|
Стендер Світлана
к.е.н., доцент
Подільський державний аграрно-технічний університет,
м. Кам’янець-Подільський
ОСОБЛИВОСТІ
ПОБУДОВИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Найбільші складності на сьогоднішній день щодо
побудови управлінського обліку в сільськогосподарських підприємствах викликані
історичними та організаційними особливостями ведення обліку та необхідністю їх
змін у зв’язку з введенням у дію П(С)БО 30 «Біологічні активи». Це потребує
узгодження практики ведення обліку у підприємствах України з міжнародною
практикою бухгалтерського обліку, що вимагає розгляду таких питань:
· визнання моменту закінчення виробничого процесу в
аграрній сфері;
· методи оцінки готової продукції рослинництва та
біологічних активів при їх оприбуткуванні та у процесі експлуатації;
· потреба ведення управлінського обліку у
сільськогосподарських підприємствах;
· необхідністю складання звітності про собівартість
продукції рослинництва.
Як правило, виробничий процес закінчується
одержанням продукції. Це загальне положення в умовах безперервного виробничого
процесу не відіграє істотної ролі, так як може узгоджуватися з моментом подання
звітності. Однак у рослинництві процес виробництва не завжди закінчується
виходом продукції і, відповідно початком нового виробничого процесу.
Деякі країни по-іншому вирішують питання
звітного періоду, вважаючи, що процес виробництва закінчується тоді, коли
закінчується споживання або реалізація продукції, яка вироблена у звітному
періоді, що дозволяє більш-менш точно визначити результати діяльності подібних
підприємств за певний рік.
У ряді країн, зокрема в Німеччині,
господарський рік закінчується 30 червня. У МСБО 41 «Сільське господарство» на
це не акцентує особливу увагу, але у п. 3 австралійського стандарту
бухгалтерського обліку 35 «Самостворювані та відтворювані активи», в якому
розглянуті особливості ведення обліку у сільському господарстві, зазначено, що
цей стандарт застосовується до звітних процесів і закінчується 30 червня або
після цієї дати. Тим самим підтверджується факт подання звітності
сільськогосподарськими підприємствами цієї країни саме 30 червня, що призводить
до виникнення розбіжностей між строками подання звітності сільськогосподарськими
підприємствами і підприємствами інших галузей та до ускладнень узгодження
результатів діяльності всього народного господарства в цілому.
Деякі автори українських видань
дотримуються аналогічної точки зору, зокрема В.С. Лень та В.В. Гливенко [///]
стверджують, що звітним роком для всіх підприємств, установ та організацій
вважається період з 1 січня до 31 грудня включно, а для сільськогосподарських
виробників – з 1 липня поточного року до 30 червня наступного року, що на нашу
думку, не відповідає істині, так як всі сільськогосподарські підприємства
України незалежно від типу та розміру складають звітність за календарний рік.
На перший погляд, це питання не має
істотного значення, але насправді це ускладнює зведення всіх форм звітності,
відповідно як і контроль за виконанням розроблених бюджетів. Тому слід
дотримуватись загальноприйнятих термінів подання звітності. Це матиме істотне
значення, враховуючи те, що подання звітності має обов’язково узгоджуватися з
фактом підведення підсумків діяльності підрозділів. Крім цього, слід визнати,
що в окремих випадках доцільно допустити, що підведення підсумків діяльності
підрозділів вимагає визначення остаточних результатів діяльності за певний
виробничий цикл і зробити перевірку у виробничому процесі для проведення
санітарних чи ремонтних робіт.
Тому поряд із системою контролю витрат за
календарними строками необхідно використовувати систему контролю за діяльністю
центрів витрат, у яких технологічний процес переривається і відновлюється знову
та не узгоджується з існуючими звітними періодами.
Список використаних джерел
1. Тлучкевич Н. Организация управленческого учета //
Бухгалтерский учет и аудит. – 2007. – № 2.
– с. 13-18.
2. Нападовская Л.В. Управленческий учет: Суть, значение
и рекомендации по его использованию в практической деятельности отечественных
предприятий // Бухгалтерский учет и аудит. – 2005. – № 8.– с. 50-62.
3. Моссаковский В. Об управленческом учете //
Бухгалтерский учет и аудит. – 2006. – № 10.– с. 37-44.
| 
