|
Фурманчук Олена
студентка магістратури,
Кушнір Людмила
к.е.н., доцент
Подільський державний аграрно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ОБЛІКУ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Ринкові умови господарювання вимагають приведення до дії
факторів, які здійснюють безпосередній вплив на ефективність управління.
Вирішенню цієї проблеми сприяє раціоналізація інформаційного забезпечення. Збільшення
обсягів та різновидів інформації зумовлює система суспільно-господарських відносин
і, зокрема, фінансових відносин на рівні держави і на рівні суб’єктів
господарської діяльності.
Фінансове середовище зумовлює функціонування та взаємодіє
з системою розрахунків, яка опосередковує фінансово-господарську діяльність.
Розрахунки, маючи постійно діючий, динамічний характер, потребують певних
управлінських впливів, що виробляються в системі фінансового менеджменту на
основі переробки чисельних потоків різноманітної економічної інформації,
провідна роль у загальній сукупності якої належить обліковій інформації.
Такі важливі фінансові показники як платоспроможність та
ліквідність обчислюються, виходячи з облікових даних про заборгованість за
розрахунками та характеризують фінансовий стан кожного окремого підприємства,
і держави взагалі, впливають на рівень їхньої інвестиційної привабливості,
кредитоспроможності, загальної рентабельності діяльності. В Україні існує криза
неплатежів між підприємствами як за внутрішніми, так і за зовнішніми розрахунками,
несвоєчасні надходження до бюджету та позабюджетних фондів,
за іншими операціями. Подолати такий стан можна за умов впровадження на
підприємствах ефективної системи управління фінансами і, зокрема, управління
дебіторською та кредиторською заборгованістю. Існує також проблема, пов’язана із
вірогідністю, об’єктивністю та ступенем довіри до даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, вирішення завдань фінансового менеджменту в значній мірі
визначається рівнем організації і досконалістю методології бухгалтерського обліку як
системи, що покликана забезпечувати користувачів на всіх рівнях управління
змістовною та достовірною інформацією.
Дослідженню цих проблем присвячені роботи вітчизняних та
зарубіжних вчених, зокрема, таких як Р.А. Алборов, П.С. Безрукіх, О.С.
Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, О.М. Головащенко, Р. Грачова, І. Губіна,
В.А. Єрофєєва, А.А. Єфремова, В.М. Костюченко, Т.Н. Малькова, Н.М. Малюга, М.Ю.
Медведєв, В. Моссаковський, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, В.Ф. Палій, М.С.
Пушкар, Б. Райан, Н.В. Рассулова, Я.В. Соколов, А. Твердомед, П. Хомін, Ю.Д.
Чацкіс, В.О. Шевчук та інші.
Разом з тим, вивчення наукових праць та практика
господарської діяльності свідчать про те, що деякі з теоретичних положень
відносно трактування розрахунків, заборгованості та зобов’язань є
дискусійними, а ряд важливих аспектів їхньої організації, оцінки та методики
обліку потребують удосконалення. У зв’язку з цим вибір теми
дослідження та його цільова спрямованість є достатньо актуальними.
Розрахунки між підприємствами і організаціями – це одна з
необхідних складових розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл і
перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і
навпаки. Розрахунки ґрунтуються на економічній базі кругообігу коштів в процесі
виробництва і є суспільним визнанням того, що підприємство – виробник
тієї чи іншої продукції – виконало свої виробничі зобов’язання і
поставлені цілі.
В бухгалтерському обліку зобов’язання
характеризуються як оформлені договором цивільно-правові відносини, в силу яких
одна сторона зобов’язана здійснити на користь іншої сторони певні дії або
утриматись від певних дій, та як сума коштів, яка повинна бути сплачена на
певну дату в майбутньому, або існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям)
зобов’язання підприємства щодо передачі певних активів чи
надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов’язання існує
тільки тоді, коли йому відповідає нормативно-правовий документ.
Згідно до П(С)БО 11 забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або
часом погашення на дату балансу [4].
Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та
існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його
погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає
погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Кредиторська заборгованість – це сума,
яку повинно сплатити підприємство (організація) в установлений термін юридичним
або фізичним особам (кредиторам) внаслідок отримання ним коштів в грошовій або
інших формах [5]. Визначено, що економічній сутності кредиторської
заборгованості притаманні наступні ознаки:
- примусовий характер економічних відносин,
- риса заміщення оборотних засобів підприємства,
- має властивість «виштовхувати» з господарського обігу
банківський кредит,
- відрізняється швидкістю розповсюдження від підприємства
до підприємства по ланцюгу взаємопов’язаних платежів, що викликає
необхідність заліків взаємних вимог,
- може трансформувати безготівкові розрахунки, зокрема,
змінювати способи платежів.
Об’єктами бухгалтерського обліку є
окремі види кредиторської заборгованості. Особливо виділяються в обліку зобов’язання перед
постачальниками, не оплачені в строк, які свідчать про порушення підприємством
розрахункової (платіжної) дисципліни[1].
З метою бухгалтерського обліку заборгованість поділяється на:
-
довгострокові;
-
поточні;
-
забезпечення;
-
непередбачені зобов'язання;
-
доходи майбутніх періодів.
Існує велика кількість визначень сутності кредиторської заборгованості.
Тому доцільно розглянути визначення поняття кредиторської
заборгованості в різних літературних джерелах за допомогою таблиці 1.
Таблиця 1
Дефініції кредиторської заборгованості
Велику увагу питанню з обліку кредиторської заборгованості
приділено у періодичних джерелах практичного характеру. В яких відображено
основні проблеми та труднощі, які виникають при обліку розрахунків з
кредиторами [3]. На нашу думку, одними із шляхів подолання розбіжностей в
обліку є своєчасна організація звірки даних за зобов’язаннями аналітичного та
синтетичного обліку.
Таким чином, на сьогоднішній час основними проблемами,
які висуваються науковцями і потребують уваги є особливості обліку, аудиту,
оцінки кредиторської заборгованості та визначення етапів її погашення.
Список використаних джерел
1. Андрієнко Н. Оцінювання кредитоспроможності
позичальника як метод мінімізації кредитного ризику банку / Н.Андрієнко //
Наука молода. - 2007. - №8. - С. 70-75.
2. Івата В.В., Ткаченко С.А., Шевчук С.В. Фінансовий
облік / [В.В. Івата, С.А. Ткаченко, С.В. Шевчук] / Навч. посіб. за ред.
проф. В. Д. Пантелєєва. – Миколаїв: НУК, 2006. – 100 с.
4. Сопко В. В. Організація бухгалтерського обліку,
економічного контролю та аналізу: підручник [Текст] / В.В. Сопко, В.П.
Завгородній / Київський національний економічний ун-т. - К. : КНЕУ, 2004. -
411с.
5. Чумаченко, М.Г. Економічний аналіз [Текст]: навч.
посібник / М. А. Болюх [та ін.]; ред. М. Г. Чумаченко; Київський національний
економічний ун-т. - 2.вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 555 с.
| 
