або комплексів
задач, які виокремлюються за певними ознаками. У комп’ютерній системі
зовнішнього аудиту такі ознаки можна розглядати як її функції
(контрольно-ревізійна, оціночно-консультаційна, консультативно-прогнозна і т.
ін.) та дільниці (обліковий персонал, система обліку, дільниця обліку, звітна
документація, керівництво тощо). Сьогодні у ході аудиторських перевірок за
допомогою комп'ютерної техніки вирішуються такі завдання: у інформаційному
обслуговуванні – прискорення процесів отримання та обробки інформації з баз
даних клієнта, документальна обробка інформації, отриманої аудиторами в ході
перевірки; у методичному обслуговуванні – розробка аналітичних електронних
таблиць, створення прикладних аудиторських програм, прискорення застосування
аудиторських процедур; у вирішенні інших завдань – використання можливостей
редагування текстів і електронних таблиць, створення баз даних і т.п. Достатньо
вагомим для автоматизації аудиту є наявність у аудиторських компаній інформації
про системи автоматизації, призначених для аудиторської діяльності. Але практика
показує, що переважна кількість аудиторських компаній такої не мають. Проте, значна
частина аудиторських компаній погоджуються, що впровадження автоматизованих
систем в їх діяльність є необхідною умовою для підвищенню ефективності і якості
роботи [1, 2].
Застосування
комп'ютерних систем контролю зумовлює необхідність одержання спеціальних знань
для проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення аудиту. Аудитору
належить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю
й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед
працівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації. Для
проведення аудиту в комп'ютерному середовищі аудитор зобов'язаний мати
додаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації та мати
практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку та
спеціальними інформаційними системами аудиту. Зважаючи на
різноманітність і складність комп'ютерних технологій, від аудитора не
вимагається бути першокласним спеціалістом з комп'ютерного бухгалтерського
обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов'язаний
запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій. Але й у цьому разі
аудитор зобов'язаний мати достатнє уявлення про комп'ютерну систему клієнта в
цілому, щоб правильно планувати, регулювати і контролювати роботу експерта,
зберігаючи чільне становище. Слід розуміти, що експерт оцінює систему обробки,
а аудитор — вірогідність інформації, яка міститься в звітності, сформованій за
допомогою цієї системи [1, 3].
Тож, на шляху впровадження
використання комп'ютерної техніки і технологій в аудиті існує певне коло
проблем: бездумна комп'ютеризація аудиту може призвести до такої його
автоматизації, яка потягне за собою ряд помилок при проведенні аудиту; різна
галузева спеціалізація клієнтів аудиторських фірм, що при динамічно мінливому
законодавстві заважає детально налагодити спеціалізовані системи на усі можливі
випадки; необхідність розроблення методичних підходів реалізації
трансформаційних процедур перетворення фінансових звітів по заданих форматах,
не розголошуючи при цьому комерційну таємницю аудиторів.
Також проблемним є питання
щодо нормативного забезпечення проведення комп’ютерного аудиту. Так як Національний
норматив № 30 "Використання комп'ютерів в аудиті" та Міжнародний стандарт
№ 401 "Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем", а також
низка Положень з міжнародної практики аудиту, що стосувалися проведення комп’ютерного
аудиту були відкликані ще до грудня 2004р., коли набули чинності стандарти 315
„Розуміння господарюючого суб’єкта та оцінювання ризику суттєвого відхилення”
та 330 „Аудиторські процедури стосовно оцінених ризиків”. Таким чином,
рекомендації про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту
в умовах комп'ютерних інформаційних систем, виявилися розділеними та
знаходяться у різних стандартах, що ускладнює роботу аудитора.
Окрім того,
розробка аудиторського програмного забезпечення є досить важким процесом, який
потребує значних фінансових витрат. Для вирішення наявних проблем в області автоматизації
аудиту необхідно створити універсальну спеціалізовану систему аудиторської
діяльності, забезпечити єдиний підхід до програмного забезпечення, а також
автоматизувати аналітичні процедури та документування аудиту.
Таким
чином, можна зробити висновок, що використання інформаційних технологій є не
тільки актуальним завданням і найважливішим фактором успішної роботи аудитора,
а й необхідною умовою її виконання. Для того, щоб процес аудиту був ефективним
в аудиторській фірми мають бути створені
певні підрозділи, головне призначення яких – забезпечення ефективного
функціонування комп’ютерного оснащення, а також допомога персоналу фірми у
роботі з комп’ютерними системами. Тільки таким чином аудиторська перевірка буде
швидкою та достовірною, а робота аудитора буде набагато легшою та
продуктивнішою. Українські фірми повинні усвідомити, що тільки якнайшвидше
освоєння інформаційних технологій дозволить їм одержати необхідні конкурентні
переваги в боротьбі на вітчизняних і закордонних ринках.
Список використаних джерел
1. Івахненков С.В. Комп’ютерний аудит: контрольні методики і технології /
С.В. Івахненков – К.: Знання, 2005. – 286 с.
2. Кот О.С. Теоретико-методичні аспекти аудиту в умовах комп’ютерних
технологій / О.С. Кот // Вісник Університету банківської справи Національного
банку України № 3, грудень 2008р. – С.192-195.
3. Зоріна О.А. Автоматизація аудиту в Україні: проблеми та перспективи
розвитку / О.А. Зоріна // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит : проблеми
теорії, методології, організації. – 2008р. – №2 – С.25-30.
| 
