|
Мамотюк Оксана
слухач магістратури
Луцький національний технічний університет
м. Луцьк
ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА
ВІДОБРАЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИТРАТ
У процесі провадження екологічної діяльності на
підприємствах визнаються та обліковуються екологічні витрати. Методика ведення
екологічного обліку не регламентується вітчизняним законодавством, хоча облік і
контроль екологічних витрат є необхідним для реального сектору економіки. Ведення
такого обліку дозволить оперативно аналізувати екологічні витрати та управляти
ними, а також слідкувати за станом довкілля [4].
На сьогоднішній день екологічні витрати не
відокремлюються, як група витрат і зазвичай відносяться бухгалтерами у дебет
рахунків 15, 23, 91, 92, 94 без виділення окремих субрахунків, як і всі інші
операційні та інвестиційні витрати. Також залишається відкритим питання
законодавчого закріплення норм капіталізації таких витрат в обліку на підприємствах
[3].
Питання визнання та відображення екологічних витрат
висвітлювали такі вчені: Серед них: А. Божченко, О. Кондратюк, Н. Василевська, О.
Сухіна, Л. Гринів, Г. Дейлі, Л. Максимів, Л. Пелиньо, І. Замула, Л. Мельник, В.
Папінко, Н. Потапенко, І. Бешуля та інші. Значну увагу науковці приділяють
обґрунтуванню необхідності впровадження екологічної звітності та розробці
класифікації екологічних витрат на макро- та макрорівнях [2,3,4].
Спробуємо запропонувати власну класифікацію екологічних
витрат, яка б отримала практичне значення у роботі підприємств. Отже,
екологічні витрати можна класифікувати за такими ознаками:
а) за соціально-економічним критерієм:
- податкові платежі (екологічний податок; рентні плати за нафту, природний
газ, газовий конденсат, транспортування нафтопродуктів, природного газу та
аміаку; плата за землю та користування надрами, спеціальне використання води і
лісових ресурсів);
- операційні витрати на попередження шкідливого впливу на довкілля;
- надзвичайні витрати на ліквідацію наслідків екологічного лиха;
- операційні витрати з надання послуг з природоохоронної діяльності;
- інвестиції у природоохоронну діяльність дочірніх підприємств, відокремлених
підрозділів та ін.
б) за відображенням у фінансовому обліку: поточні
(операційні), капітальні (інвестиційні);
в) за видами господарської діяльності підприємства:
- витрати на утримання основних засобів природоохоронного призначення: на
напівфабрикати, матеріали, паливо, енергію, поточний і капітальний ремонт тощо;
- витрати на оплату і охорону праці (включаючи відрахування єдиного
соціального внеску) працівникам, зайнятим у екологічній діяльності;
- витрати, пов’язані з спільним використанням підприємствами і організаціями
регіону об’єктів природоохоронного призначення;
г) за об’єктами охорони можна виділити такі напрямки
здійснення витрат:
- охорона чистоти атмосфери;
- раціональне використання земельних ресурсів
- раціональне використання мінеральних ресурсів;
- раціональне використання водних ресурсів;
- охорона рослинного і тваринного світу;
- переробка та знешкодження відходів;
д) за характером впливу на навколишнє природне
середовище:
- природоохоронні витрати (позитивний вплив);
- витрати на експлуатацію та відновлення природних ресурсів (негативний,
позитивний, нейтральний).
Аналізуючи сутність поділу екологічних витрат за
останньою ознакою, слід зазначити, що поняття «екологічні витрати» ширше, ніж
«природоохоронні витрати» [2]. Природоохоронні витрати – це витрати на
попередження забруднення довкілля і ліквідацію його наслідків, тобто спрямовані
на покращення екологічної ситуації, а екологічні витрати загалом включають і
експлуатаційні, і відновлювальні витрати. Сюди ж відносимо загальнодержавні
платежі за використання ресурсів, які не включаються до складу витрат у
фінансовому обліку, але враховуються в економічному аналізі, а на довкілля не
впливають взагалі.
Наведена класифікація екологічних витрат зможе використовуватися
на підприємствах для розробки робочого плану рахунків, підготовки інформації
для статистичних звітів та внутрішніх розрахунків. Зазначимо, що вона є
орієнтовною і може коригуватися залежно від цілей та специфіки діяльності
підприємства.
Список використаних джерел
1.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2.
Левченко Н.А. Екологічний облік і аудит: проблеми
становлення та розвитку в Україні / Н.А. Левченко, Н.Є. Василевська //
Коммунальное хозяйство городов. – 2009. - №89. – с. 257-262.
3.
Малюга Н. Екологічні витрати: класифікація та
бухгалтерське відображення / Малюга Н., Замула І. // Бухгалтерський облік і
аудит. – 2009. – №5. – с. 35-41.
4.
Пелиньо Л.М. Місце екологічного обліку в сучасній системі
бухгалтерського обліку та його важливе значення в сфері охорони довкілля / Л.М.
Пелиньо // Науковий вісник НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.2. - С. 70-75.
| 
