|
Таранько Христина
студентка
Національний університет «Львівська політехніка».
м. Львів
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ
ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Під
операційною діяльністю слід розуміти основну діяльність підприємства, яка пов’язана з
виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною
метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу, а також
інші види діяльності, які не підпадають під категорію інвестиційної чи
фінансової діяльності [2].
Вивчення літературних джерел дає
підставу для обґрунтування висновку про те, що операційну діяльність підприємства доцільно поділяти на
основну та іншу операційну. Саме діяльність, яка пов’язана з реалізацією інших
оборотних активів, іноземної валюти, з впровадженням досліджень та розробок, з
операційною орендою, що відбувається в межах одного операційного циклу, а також
операції, які виникають в результаті здійсненої основної діяльності слід
трактувати як іншу операційну діяльність підприємства.
Наукова література по різному тлумачить поняття
операційних витрат, більшість з яких є нечітко сформульованими. Наприклад,
П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» зазначає, що витрати операційної діяльності – витрати основної діяльності
підприємства (крім інвестиційної та фінансової). Наступне визначення: витрати
операційної діяльності – витрати підприємства, пов'язані з його основною
(спрямованою на виробництво або реалізацію продукції, товарів, робіт, послуг,
що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його
доходу) діяльністю, а також з операціями, котрі її забезпечують або спричинені
нею [3].
Результат діяльності будь-якого підприємства, організація
та технічне оснащення виробництва, ефективність використання матеріалів чи
природних ресурсів безпосередньо пов’язані із собівартістю продукції, робіт та послуг. Сьогодні існує значний відсоток
підприємств, в яких витрати на одну гривню реалізованої продукції перевищують
цей допустимий бар’єр. Тобто на одну гривню реалізованої продукції затрат
припадає більше ніж одна гривня. Причиною цього є відсутність впровадження у
виробництво науково-технічного прогресу та пасивне ставлення до вдосконалених
наукових методів організації виробництва і праці. Тому основна мета аналізу шляхів зниження
операційних витрат полягає у виявленні і мобілізації наявних на підприємстві
резервів виробництва з метою систематичного зменшення витрат.
В першу чергу, зниження операційних витрат можна досягнути за рахунок економного
використання сировини, матеріалів, палива, енергії, більш повного використання
виробничих потужностей, що сприяє зниженню цін на продукцію, роботи та послуги.
Зменшення операційних витрат сприяє росту виробітку продукції за рахунок покращення
використання основних фондів, зменшення норм витрат сировини і матеріалів, що в,
свою чергу, спричиняє збільшення прибутку підприємства і відповідно його рентабельності.
Оскільки саме витрати операційної діяльності слугують
базою ціни товару і її нижньою межею для виробника, необхідно велику увагу
приділити витратам виробництва, які не тільки в загальному обсязі витрат
займають найбільшу питому вагу, характеризують ефективність роботи
підприємства, а й відображають усі сторони виробничо-господарської діяльності. Для ефективного управління операційними витратами
на підприємствах розробляється їх класифікація. Як правило, вона здійснюються з метою визначення собівартості продукції та
встановлення цін на її окремі види.
Основна класифікація здійснюється за видами витрат, за економічними елементами, за статтями калькуляції. Наприклад, групування витрат за економічними елементами дає можливість встановити
потребу в основних та оборотних засобах, показує скільки і яких засобів
витрачено, незалежно від того, де вони вироблені і на які цілі використані, а
також характеризує структуру витрат. Таке групування використовується для
складання кошторису виробництва. В свою чергу, складання кошторису допомагає
пов'язати план по собівартості з іншими розділами плану, визначити завдання по
зниженню собівартості продукції, а також порівняти ефективність витрат на
різних підприємствах і розробити міжгалузевий баланс, необхідний для планування
цін. Але на підприємстві можуть бути визначені
й інші критерії класифікації витрат, що зумовлено безліччю
техніко-економічними, маркетинговими, фінансовими особливостями, які по-різному
впливають на формування собівартості.
До операційних витрат належать витрати, що
обліковуються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі
витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати
операційної діяльності». Облік витрат операційної діяльності
узагальнюється у Звіті про фінансові результати, в Примітках до річної
фінансової звітності та в статистичній звітності підприємства. Інформація розділу I ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» дає можливість
оцінити сукупні обсяги операційних витрат підприємства та їх співвідношення за
звітний квартал чи рік. Розділ II наводить інформацію про витрати в розрізі
економічних елементів. Результати кожного виду іншої операційної діяльності, використовуючи
дані ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (розділ V), дозволяють
виявити співвідношення витрат окремих видів іншої операційної діяльності.
Отже, для того щоб вдосконалити обліковий процес на
підприємстві особливу увагу слід акцентувати саме на витратах операційної
діяльності, правильне дослідження та вивчення яких може забезпечити
прибутковість діяльності суб'єктів господарювання. Тому з метою забезпечення ефективності
їх діяльності доцільно особливу увагу акцентувати на походженні та видах
витрат, формуванні аналітичної інформації щодо взаємозв'язку доходів і витрат. Адже
на різних етапах розвитку економіки вимоги до достовірності і повноти
інформації, що характеризують витрати виробництва, оперативності її надходження
до основних користувачів, були і залишаються одними з найактуальніших.
Cписок використаних джерел
1.іДаньків
Й.Я. Бухгалтерський облік у галузях економіки: навч. посіб. / Й.Я. Даньків,
М.Р. Лучко, М.Я. Остап’юк. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2010. – 229іс.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87.
3. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л.
Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.
| 
