|
Янчук Галина
к.е.н., доцент,
проректор з науково-педагогічної та фінансово-економічної
роботи,
Яковенчук Ярослав
Вінницький
національний аграрний університет,
м. Вінниця
Причини виникнення дебіторської та кредиторської
заборгованості в бюджетних установах
Проблема
заборгованості з бюджетних видатків постало перед цілою низкою країн, які прагнуть економічної
стабільності та сталого розвитку. Умовою запобігання заборгованості з видатків
є дотримання суворих бюджетних обмежень із застосуванням засобів політичної та
фінансової дисципліни.
Проблеми
методики та організації обліку і контролю в бюджетних установах займалося
незначне коло науковців, а саме: В. І. Крисюк, Р. Т. Джога, В. І. Лемішовський,
Л. В. Панкевич, С. В. Свірко, О. В.Юрченко.
В процесі
виконання бюджету в бюджетних установах виникають господарські відносини з
постачальниками товарів, виконавцями робіт та надавачами послуг. Щоби
здійснювати видатки та платежі за ними, розпоряднику бюджетних коштів необхідно
взяти бюджетні зобов’язання.
Бюджетне зобов’язання
— це будь-яке здійснене відповідно
до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання
товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного
періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду
або у майбутньому [1].
Основні причини,
що впливають на утворення дебіторської і кредиторської заборгованості як по
державному, так і по місцевих бюджетах [3, c.128]:
— нереальний
бюджет, де відсутні кошти в обсязі, достатньому для досягнення цілей та завдань
поточної політики. Внаслідок цього бюджетні установи намагаються досягти своїх
політичних цілей, порушуючи передбачені асигнування;
— система
нормованого розподілу коштів;
— слабка
фінансова дисципліна розпорядників бюджетних коштів та відсутність системного
внутрішнього контролю, які призводили до відволікання бюджетних коштів і
недостовірності облікових даних;
— недостатність
моніторингу та недосконалість форм фінансової звітності стосовно заборгованостей,
що перешкоджає ефективному управлінню бюджетними коштами.
Найбільш
поширеною причиною утворення дебіторської заборгованості в бюджетних установах
є несвоєчасна оплата за надані бюджетною установою платні послуги. Слід
зазначити, що недієвість позовної роботи зумовлена відсутністю кваліфікованих
юристів у закладах бюджетної сфери, а також неналежним рівнем юридичних знань у
керівників та спеціалістів.
У разі порушення
передбачених в угодах термінів поставок штрафні санкції, як правило, не
застосовуються, а основними засобами впливу бюджетних установ на боржників є
направлення їм претензійних листів, утім здебільшого це не дає очікуваних
результатів.
До зростання
дебіторської заборгованості призвели значні суми крадіжок та нестач внаслідок
послабленого контролю за збереженням державного майна та недостатнього рівня
претензійно-позовної роботи з повернення бюджетних коштів з боку керівників
установ.
Іншими причинами
утворення дебіторської заборгованості є несвоєчасне відображення в обліку
документів про отримання матеріальних цінностей, робіт, послуг (штучна
заборгованість) та проведення централізованих розрахунків.
Також причинами
утворення кредиторської заборгованості є неповне фінансування установ, а також
прийняття зобов’язань в обсягах, які перевищують доведені бюджетні призначення
(в тому числі через затвердження бюджетних асигнувань менше фактичної потреби
на утримання установи).
На утворення
кредиторської заборгованості вплинули такі фактори, як:
— обмеженість
дохідної частини бюджетів усіх рівнів, внаслідок чого неповно враховано потреби
в коштах при затвердженні кошторисів;
— недосконале
планування, що призводить до затвердження у кошторисах доходів і видатків
необ’єктивних показників;
— невиконання
дохідної частини бюджетів, що зумовлює неповне направлення асигнувань бюджетним
установам у порівнянні з обсягом затверджених їм призначень [4, с.100-104].
Отже, з метою
зменшення дебіторської й кредиторської заборгованостей, поліпшення фінансового
стану бюджетних установ та підвищення ефективності використання бюджетних
коштів розроблено ряд пропозицій для виконання їх як на державному, так і на
регіональному рівнях, а саме:
— розглянути
доцільність затвердження для бюджетних установ форми звітності про стан
претензійно"позовної роботи з погашення дебіторської заборгованості з метою
здійснення подальшого аналізу;
— застосовувати
методи ведення та організації управлінського обліку на сучасному етапі
функціонування бюджетних установ, щоб отримувати інформацію не тільки в розрізі
кодів бюджетної класифікації, а й за структурними підрозділами (відділеннями,
факультетами, науковими підрозділами тощо).
Список
використаних джерел
1. Бюджетний
кодекс України від 07.08.2010 р. № 2456-VI
2.
Про надання роз’яснень щодо обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів
[Електронний ресурс] / Лист Державного казначейства України; від 16.02.09 р. №
15"04/480-2380. — Режим доступу : www.rada.gov.ua.
3.
Сушко Н. Сучасний стан бухгалтерського обліку у державному секторі та
перспективи його реформування / Н. Сушко // Бухгалтерський облік та аудит. —
2010. — № 11. — С. 28.
4. Прохорова
О.С. Деякі питання обліку дебіторської та кредиторської заборгованості
бюджетних установ // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. –
2010. - №3(7). – С.100-104.
| 
