Архів / Archive

Головна » Статті » 2011_11_15-16_KamPodilsk » Секція_6_2011_11_15-16

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ ВИТРАТ І ДОХОДІВ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ
Куцик Петро
професор,
перший проректор,
Львівська комерційна академія,
м. Львів
 
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ обліку, аналізу та контролю витрат і доходів майбутніх періодів
 
Сучасні умови господарювання вимагають підвищення ефективності управління витратами і доходами, які в майбутніх звітних періодах формуватимуть фінансові результати діяльності підприємств. Для здійснення управління на високому рівні постає питання методичного, організаційного й інформаційного забезпечення, що, як відомо, є прерогативою системи бухгалтерського обліку, аналізу та контролю.
У теорії і на практиці такі специфічні категорії, як "витрати майбутніх періодів” і "доходи майбутніх періодів” часто викликають неоднозначне ставлення. Законодавчі норми є досить загальними, не охоплюють особливостей і специфіку діяльності окремих суб’єктів господарювання та не враховують всіх можливих варіантів щодо відображення в обліку операцій пов’язаних з витратами та доходами майбутніх періодів. Спірні і не вирішені аспекти сучасного обліку, аналізу та контролю витрат і доходів майбутніх періодів зводяться до наступного.
По-перше, досить дискусійним є питання щодо складу витрат і доходів майбутніх періодів. Враховуючи той факт, що чітких роз’яснень і рекомендацій на законодавчому рівні немає, підприємства, виходячи з економічної доцільності, можуть самостійно вирішувати, які витрати включати до складу витрат майбутніх періодів, а доходи – до складу доходів майбутніх періодів. Це залежатиме від виду економічної діяльності суб’єкта господарювання та доцільності виділення таких витрат і доходів.
Російський вчений В.М. Саприкін зазначає, що витрати майбутніх періодів можуть відноситися або до активу, або до пасиву, або одночасно як до активу, так і до пасиву [3]. Ми не погоджуємось з такою позицією, і, вважаємо, що витрати майбутніх періодів можуть виступати на підприємстві лише у формі активу. Багато вітчизняних науковців до складу витрат майбутніх періодів відносять дебіторську заборгованість у вигляді сплачених наперед грошових коштів. Така позиція не відповідає економічній суті витрат майбутніх періодів. Погоджуємось з позицією Я.В. Соколова, що зазначені платежі можуть визнаватися витратами майбутніх періодів лише з метою рівномірного розподілу в тому випадку, якщо вже не можливо в майбутні періоди повернути їх назад [4].
По-друге, не визначені терміни та методи розподілу (списання) витрат і доходів майбутніх періодів на витрати й доходи звітних періодів. За результатами проведеного дослідження встановлено, що підприємства або самостійно встановлюють терміни та способи списання витрат і доходів майбутніх періодів або їх взагалі не визначають в обліковій політиці. При цьому, при розподілі доходів майбутніх періодів використовуються методи рівномірного списання. Щодо методів розподілу витрат майбутніх періодів, то застосовують прямолінійний і метод нормативних (кошторисних) ставок. Вчений  В.М. Саприкін пропонує метод прискореного списання з використанням норми прискореної амортизації [3]. Проте, витрати майбутніх періодів необхідно розподіляти по мірі одержаних доходів, а використання такого методу може призвести до завищення собівартості (витрат) звітного періоду та необґрунтованого фінансового результату діяльності підприємства.
З метою правильного розподілу витрат і доходів майбутніх періодів необхідно формувати окремий документ, в якому вказувати обґрунтовані терміни та методи їх списання.
По-третє, на законодавчому рівні зазначено про ведення аналітичного обліку витрат майбутніх періодів лише за видами, а щодо статей витрат? На нашу думку, рахунок обліку витрат майбутніх періодів повинен бути призначений для ведення обліку за статтями витрат, тобто для накопичення і формування понесених витрат, а за окремими складовими виконувати функцію тимчасового "зберігання” в розрізі окремих видів витрат майбутніх періодів. Відсутність чіткої систематизації окремих складових витрат майбутніх періодів знижує цінність такої інформації.
По-четверте, на критичну оцінку заслуговує практика ведення обліку витрат і доходів майбутніх періодів, зокрема: відсутність досконалого документального оформлення операцій або використання документів, що не в достатній мірі відповідають вимогам, які висуваються до економічної інформації, а також єдиної системи облікових регістрів (фінансового й управлінського обліку); відображення доходів майбутніх періодів у складі авансів одержаних;  розосередженість витрат майбутніх періодів: частина витрат нівелюється з витратами на основне виробництво та на поточне забезпечення виробництва продукції, частина витрат обліковується у складі дебіторської заборгованості або інших витрат операційної діяльності. Це, у свою чергу, сприяє не правильному визначенню фінансового результату звітного періоду та прийняттю неефективних управлінських рішень. Побудова системи обліку як функції управління не відповідає сформованій організаційній структурі суб’єктів господарювання і не забезпечує покладених на неї завдань накопичення, відображення та списання витрат і доходів майбутніх періодів.
По-п’яте, витрати і доходи майбутніх періодів відображаються в балансі окремими розділами в складі однієї статті, тобто чинна нормативна база не передбачає розмежування таких витрат і доходів за ознакою часу їх списання на довгострокові та поточні, що, на нашу думку, є не коректним. Адже, це негативно впливає на порядок їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку і, таким чином, створює передумови для викривлення інформації про майновий стан і структуру зобов’язань у фінансовій звітності підприємства.
Питання щодо класифікації витрат і доходів майбутніх періодів на довгострокові та поточні і відображення їх у фінансовій звітності особливо гостро постає у фінансовому аналізі при групуванні активів за ступенем ліквідності, а пасивів – за терміном погашення зобов’язань. Відсутність у балансі чіткого поділу таких активів і зобов’язань на поточні та довгострокові, як відмічають Б.В. Гринів [1], О.С. Мелікова, Н.М. Гончарова [2], утруднює оцінку фінансового стану підприємств.
На нашу думку, витрати й доходи майбутніх періодів різняться як за економічним змістом господарських операцій, так і за строками їх визнання у витратах та доходах звітного періоду, тобто вони можуть бути як поточні, так і довгострокові, а тому доцільно відображати витрати майбутніх періодів у складі необоротних та оборотних активів, доходи – в складі довгострокових і поточних зобов’язань.
По-шосте, спостерігається недооцінення значення аналізу витрат і доходів майбутніх періодів у практичній діяльності підприємств. Переважно його проводять у частині порівняння за два суміжні роки динаміки витрат і доходів майбутніх періодів та їх питомої ваги у структурі валюти балансу. З поля зору упускається вимір величини впливу факторів, які впливають на величину досліджуваних витрат і доходів, залежність величини собівартості та доходів звітного періоду від обрання тих чи інших методів розподілу. На більшості підприємств увага зосереджена на аналізі звітності, у той час коли її слід акцентувати на аналізі часткових складових, зокрема витрат і доходів майбутніх періодів, повна інформація про які відображається у регістрах аналітичного обліку. Виходячи з цього, постає необхідність удосконалення методики аналізу для проведення усестороннього дослідження витрат і доходів майбутніх періодів та реального відображення показників діяльності.
По-сьоме, сучасний стан контролю витрат і доходів майбутніх періодів відзначається відсутністю рекомендацій щодо методичних та організаційних аспектів його здійснення. Такими категоріями також ігнорують і під час здійснення внутрішньогосподарського контролю, що сприяє неефективному управлінню.
Отже, на підставі проведеної критичної оцінки виявлено, що на даному етапі розвитку економічних відносин облік, аналіз та контроль витрат і доходів майбутніх періодів не враховують вимоги, котрі висуваються системою управління до них. Недосконалість організації та методики обліку, аналізу і контролю цих об’єктів спричиняє втрату частини інформації, змісту та призначення, викривлення суті, зниження достовірності, унеможливлення дослідження й управління. Тому, науково обґрунтовані рішення цих проблем є передумовою для покращення стану обліку, аналізу та контролю витрат і доходів майбутніх періодів, запровадження яких на підприємствах суттєво підвищить ефективність управління.
 
Список використаних джерел
1.       Гринів Б. Проблеми бухгалтерського балансу: його використання в аналізі / Б. Гринів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 7 – С. 11 – 15.
2.       Мелікова О.С. Шляхи вдосконалення фінансової звітності для потреб аналізу фінансового стану підприємства / О.С. Мелікова, Н.М. Гончарова : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com /12_KPSN_2010/Economics/63705.doc.htm
3.       Саприкін В.М. Витрати майбутніх періодів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук. – М., 2008. – 66 с.
4.       Соколов Я.В. Расходы будущих отчётных периодов: форма и содержание / Я.В. Соколов, В.В. Патров : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.buh.ru/document.
Категорія: Секція_6_2011_11_15-16 | Додав: clubsophus (2011-11-15)
Переглядів: 3795 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2011_11_15-16
Секція_2_2011_11_15-16
Секція_3_2011_11_15-16
Секція_4_2011_11_15-16
Секція_5_2011_11_15-16
Секція_6_2011_11_15-16
Секція_7_2011_11_15-16
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0