|
Плахтій
Тетяна
к.е.н., доцент кафедри організації обліку та звітності
Вінницький національний аграрний університет
м. Вінниця
Удосконалення методичних засад обліку розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком
Фіксований сільськогосподарський податок представляє
собою особливий найбільш типовий механізм оподаткування сільськогосподарських
товаровиробників. В наш час вимагає підвищення достовірності даних
бухгалтерського обліку розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком
на підприємствах АПК. Це стосується перш за все інформації аналітичного обліку,
яка необхідна для ефективного контролю за податковою дисципліною.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999р. №291 та Інструкції
про його застосування на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» ведеться
облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління
цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й
допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і
устаткування. За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума
визнаних витрат щодо фіксованого сільськогосподарського податку, за кредитом –
за відповідним розподілом, списання на субрахунок 231 «Рослинництво» рахунка 23
«Виробництво». Вразі якщо сільськогосподарські підприємства використовують для
обліку витрат рахунки 8 класу, то зобов’язання за фіксованим
сільськогосподарським податком відображають на рахунку 84 «Інші операційні
витрати» з подальшим списанням на субрахунок 915 «Загальновиробничі витрати з
фіксованого сільськогосподарського податку» до рахунку 91 «Загальновиробничі
витрати».
Згідно з нормами діючого законодавства підприємство
може на власний розсуд обирати рахунки, на яких ведеться облік витрат. Крім
того, ведення аналітичного обліку є
необхідністю в цілях послідуючої вибірки по видах витрат підприємства на вимогу
внутрішніх користувачів та для заповнення регістрів бухгалтерського обліку.
Дослідивши методичні засади ведення обліку розрахунків
за фіксованим сільськогосподарським податком на сільськогосподарських
підприємствах згідно діючим законодавством, встановлено, що на практиці не
застосовується жодного документу, в якому б групувалась інформація про
розрахунки за цим податком протягом звітного (податкового) періоду.
Необхідність управління заборгованістю перед бюджетом
і посилення ролі бухгалтерського обліку розрахунків та обліку розрахунків за
податками згідно з податковим законодавством, яка при численній заборгованості
по податкових неплатежах і складності розрахунків за податками має
відображатись системно в одному документів. Декларація з фіксованого
сільськогосподарського податку слугує документальним відображенням щодо нарахування
зобов’язань за цим податком перед бюджетом. Тому, вважаємо за потрібне
запровадити на практиці окрему Відомість аналітичного обліку нарахування та
сплати зобов’язань за фіксованим сільськогосподарським податком, в якій у
хронологічному порядку щомісяця необхідно відображати суми фактично нарахованих
та сплачених зобов’язань.
До недоліків організації обліку розрахунків за
фіксованим сільськогосподарським податком необхідно віднести те, що на практиці
не передбачено документа, в якому здійснюється розподіл сум фіксованого
сільськогосподарського податку. Для усунення зазначеної проблеми є потреба у розробці
окремої розрахункової форми розподілу витрат з фіксованого сільськогосподарського
податку. Це дозволить визначати частку витрат з фіксованого
сільськогосподарського податку у собівартості одиниці продукції рослинництва.
Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики
України від 4.06.2009р. № 390 [2] загальновиробничі витрати відображаються в
Звіті №5.7 с.-г. про загальновиробничі витрати. Звіт складають за місяць і
наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку по
відповідним статтям витрат. Оскільки витрати з фіксованого
сільськогосподарського податку виникають
лише у його платників, тому у Звіті №5.7 с.-г. не відведено окремої статті. В
такому разі бухгалтер на робочому місці повинен доповнити документ наступною
інформацією. У кол.2 «Статті виробничих витрат» (дебет) до складу «Витрати на
управління виробництвом» віднесемо «Загальновиробничі витрати з фіксованого
сільськогосподарського податку», а в кол.3 «Кореспондуючий рахунок» зазначимо
641 «Розрахунки за податками» в І-му вкладному аркуші до звіту № 5.7 с.-г. Відповідно
ІІ-ий вкладний аркуш до звіту № 5.7 с.-г. має зазнати таких змін: кол.2 «Статті
виробничих витрат» (дебет) до складу «Витрати на управління виробництвом»
віднесемо «Загальновиробничі витрати з фіксованого сільськогосподарського
податку»; кол.3 «Кореспондуючий рахунок» зазначимо 23 «Виробництво». В
Журналі-ордері №5 В с.-г. відображаються кредитові обороти за рахунком 91
«Загальновиробничі витрати»,
Запропоновані вище пропозиції по удосконаленню
методичних засад обліку розрахунків з бюджетом за фіксованим
сільськогосподарським податком внесе в практику збільшення трудомісткості, але
в даному випадку підвищення трудомісткості призведе до більш позитивних
результатів.
Список використаних джерел
1.
Лист Міністерства аграрної політики
України від 04.02.2002 р. № 37-27-12/1104 «Щодо нарахування і відображення у
бухгалтерському обліку операцій з нарахування фіксованого
сільськогосподарського податку» [Електронний ресурс] – Режим доступу: Ліга:
Закон еліт. – 2002–2011.
2. Методичні рекомендації щодо застосування регістрів
журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств,
затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 4 червня 2009 р. № 390 [Електронний ресурс] – Режим
доступу: http://www.minagro.gov.ua.
3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]
– Режим доступу: Ліга: Закон еліт. – 2010–2011.
| 
