|
Єгорова Олена
к.е.н., доцент,
Собакар Валентина
асистент,
Полтавська державна аграрна
академія,
м. Полтава
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПЕРТНИХ ОПИТУВАНЬ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Експертне опитування - це опитування
компетентних осіб, висококваліфікованих спеціалістів у певній галузі, які мають
глибокі знання про предмет дослідження. В основу експертної оцінки покладена думка
та інтуїція спеціалістів, добре знайомих з проблемою.
Основні функції експертних опитувань в
економічних дослідженнях:
1) оцінка стану складних або унікальних
явищ, одержати інформацію про які іншими способами важко або неможливо;
2) прогнозування змін явища або процесу;
3) перевірка достовірності даних масових
опитувань.
Метод експертних оцінок в економічних
дослідженнях використовується при вивченні складних процесів, що формуються
багатьма чинниками, вплив яких на результат не піддається точному вимірюванню.
Найбільш поширені експертні опитування у розвідувальних монографічних дослідженнях.
В інших випадках даний метод зазвичай застосовується або на початку
дослідження, коли уточнюються його мета та завдання, або на заключному етапі,
коли здійснюється контроль і перевірка одержаної інформації.
При експертній оцінці
прогнозування тенденцій розвитку явищ або процесів найбільш проявляється його
відмінність від інших видів опитування: якщо зазвичай намагаються вивчити все
різноманіття думок, то завдання експертного опитування – прийти до однієї
узгодженої оцінки. Якщо достовірність отриманої інформації при масовому
опитуванні підвищується із збільшенням кількості респондентів, то при
експертній оцінці думка нечисленної групи або навіть одного експерта може бути
достатньо обґрунтованою та цінною.
Авторська позиція щодо
використання методу експертних оцінок сформувалась за досвідом проведення власних
досліджень:
1) опитування провідних
спеціалістів сільськогосподарських підприємств щодо організації
економіко-аналітичної роботи в умовах конкретних господарств [1];
2) дослідження
інвестиційної привабливості аграрного сектору України для потенційних
інвесторів;
3) оцінка якості
підготовки ВНЗ спеціалістів фінансово-економічного профілю очима роботодавців
[2].
Результати досліджень не лише розв’язали
поставленні економіко-аналітичні завдання, але й дозволили сформулювати деякі практичні
рекомендації щодо процедури експертних опитувань.
Найбільш розповсюдженими організаційними
формами опитування є: особисте інтерв’ю, роздавальне опитування, поштове
анкетування, опитування за допомогою телефону, Інтернету та преси
(спеціалізованих фахових видань).
Очну експертну оцінку можна здійснювати у
вигляді круглого столу за допомогою «мозкової атаки», «методом Дельфі», прийомом
«комісій» тощо.
Найкращі результати (за нашими
спостереженнями) дає роздавальне опитування, при якому експерту вручають анкету
особисто. Воно може бути очним – коли анкетер чекає, доки респондент заповнить
анкету і одержує її особисто, та заочним – коли заповнену анкету респондент
повертає через деякий час. Такий вид дослідження дозволяє не лише зменшити
кількість відмов від участі в опитуванні, але й отримати додаткову оціночну
інформацію щодо об’єкта дослідження в процесі спілкування, та за необхідності,
дозволяє оперативно внести корективи в опитувальний лист. Опитування приносить
кращі результати за умови попередньої домовленості про час його проведення – експерт сам обирає зручний
час для заповнення анкети, може не поспішати і давати більш точні відповіді на
питання.
Телефонне опитування за способом
спілкування інтерв’юера з експертом займає проміжне місце між анкетуванням та
інтерв’ю. В цьому опитуванні велике значення мають вступ і перше питання. На
початку пояснюється причина дзвінка, викладають завдання дослідження, зазначають
час опитування, питають згоду на проведення інтерв’ю. Перше питання в анкеті
повинно викликати інтерес до бесіди, але не бути провокаційним. В телефонному
опитуванні багато залежить від майстерності інтерв’юера утримувати увагу респондента
та вміння підтримувати його інтерес до бесіди. Мова опитування повинна бути
максимально наближеною до повсякденної, тобто без складних речень, довгих
фраз.
За умови дотримання правил проведення
гарні результати дає поштове опитування, при якому анкета розповсюджується як
самостійне поштове відправлення. Експерт самостійно обирає час заповнення
анкети. Крім того, оскільки поштове анкетування може бути анонімним, на деякі
гострі питання респонденти
відповідають більш відверто. Разом з тим, при організації
поштового опитування виникає проблема повернення заповнених анкет (в середньому
повертається близько 30% розісланих анкет) і це знижує надійність отриманої
інформації. Можливі ситуації, коли експерт не сам заповнює анкету, а перекладає
це на своїх помічників тощо. На відміну від масових анкетувань, авансоване
стимулювання респондентів (вкладання
разом з анкетою сувенірів – календарів, листівок і т.п.) суттєво не підвищує активність експертів.
Проте, обов’язково слід потурбуватися про
конверт із маркою та зворотною адресою для повернення анкети.
Сучасним способом отримання інформації є комп’ютеризоване
опитування, при якому розповсюдження та збір анкет здійснюється через засоби
електронного зв’язку. Даний вид анкетування здійснюють в сеті Internet шляхом розсилки анкет електронною поштою або шляхом
опитування на сайтах. Переваги комп’ютеризованого опитування: централізованість
проведення, точне фільтрування отриманої інформації, швидка перевірка даних,
можливості швидкого опрацювання результатів (їх групування та аналізу),
автоматичне управління виконанням (генерація та відбір адрес, календарне
планування). Недоліки: можливість опитати лише тих осіб, які мають доступ та
постійно працюють у сеті Internet;
невисокий рівень повернення анкет, неможливість застосувати більшість способів
підвищення активності опитуваних.
Перевагами пресового опитування є
можливість оперативного зондування думки певної частини населення (в тому числі
експертів) по конкретній проблемі або події; економічність дослідження;
старанне відношення до заповнення анкети, яке забезпечується добровільністю
участі в опитуванні; можливість респондента самостійно обрати час для
заповнення, відсутність необхідності поспішати. Проте, можуть виникнути
проблеми з оцінкою компетентності самих респондентів та визнанням їх експертами
у досліджуваній галузі.
Застосування розглянутих різновидів
методу експертних опитувань дає можливість отримати унікальну інформацію.
Список
використаних джерел
1. Єгорова О.В. Методичні
аспекти оцінки ефективності економіко-аналітичної роботи на підприємствах /
Єгорова О.В., Собакар В.В. // Наукові праці Полтавської державної аграрної
академії. Вип.1. – Т.1. Економічні науки. – Полтава : ПДАА. – 2010. – С. 65 -
69.
2. Єгорова О. В.
Моніторинг якості освіти / О. В. Єгорова, Л. М. Капаєва // Матеріали
Міжнародної науково-методичної конференції „Вища освіта в контексті Болонського
процесу” (Полтава, 18-21 листопада 2008 р.) / Полтава, Полтавський національний
технічний університет. – Полтава: Асми. – С. 76-80.
| 
