Архів / Archive

Головна » Статті » 2012_12_11-12_KamPodilsk » Секція_2_2012_12_11-12

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ
Голуб Наталія
к.е.н., доцент
Таврійський державний  агротехнологічний університет
м. Мелітополь
 
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ
 
Необхідність впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) в практику бухгалтерського обліку підприємств України обумовлена переходом економіки країни на ринковий механізм господарювання.
Якщо говорити про фінансову звітність взагалі, то в першу чергу необхідно враховувати, що вона нерозривно пов'язана з вимогами або очікуваннями її користувачів. Застосування МСФО, тобто стандартів, які коштують вище за національні стандарти окремо взятих країн, в умовах глобалізації дозволяє розширити круг таких користувачів.
Слід розуміти, що МСФО – інструмент спілкування представників світового бізнесу, так би мовити, єдина мова. В той же час, обов'язкове вживання МСФО стосується далеко не всіх компаній навіть європейських країн.
Стандартизація бухгалтерського обліку як на міжнародному рівні, так і в Україні відбувається в межах корпоративного і державного секторів, малого і середнього бізнесу. Для окремих галузей, наприклад, сільське господарство, банківська справа, страховий бізнес, фінансові операції розробляються окремі стандарти для врахування специфіки діяльності. Слід зазначити, що створювані системи обліку не є автономними концептуально. Всі вони базуються на єдиній методології, але в організаційному плані є відокремленими оскільки мають різне нормативне забезпечення, істотні особливості поточного обліку, нюанси в змісті фінансової звітності.
Під терміном "державний сектор” в міжнародній практиці розуміють національні уряди, регіональні органи управління (наприклад, штатів, провінцій, територій), місцеві (наприклад, міські, районні (селищні) органи управління) та відповідні державні суб'єкти господарювання (наприклад, агентства, міністерства, правління, комісії та підприємства).
Таке тлумачення структури державного сектора конкретизує визначення, що наведено в міжнародних стандартах бухгалтерського обліку для державного сектора, що підтверджує відповідність розуміння поняття "державний сектор” в Україні міжнародній практиці.
Відповідно до Господарського кодексу України до суб'єктів державного сектору економіки відносяться суб'єкти, які діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка в статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків або складає величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.
До бюджетних відносяться організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок засобів бюджету на основі кошторисів доходів і витрат(бюджетного кошторису). Обов'язковою умовою є відкриття фінансування по кошторису і ведення бухгалтерського обліку і звітності в порядку, передбаченому для бюджетних організацій. До особливостей бухгалтерського обліку у бюджетних організаціях відносять:
- організацію обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;
- контроль виконання кошторису витрат;
- виділення в обліку касових і фактичних;
- галузеві особливості обліку в установах бюджетної сфери (освіта, охорона здоров'я). Добре поставлений бухгалтерський облік дозволяє не лише виявіть приховані резерви, виявляти порушення режиму економії планової і фінансово-бюджетної дисципліни, але і запобігати і вчасно усувати можливі втрати і необґрунтовані витрати. Вдосконалення бухгалтерського обліку, посилення його контрольних функцій за фінансовою і господарською діяльністю організації – основа зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни
Фінансова звітність суб'єктів державного сектора, яка складається відповідно до міжнародних стандартів має надавати інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки суб'єкта, а також відображати ефективність використовування та цільове призначення виділених йому ресурсів. При цьому фінансова звітність може використовуватися як прогнози або бути джерелом інформації для прогнозування рівня ресурсів, потрібних для продовження діяльності. Крім того, вона може також надавати дані про отримання ресурсів відповідно до порядку, що встановлений законом, а також використання цих ресурсів, відповідно до юридичних і контрактних вимог, включаючи фінансові ліміти, встановлені законодавчими органами. Таким чином, змістовні акценти використовування фінансової звітності державного сектору дещо інші порівняно з використовуванням фінансової звітності недержавного сектору. Фінансова звітність державного сектору – є ключовою ланкою в інформаційному забезпеченні державного фінансового контролю, фінансового планування і прогнозування на державному рівні.
В даний момент ми бачимо такі проблеми і труднощі.
По-перше, це проблеми правового характеру. Відповідно до Конституції України суб'єкти господарювання зобов'язані виконувати тільки норми, що встановлені законодавством, тобто проблема полягає у визначенні шляху включення міжнародних стандартів в правове поле України. Відомо, що не всі вимоги МСФЗ можуть бути реалізовані при складанні звітності підприємствами України. Наприклад, це стосується альтернативного підходу до оцінки активів за справедливою вартістю або відображення в обліку та звітності інвестиційної власності тощо. Проблеми правового характеру можна інакше назвати проблемами імплементації міжнародних стандартів фінансової звітності. Їх Україна має вирішувати самостійно, враховуючи міжнародний досвід та реалії національної економіки.
По-друге, труднощі впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності пов'язані з необхідністю мати стійкі джерела інформації про всі зміни, які вносяться в діючі міжнародні стандарти і про нові стандарти, що приймаються. Це вимагає з боку Міністерства фінансів України – регулятора в сфері бухгалтерського обліку – пошуку форм співпраці з Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності. Відомо, що міжнародні стандарти – продукт професійного регулювання. Рада з міжнародних стандартів підтримує зв'язки виключно з професійними організаціями, тоді як в країнах перехідної економіки переважає державне регулювання бухгалтерського обліку. Професійні організації бухгалтерів цих країн нечисленні. Не можна стверджувати, що в Україні хоча б одна з них представляє п’ятисоттисячну професійну спільноту.
Не менш серйозними є проблеми професійного навчання молоді та підвищення кваліфікації практикуючих бухгалтерів.
 
Список використаних джерел
1.     Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996–XIV : [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http ://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=996–14.
2.     http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=70586
3.     http://zakon.rada.gov.ua/
Категорія: Секція_2_2012_12_11-12 | Додав: clubsophus (2012-12-11)
Переглядів: 956 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2012_12_11-12
Секція_2_2012_12_11-12
Секція_3_2012_12_11-12
Секція_4_2012_12_11-12
Секція_5_2012_12_11-12
Секція_6_2012_12_11-12
Секція_7_2012_12_11-12
Секція_8_2012_12_11-12
Секція_9_2012_12_11-12
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0