|
Лучик Світлана
д.е.н., в.о. професора,
Подільський державний аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
Роль інформаційних технологій у
забезпеченні продуктивної зайнятості населення
Державна політика зайнятості сільського населення зумовлена цілями аграрної
політики – досягнення високоефективного конкурентоспроможного виробництва,
здатного забезпечити продовольчу безпеку країни та збільшити експорт окремих
видів сільськогосподарської продукції і продовольства, що у кінцевому
результаті збільшить внесок аграрного сектору в економіку країни.
Процес створення нових місць притаманний розвитку і структурній перебудові
економіки. Саме він може забезпечити збереження трудового потенціалу. За
розрахунками фахівців, вартість створення одного сучасного робочого місця
складає 15,4 тис. євро. Ціна робочого місця залежить від його оснащення
технікою, найдешевше робоче місце – в торгівлі – „коштує” 9 тис. грн. Вартість
створення робочого місця, не пов’язане зі складним технологічним процесом,
оцінюється приблизно у 200 тис. грн. [1]. Тому створення нових робочих місць у
галузі сільського господарства можливе за умови ефективного поєднання державної
політики розвитку аграрного сектору економіки з розвитком підприємництва у
сільській місцевості.
Підприємницька діяльність вимагає від сільського населення підприємницького
хисту, здібностей, наявності початкового капіталу. Сільський бізнес
розвивається переважно у сільському господарстві, переробній промисловості,
будівництві, оптовій і роздрібній торгівлі. В умовах ефективного сільського
господарства конкурувати сільські підприємці з великими товаровиробниками
сільськогосподарської продукції зможуть лише за умови направленості власного
бізнесу на менш механізовані, проте більш трудомісткі види виробництва, наприклад,
вирощування грибів, овочів, плодів, ягід, лікарських трав, дрібних тварин,
виробництво м'яса і молока. У привабливих для туризму регіонах сільські
підприємці спеціалізуються на наданні послуг з розташування і обслуговування
туристів. Однак, як справедливо відмічають В. Меєрс, С. Дем'яненко, Т. Джонсон,
С. Зоря, масштаби сільського підприємництва майже завжди менші, ризики більші,
а супутні послуги зазвичай менш розвинуті [2, с.90].
Розвиток сільськогосподарського виробництва, підвищення його конкурентоспроможності
сприятиме і розвитку несільськогосподарської зайнятості. Несільськогосподарська
сфера зайнятості створює великі перспективи для ефективного розвитку
підприємницької діяльності селян в галузі надання послуг з ремонту техніки,
постачання сировини і матеріалів, реалізації товарів, відродження діяльності
будинків побуту, культурних закладів. Потребу у розширенні зайнятості у
несільськогосподарській сфері економіки підтверджують світові тенденції
скорочення числа зайнятих у галузі сільського господарстві до 4-5% зайнятого
населення.
Отже, державна політика зайнятості сільського населення повинна бути
направлена на розбудову конкурентоспроможного сільського господарства. Тільки
зростання аграрного виробництва на новій інноваційній основі забезпечить
створення нових робочих місць і збільшить зайнятість сільського населення. Такі
підходи до забезпечення продуктивної зайнятості робочої сили на селі вимагають
переорієнтації діяльності Державної служби зайнятості з орієнтацією її на
підвищення зайнятості саме сільського населення як менш захищеної і бідної
категорії. Головним пріоритетом діяльності Державної служби зайнятості визначено
повернення громадян до продуктивної праці, скорочення терміну перебування
безробітних на обліку, прискорення їхнього працевлаштування шляхом підвищення
конкурентоспроможності на ринку праці.
Сьогодні Інтернет-технології як інструмент для пошуку персоналу
використовують усі компанії, як приватні, так і державні. З метою формування
якісно нового рівня соціального захисту населення, зокрема, сільського та
створення інструменту інформаційної підтримки і автоматизації
організаційно-технологічних процесів у структурних підрозділах Державна служба
зайнятості України теж використовує новітні інформаційні технології, відомі під
назвою „Єдина технологія обслуговування незайнятого населення” (ЄТОНН).
Система ЄТОНН побудована на використанні Інтернет-технологій, дозволяє
формувати базу даних про вакансії на базовому рівні (у межах одного району або
міста – у режимі реального часу), забезпечувати швидку передачу на регіональний
і державний рівень, повертати консолідовані і актуалізовані дані до базових
центрів зайнятості.
У межах сформованого єдиного інформаційного середовища передбачено
електронний обмін даними з Пенсійним фондом, органами державної влади,
субсидій, статистики, податкової адміністрації тощо. Отже, система ЄТОНН надає
послуги клієнтам служби зайнятості відповідно до Єдиної технології
обслуговування населення; розробляє пропозиції і здійснює контроль за
виконанням відповідних заходів програм соціально-економічного розвитку регіону;
скорочує час і підвищує якість обслуговування клієнтів; автоматизує процеси
ведення Персоніфікованої картки з позицій підбору роботи, а не фіксації
звернення тощо.
Робота з удосконалення роботи системи ЄТОНН продовжується. Так, був створений ІНТЕРНЕТ ПОРТАЛ служби зайнятості,
який призваний підвищити рівень інформованості населення України щодо переліку
послуг, які надаються службою зайнятості. Дана служба має вигляд Веб –
сторінки, яка надає наступні послуги (сервіси):
сервіс „дошка оголошень” – надання користувачу можливості обміну
інформацією з метою обговорення різноманітних тем, думок тощо;
сервіс „електронний каталог” – забезпечує пошук, вибір, перегляд
електронних документів;
сервіс „підписка” – дозволяє отримати у свою електронну поштову скриньку
матеріалу розсилань;
сервіс „робота” – надає послуги щодо реєстрації нових вакансій, сезонних
робіт, здійснює пошук та підбір робочої сили;
сервіс „опитування” – призначений для опитування користувачів сайту за
різноманітними темами з подальшим аналізом результатів.
Отже, система ЄТОНН – це збалансована, динамічна, зорієнтована на
максимальне задоволення потреб клієнтів служби зайнятості система, аналогів
якої у країнах СНД не існує. Проте організацію її роботи можна і потрібно
удосконалити. Система в режимі спілкування з її користувачами, тобто, як
правило, незайнятим населенням, не надає
інформації про наявні вакансії у розрізі підприємств, організацій, установ.
Відсутність або недоступність для користувачів інформаційної бази даних щодо
потреб підприємств у кадрах знижує практичну цінність системи і змушує селян
постійно звертатися до районних служб зайнятості, витрачаючи проїзд й так
невеликі доходи.
Таким чином, сприяння повній, продуктивній зайнятості населення, посилення
механізмів регулювання ринку праці залишаються важливими складовими державної
політики зайнятості, яка ґрунтується на ратифікованих Україною міжнародних
правових документах і національному законодавстві у сфері зайнятості. Посилення
ролі держави у сфері зайнятості дозволить прискорити перехід України до
європейських стандартів, вимог інформаційного суспільства, моделі інноваційного
розвитку, підвищення ефективності соціально орієнтованого ринкового
господарства.
Список використаних джерел
2. Меєрс В. Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки
та перспективи для руху вперед / В. Меєрс, С. Дем'яненко, Т. Джонсон, С. Зоря.
– К.: КНЕУ, 2005. – 172 с.
| 
