Куцик Петро
професор,
перший
проректор,
Львівська
комерційна академія,
м.
Львів
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ обліку, аналізу та
контролю витрат і доходів майбутніх періодів
Сучасні умови господарювання вимагають підвищення ефективності управління
витратами і доходами, які в майбутніх звітних періодах формуватимуть фінансові
результати діяльності підприємств. Для здійснення управління на високому рівні постає
питання методичного, організаційного й інформаційного забезпечення, що, як відомо,
є прерогативою системи бухгалтерського обліку, аналізу та контролю.
У теорії і на
практиці такі специфічні категорії, як "витрати майбутніх періодів” і "доходи
майбутніх періодів” часто викликають неоднозначне ставлення. Законодавчі норми
є досить загальними,
не охоплюють особливостей і специфіку діяльності окремих суб’єктів
господарювання та не враховують всіх можливих варіантів щодо відображення в
обліку операцій пов’язаних з витратами та доходами майбутніх періодів. Спірні і
не вирішені аспекти сучасного обліку, аналізу та контролю витрат і доходів
майбутніх періодів зводяться до наступного.
По-перше, досить дискусійним є питання щодо складу
витрат і доходів майбутніх періодів. Враховуючи той факт, що чітких роз’яснень і
рекомендацій на законодавчому рівні немає, підприємства, виходячи з
економічної доцільності, можуть самостійно вирішувати, які витрати включати до
складу витрат майбутніх періодів, а доходи – до складу доходів
майбутніх періодів. Це залежатиме від виду економічної діяльності суб’єкта господарювання
та доцільності виділення таких витрат і доходів.
Російський вчений В.М. Саприкін зазначає, що
витрати майбутніх періодів можуть відноситися або до активу, або до пасиву, або
одночасно як до активу, так і до пасиву [3]. Ми не погоджуємось з такою
позицією, і, вважаємо, що витрати майбутніх періодів можуть виступати на
підприємстві лише у формі активу. Багато вітчизняних науковців до складу витрат
майбутніх періодів відносять дебіторську заборгованість у вигляді сплачених наперед
грошових коштів. Така позиція не відповідає економічній суті витрат майбутніх
періодів. Погоджуємось з позицією Я.В. Соколова, що зазначені платежі можуть
визнаватися витратами майбутніх періодів лише з метою рівномірного розподілу в тому
випадку, якщо вже не можливо в майбутні періоди повернути їх назад [4].
По-друге, не визначені терміни та методи розподілу
(списання) витрат і доходів майбутніх періодів на витрати й доходи звітних
періодів. За результатами проведеного дослідження встановлено, що підприємства
або самостійно встановлюють терміни та способи списання витрат і доходів
майбутніх періодів або їх взагалі не визначають в обліковій політиці. При
цьому, при розподілі доходів майбутніх періодів використовуються методи
рівномірного списання. Щодо методів розподілу витрат майбутніх періодів, то застосовують
прямолінійний і метод нормативних (кошторисних) ставок. Вчений В.М.
Саприкін
пропонує метод прискореного списання з використанням норми прискореної
амортизації [3].
Проте, витрати майбутніх періодів необхідно розподіляти по мірі одержаних доходів,
а використання такого методу може призвести до завищення собівартості (витрат)
звітного періоду та необґрунтованого фінансового результату діяльності
підприємства.
З метою правильного розподілу витрат і доходів майбутніх
періодів необхідно формувати окремий документ, в якому вказувати обґрунтовані
терміни та методи їх списання.
По-третє, на законодавчому рівні зазначено про
ведення аналітичного обліку витрат майбутніх періодів лише за видами, а щодо
статей витрат? На нашу думку, рахунок обліку витрат майбутніх
періодів повинен бути призначений для ведення обліку за статтями витрат, тобто
для накопичення і формування понесених витрат, а за окремими складовими
виконувати функцію тимчасового "зберігання” в розрізі окремих видів витрат
майбутніх періодів. Відсутність чіткої систематизації окремих складових
витрат майбутніх періодів знижує цінність такої інформації.
По-четверте, на
критичну оцінку заслуговує практика ведення обліку витрат і доходів майбутніх
періодів, зокрема: відсутність досконалого документального оформлення операцій
або використання документів, що не в достатній мірі відповідають вимогам, які
висуваються до економічної інформації, а також єдиної системи облікових
регістрів (фінансового й управлінського обліку); відображення доходів майбутніх
періодів у складі авансів одержаних; розосередженість витрат майбутніх періодів: частина витрат нівелюється з
витратами на основне виробництво та на поточне забезпечення виробництва
продукції, частина витрат обліковується у складі дебіторської заборгованості
або інших витрат операційної діяльності. Це, у свою чергу, сприяє не правильному визначенню
фінансового результату звітного періоду та прийняттю неефективних управлінських
рішень. Побудова системи обліку як функції управління не відповідає сформованій
організаційній структурі суб’єктів господарювання і не забезпечує покладених на
неї завдань накопичення, відображення та списання витрат і доходів майбутніх
періодів.
По-п’яте, витрати і доходи майбутніх періодів
відображаються в балансі окремими розділами в складі однієї статті, тобто чинна
нормативна база не передбачає розмежування таких витрат і доходів за ознакою
часу їх списання на довгострокові та поточні, що, на нашу думку, є не
коректним. Адже, це негативно впливає на порядок їх відображення на рахунках
бухгалтерського обліку і, таким чином, створює передумови для викривлення
інформації про майновий стан і структуру зобов’язань у фінансовій звітності
підприємства.
Питання щодо класифікації витрат і доходів майбутніх
періодів на довгострокові та поточні і відображення їх у фінансовій звітності особливо
гостро постає у фінансовому аналізі при групуванні активів за ступенем
ліквідності, а пасивів – за терміном погашення зобов’язань. Відсутність у
балансі чіткого поділу таких активів і зобов’язань на поточні та довгострокові,
як відмічають Б.В. Гринів [1], О.С. Мелікова,
Н.М. Гончарова [2], утруднює оцінку фінансового стану підприємств.
На нашу думку, витрати й доходи майбутніх періодів
різняться як за економічним змістом господарських операцій, так і за строками
їх визнання у витратах та доходах звітного періоду, тобто вони можуть бути як
поточні, так і довгострокові, а тому доцільно відображати витрати майбутніх
періодів у складі необоротних та оборотних активів, доходи – в складі
довгострокових і поточних зобов’язань.
По-шосте, спостерігається
недооцінення значення аналізу витрат і доходів
майбутніх періодів у практичній діяльності підприємств. Переважно його
проводять у частині порівняння за два суміжні роки динаміки витрат і доходів
майбутніх періодів та їх питомої ваги у структурі валюти балансу. З поля зору
упускається вимір величини впливу факторів, які впливають на величину
досліджуваних витрат і доходів, залежність величини собівартості та доходів
звітного періоду від обрання тих чи інших методів розподілу. На більшості
підприємств увага зосереджена на аналізі звітності, у той час коли її слід
акцентувати на аналізі часткових складових, зокрема витрат і доходів майбутніх
періодів, повна інформація про які відображається у регістрах аналітичного обліку.
Виходячи з цього, постає необхідність удосконалення методики аналізу для
проведення усестороннього дослідження витрат і доходів майбутніх періодів та реального
відображення показників діяльності.
По-сьоме, сучасний стан контролю витрат і доходів
майбутніх періодів відзначається відсутністю рекомендацій щодо методичних та
організаційних аспектів його здійснення. Такими категоріями також ігнорують і під
час здійснення внутрішньогосподарського контролю, що сприяє неефективному управлінню.
Отже, на підставі проведеної критичної оцінки виявлено,
що на даному етапі розвитку економічних відносин облік, аналіз та контроль
витрат і доходів майбутніх періодів не враховують вимоги, котрі висуваються
системою управління до них. Недосконалість організації та методики обліку,
аналізу і контролю цих об’єктів спричиняє втрату частини інформації, змісту та
призначення, викривлення суті, зниження достовірності, унеможливлення
дослідження й управління. Тому, науково обґрунтовані рішення цих проблем є
передумовою для покращення стану обліку, аналізу та контролю витрат і доходів
майбутніх періодів, запровадження яких на підприємствах суттєво підвищить ефективність
управління.
Список використаних джерел
1. Гринів Б. Проблеми
бухгалтерського балансу: його використання в аналізі / Б. Гринів //
Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 7 – С. 11 – 15.
2. Мелікова О.С. Шляхи
вдосконалення фінансової звітності для потреб аналізу фінансового стану
підприємства / О.С. Мелікова, Н.М. Гончарова : [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.rusnauka.com /12_KPSN_2010/Economics/63705.doc.htm
3. Саприкін В.М. Витрати
майбутніх періодів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук.
– М., 2008. – 66 с.
4. Соколов Я.В. Расходы будущих
отчётных периодов: форма и содержание / Я.В. Соколов, В.В. Патров :
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.buh.ru/document.
|