|
Сенчук Тарас
пошукувач,
Львівська
комерційна академія,
м.
Львів
ВИТРАТИ НА
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКИ: КЛАСИФІКАЦІЙНИЙ ПІХІД
У сучасних умовах глобалізації економіки, динамізму зовнішнього середовища,
підвищення конкуренції, де ключовий фактор економічного зростання ефективності
функціонування підприємства – це підвищення пріоритетності інтелектуального
капіталу й інноваційної праці, що безпосередньо пов’язано з витратами на
дослідження та розробки. У зв’язку з цим, необхідним є формування нових
підходів до агрегування інформації щодо вказаних витрат як ключових об’єктів
обліку та контролю, що пов’язано з отриманням зацікавленими особами об’єктивної
й оперативної інформації про вартість інтелектуальних розробок та окупність проведених
досліджень.
Науково
обґрунтована класифікація витрат на
дослідження і розробки – це метод дослідження, який полягає у розділенні їх на
класи за певними ознаками в такий спосіб, щоб класи складали узагальнену
впорядковану систему. Класифікація є вихідним підґрунтям, що забезпечуватиме
реалізацію економічних завдань підприємства на ефективному рівні.
Проведені
дослідження свідчать, що основна увага вітчизняних вчених приділяється витратам
загалом, а що стосується конкретно витрат на дослідження і розробки, то їх
поділ чи номенклатура взагалі не подаються. Дане питання цілком реально вирішити,
виділивши ознаки, які б дозволили поділяти витрати для потреб раціональної
організації облікового процесу, обґрунтованого визначення собівартості нового
виду продукції, здійснення ефективного аналізу, досягнення оперативності при
прийнятті управлінських рішень, а також підготовки інформації для відповідної
звітності.
Вважаємо,
що варто віднайти таке рішення, щоб групування витрат на дослідження та
розробки відповідало П(С)БО і вимогам Податкового кодексу, і водночас
задовольняло внутрішніх користувачів інформативністю та зручністю використання.
З цією метою пропонуємо класифікувати витрати на дослідження та розробки за
такими ознаками: за періодами, до яких вони відносяться – витрати звітного
періоду, витрати майбутніх періодів і заплановані майбутні витрати; за економічним змістом – елементи витрат: матеріальні витрати, витрати
на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, амортизація, інші
операційні витрати; – статті витрат (за розробленою номенклатурою статей витрат);
за періодичністю виникнення: поточні і одночасні
витрати; за ступенем узагальнення: загальні витрати та витрати у собівартості нового
конкретного виду продукції; за часом виникнення: фактичні (визначені на основі
даних обліку), прогнозовані (розраховані на тривалий період); за зв’язком з
планом: планові, непланові; за ступенем нормування: нормовані (визначені на
основі затверджених норм), ненормовані (не охоплені нормуванням).
На наш погляд,
найважливіша ознака класифікації для усіх без виключення підприємств, що мають
виробничі витрати, включаючи і досліджувані нами підприємства, є поділ витрат
за статтями калькуляції. В основу зазначеного порядку покладено відношення витрат до способу їх
включення до собівартості як окремих науково-дослідних робіт, так і всіх разом
– прямо, безпосередньо чи опосередковано, шляхом їх віднесення пропорційно до
обраної бази розподілу. Зауважимо, що зазначене групування має дворівневий
поділ, який повно характеризує сутність поняття і містить чотири основні
загальні статті: прямі матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо
віднесені до конкретного об’єкта; прямі витрати на
оплату праці, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного
об’єкта витрат; загальні дослідницькі (загальновиробничі) витрати.
Отже, враховуючи важливість економічної та обліково-аналітичної категорії
витрати для функціонування усіх підприємств, включаючи підприємства, які
здійснюють витрати на дослідження та розробки, їх класифікація, розроблена автором
з врахуванням галузевих особливостей досліджуваних підприємств, містить ознаки
та види витрат, які необхідні для вирішення завдань обліку, аналізу та
управління ними. Ефективне управління витратами на дослідження та розробки дозволить:
отримати об`єктивну і якісну інформацію про собівартість нових видів продукції;
використовувати гнучке ціноутворення на
розроблену продукцію; оцінити діяльність кожного структурного підрозділу даних підприємств
тощо.
Список використаних
джерел
1.
Безверхий
К. В. Організація обліку витрат на дослідження та розробки
/ К.В. Безверхий : [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/Foa/2009_13/13_21.pdf.
2.
Безруких П. С. Бухгалтерский учет в промышленности : [учебное пособие] / П. С. Безруких, В. Б. Ивашкевич, А. Н.
Кашаев. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : Финансы и статистика, 1987. – 263 с.
3.
Куцик П. О. Класифікація витрат як елемент побудови їх
обліку і контролю / П. О. Куцик // Матеріали конференції
професорсько-викладацького складу і аспірантів ЛКА. – Львів, 1995. – С. 221 –
225.
4.
Палий В. Ф. Основы калькулирования : [учебное пособие] / В. Ф. Палий. – М. : Финансы и статистика, 1987. – 288 с.
5.
Свидерский Е. И. Секреты бухгалтерии. Бухгалтерский учет на
производственных предприятиях различных организационных форм : [учебное пособие] / Е. И. Свидерский. – К. : Факт, 1997. –
250 с.
| 
