|
Собчук Таїса
магістр,
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.
Вінниця
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА
ПІДПРИЄМСТВІ
Для формування
ринкової економіки в Україні необхідне виробництво конкурентоспроможної продукції
та її реалізація на внутрішньому та зарубіжних ринках. Одночасно основною
передумовою здійснення господарської діяльності більшості підприємств є
достатній обсяг та раціональне використання виробничих запасів.
Реформування
економічних відносин, їх розвиток, впровадження різноманітних форм власності в
Україні висувають нові вимоги до бухгалтерського обліку як до способу контролю
за веденням господарської діяльності підприємств. Важливим фактором розвитку
виробництва є стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами та
їх ефективне використання. Враховуючи те, що витрати сировини, матеріалів,
палива, напівфабрикатів у більшості підприємств займають 80 – 90% серед всіх
витрат на виробництво нової продукції, то головним завданням є визначення
забезпеченості підприємства різними видами матеріальних ресурсів та пошук
резервів раціонального їх використання [1].
Загальні питання
обліку виробничих запасів висвітлені у працях відомих вітчизняних учених –
економістів. Значну увагу їм приділяли Бутинець Ф. Ф., Валуєв Б.І., Голов С.
Ф., Жилкіна Л. В., Гуцайлюк З. В., Кужельний М.В., Єфіменко В.І., Кірейцев
Г.Г., Лінник В.Г., Рудницький В.С., Ткаченко Н.М., Сопко В.В., Смоленюк П.С.
Зокрема, Поплюйко
А.М. аналізував облік виробничих запасів на підприємствах машинобудування[2]; Рибалко
О.М. та Болдуєва О.В. досліджували вдосконалення обліку виробничих запасів на
підприємствах загалом [3]. Проте питання обліку виробничих запасів на
підприємствах залишаються актуальними та потребують нагального вирішення.
Практика показує, що
процес обліку використання виробничих запасів все ж таки є трудомісткою
ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні
недоліки, а на деяких – запущеність обліку, що призводить до великих втрат
запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються
невирішеними багато важливих питань, пов’язаних з розробкою науковообгрунтованої
системи обліку використання виробничих запасів.
На нашу думку,
аналізуючи в цілому діяльність деяких підприємств з обліку виробничих запасів,
можна виокремити такі негативні аспекти:
– складність
визначення справедливої (ринкової та неринкової) вартості запасів, що полягає у
використанні підприємствами бартерного обміну, більше того, обміну на неподібні
активи;
– низький рівень
оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами
підприємств .
Важливе значення для
правильного обліку має також порядок оцінки запасів. В обліку запаси
відображаються за первісною вартістю. Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю
запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається із таких фактичних
витрат:
- сум, що сплачуються згідно з договором
постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
- сум
ввізного мита;
- сум непрямих податків, які пов'язані з
придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству;
- транспортно-заготівельних витрат (затрати на
заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи
і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання,
включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
- інших
витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і
доведенням стану, в якому вони придатні для
використання із запланованою метою. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі
матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати
підприємства на доопрацювання і покращення якісно-технічних характеристик
запасів.[4]
Важливим напрямом
удосконалення процесу формування запасів та підвищення ефективності управління
ними в умовах реформування економічної системи є визначення оптимальної потреби
в них. У зарубіжній практиці управлінню оборотними активами приділяється значно
більше уваги, ніж в Україні. Одним із напрямків є оптимізація формування
виробничих запасів.
Якщо ж розглядати
підприємства машинобудування, то тут залишаються все ще невирішеними питання
щодо вдосконалення документації оперативного та аналітичного обліку виробничих
запасів, особливо нагальною постає проблема автоматизації їх обліку. Вирішення
цих питань полягає в розробці основних напрямів і конкретних рекомендацій з
удосконалення методики обліку виробничих запасів, в їх оцінці при вибутті,
методики проведення аналізу ефективного використання виробничих запасів, а
також посиленні інформаційної та контрольної функцій обліку в управлінні
виробництвом .
Вирішення цих проблем
потребує оновлення системи отримання інформації про виробничі запаси,
використання нетрадиційних для вітчизняної облікової практики підходів щодо
ефективного їх використання та оптимізації результатів діяльності підприємства
через застосування принципів і методів бухгалтерського обліку.
Контроль за запасами
необхідно здійснювати у відповідності з наступними принципами:
1) завозити матеріали
необхідно лише ті, що використовуються у виробництві;
2) розмір запасу
кожного виду сировини та матеріалів встановлювати з урахуванням середнього
виробничого запасу, який містить поточну потребу, підготовчий та гарантійний
запаси;
3) зберігання запасів
організовувати за сучасними ресурсозберігаючими технологіями;
4) запаси повинні
підлягати повному обліку, маркуванню та етикетуванню;
5) встановити єдиний
принцип відпуску сировини та матеріалів у виробництво – за методом середніх
цін, FIFO.[3]
Отже, реалізація перелічених напрямів удосконалення
обліку запасів підприємством призведе до значного підвищення результативності
його фінансово – економічної діяльності. Вирішення комплексу суперечливих та
дискусійних питань обліково – аналітичного управління виробничими запасами є
актуальним для більшості підприємств і потребує подальших досліджень.
Список використаних джерел
1. Малюга Н.М. Шляхи
удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: Теорія, практика,
перспективи./Н.М. Малюга. – Житомир: ЖІТІ, 2007. – 384 с.
2. Поплюйко А.М.
Облік і аналіз використання виробничих запасів (на прикладі підприємств
машинобудування Полтавської області). – автореф. дис. канд. екон. наук:
08.06.04 / А.М. Поплюйко; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2003. — 17 с. — укp.
3. Рибалко О.М.,
Болдуєва О.В. Вдосконалення обліку виробничих запасів. // Держава та регіони.
Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. - №6. – С. 210 – 215.
4. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку№9 «Запаси», затверджено Наказом Міністерства
фінансів України від 20.10.99 №246 (зі змінами та доповненнями).
| 
