|
Дуда Галина
магістр
Cкрябіна Наталія
к.е.н.,доцент
Подільський
державний аграрно-технічний університет
м.
Кам’янець-Подільський
ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ В УКРАЇНІ
З 1 січня 2011 року
набрав чинності прийнятий 8 липня 2010 р. Закон України «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Метою
закону є реформування адміністративної системи загальнообов’язкового державного
соціального страхування через створення єдиної системи збору та обліку страхових
внесків, запровадження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування та уникнення дублювання функцій фондів соціального страхування,
пов’язаних із формуванням страхових коштів.[1]
На думку законодавців
це дозволить суттєво підвищити дієвість і ефективність зазначеної системи,
скоротити адміністративні витрати на виконання відповідних функцій.
Впровадження єдиного
соціального внеску зумовлює виникнення ряду дискусій з приводу його переваг та
недоліків застосування.
Із запровадженням Закону
зменшилось навантаження на роботодавця, пов’язане з адмініструванням сплати
страхових внесків. До 1 січня 2011 року підприємству щоб, почати свою
діяльність, необхідно було пройти державну реєстрацію, реєстрацію в органах
податкової інспекції та зареєструватися в 4 фондах соціального страхування
(Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального
страхування від нещасного випадку), а з набранням чинності Закону України «Про
збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» підприємству (або для фізичних осіб підприємців) потрібно лише
зареєструватися в органах Пенсійного фонду як платник єдиного соціального
внеску.[4]
Також з впровадженням
в дію ЄСВ скоротилася трудомістка та «паперова» робота бухгалтера, тепер при
утриманні та нарахуванні заробітної плати бухгалтер підприємства нараховує та
утримує лише один єдиний соціальний внесок, а не чотири як це робилося раніше і
вже не потрібно стояти чотири різних черги для того, щоб здати звіти замість
цього буде один єдиний платіж – єдиний соціальний внесок. Тепер підприємство
буде перевірятися тільки одним фондом (Пенсійний фонд), а не кожним з чотирьох
фондів окремо.
З 1 січня 2014 року
заплановано впровадження посвідчень застрахованої особи. Посвідчення являє
собою спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними
персоніфікованими ознаками, що забезпечує документування, зберігання і
використання індивідуальної інформації про придбані права у сфері
загальнообов’язкового державного соцстраху.[3]
До негативних
моментів впровадження ЄСВ можна віднести такі основні недоліки, що за несплату
(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного
внеску накладається Законом передбачено штраф у розмірі 10% своєчасно не
сплачених сум; за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі
якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від 8 до 15
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неподання, несвоєчасне
подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом,
територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та інші штрафні санкції, які не
суперечать чинному законодавству. ЄСВ необхідно сплачувати на різні рахунки
незалежно від ставок та видів платежів, що в свою чергу підвищує ризик сплати
ЄСВ не на той рахунок.
Серед позитивних
моментів необхідно згадати Закон «Про зайнятість населення» прийнятий 05 липня 2012 року, який передбачає компенсацію роботодавцям єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) з 1 січня
2013 року.
Відповідно до Закону
про зайнятість, роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував
створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і протягом
цього періоду щомісяця виплачував їм заробітну плату в розмірі не менше ніж три
мінімальні зарплати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців,
за умови збереження рівня заробітної плати, компенсують фактичні витрати в
розмірі 50% суми нарахованого єдиного соціального внеску за кожну особу. У разі зменшення штатної чисельності
працівників і фонду оплати праці роботодавець втрачає право на таку
компенсацію.[2]
Пільга з ЄСВ
передбачена також для роботодавців, які працевлаштовуватимуть на нові робочі
місця на строк не менше двох років недостатньо конкурентоспроможних громадян за
направленням центру зайнятості.
Суб’єкти малого
підприємництва зможуть претендувати на отримання компенсації в розмірі
фактичних витрат на сплату ЄСВ у разі працевлаштування безробітних громадян на
строк не менше двох років за направленням центрів зайнятості на нові робочі
місця в пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких буде визначений
КМУ. Право на такі компенсації мають лише ті роботодавці, у яких відсутні
заборгованості зі сплати ЄСВ та/або пенсійні внески. [2]
Підсумовуючи наведене
можна сказати, що для України введення ЄСВ – це перший за скільки років
зроблений крок у системі реформування державного соціального страхування.
На нашу думку, наслідки
від запровадження ЄСВ перебільшені.
Адміністративні видатки навряд чи скоротились, адже всі чотири фонди
продовжують функціонувати і на їх утримання витрачаються кошти з бюджету.
Навпаки, видатки з бюджету до Пенсійного фонду збільшаться на вдосконалення та
впровадження оновлень до програмного забезпечення для подачі звітності та формування
єдиної електронної бази даних про страхувальників. Для того, щоб насправді
скоротити адміністративні видатки, необхідно радикально реорганізувати систему
соціального страхування шляхом закриття всіх чотирьох фондів та утворення
принципово нового єдиного фонду, між спеціалізованими відділами якого
розподілити функції існуючих фондів.
Ще одна перебільшена
перевага ЄСВ, на нашу думку – це подача єдиного звіту. Звітують до ПФУ з одним
звітом лише ті роботодавці, у яких немає заборгованості щодо виплати заробітної
плати та які повністю розрахувались з фондами соціального страхування до
запровадження ЄСВ. Всі інші щоквартально звітують щодо сум заборгованості до
всіх чотирьох фондів.
Тому, ми вважаємо, що
запровадження ЄСВ – це, безумовно, позитивний крок у реформуванні системи
загальнообов’язкового державного соціального страхування, але необхідно в
подальшому коректувати прогалини в існуючому законодавстві та намагатися
здійснити більш масштабні та раціональні зміни в законодавстві.
Список використаних джерел
1. Про збір та облік єдиного внеску
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 8
липня 2010 року № 2464 -VI.
2. Про зайнятість населення: Закон
від 05.07.2012 № 5067-VI.
3. Порядок взяття на облік та зняття
з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Постанова правління ПФУ №
27.09.2010р. - №21 - 6. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.Х.2010
р.№ 995/18290.
4. Ковалевич Д.А. Єдиний соціальний
внесок в системі соціального страхування./ Д.А. Ковалевич
//Хмельницький . - 2011. - №2. - С.25-27.
| 
