|
Садовська Ірина
к.е.н., професор, завідувач кафедри
обліку і аудиту
Луцький національний технічний
університет
м. Луцьк
ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ З ПОЗИЦІЇ ТЕОРІЇ ПРАВ
ВЛАСНОСТІ
Глобалізація світової економіки
ставить нові завдання перед обліковою системою, яка є фундаментальною
інформаційною основою прийняття управлінських рішень, здатних перетворити розвиток
суспільства в будь-якому напрямку. Виходячи з накопичених знань і досвіду,
суспільство на протязі багатьох віків знаходиться в стані пошуку адекватних
відповідей на життєво важливі проблеми власності на землю і засоби виробництва,
вибору кращих форм господарювання, здатних забезпечити на практиці узгодженість
дій суб'єктів економічної діяльності з різними економічними і соціальними інтересами.
Пошуки компромісів між приватною власністю і усуспільненням, багатством і
соціальною справедливістю простежуються вже в біблейських заповідях, а спроби
практичного регулювання товарного обміну, трудового найму працівників, оренда
землі і майна міститься в законах древніх царів.
З розвитком
ринкового господарства його осмислення стало головним питанням економічної
науки і основою формування різних шкіл теорії прав власності. Погляди
французьких фізіократів (Ф. Кене, А. Тюрго), основоположників англійської
класичної політекономії (У. Петті, А. Сміта і Д. Рікардо), а пізніше і
основоположників марксизму були спрямовані передусім на вивчення теорії нового
капіталістичного механізму господарювання і приватної власності в цілому. В той
же час, при загальній політекономічній націленості цих вчень, в них
простежується думка авторів щодо конкретних форм землеробських господарствств,
розмірів аграрного виробництва, його особливостей та інших питань
організаційно- економічного характеру, що представляють інтерес і нині. Ф. Кене
ще у XVIII столітті пропагував ідеї недопущення розпорошення власності саме при
вкладенні капіталу в землю, підтверджуючи це практичними розрахунками відносно
непропорційного збільшення витрат і розмірів оброблюваних земельних
ділянок. Англійський класик А. Сміт
головним рушієм прогресу вважає постійну "схильність людської природи"
до обміну плодами своєї праці і прагнення людей мати при цьому обміні особисту
вигоду і "власний інтерес" [2, С. 16-17]. При цьому невидимою рукою
координатора економічних перетворень виступає облікова система. І в цьому
аспекті на перший план виходить автономна система управлінського обліку, яка
базується в основному на неформальних правилах гри, але природно більше
наближених до суті місії, цілей і завдань обліку, аніж система фінансового
обліку, наперед чітко формалізована на користь незначної групи власників
(«глобальних гравців» на світовій
економічній арені), в яких зосереджена більша частина світового капіталу.
Теорія прав власності стосовно
сільського господарства має свої специфічні особливості, які
базуються на різноманітті природи прибутків а інтересів різних класів
суспільства (за працю - заробітна плата, з капіталу - прибуток або відсоток
власнику, із землі - рента землевласникові) [2, С. 49].
У поглядах
основоположників марксизму на форми власності і господарюючих суб'єктів в
аграрному секторі виділяються різні аспекти. З точки зору методології вони
розглядаються, по-перше, в історичному плані і тісному взаємозв’язку з процесами розвитку суспільного розподілу
праці, способів виробництва (діалектична єдність продуктивних сил і виробничих
відносин) і змін суспільних формацій (спосіб виробництва з обумовленою їм
юридичною і політичною надбудовою). При цьому прогрес виробництва К. Маркс і Ф. Енгельс вважали матеріальною
основою поступального розвитку суспільства. По-друге, вони виділяють у складі виробничих відносин, з
одного боку, відносини людини до природи, з іншої – відносини між людьми в
процесі виробництва, передусім економічні відносини, серед яких головне місце займають
відносини власності. Існують відмінності у відносинах власності на землю як
природно виниклий засіб виробництва , і на знаряддя виробництва, створені
людиною. Економічна суть цих стосунків в першому випадку полягає в привласненні
людиною природних благ і обміні його праці на продукти природи, в другому - в
обміні між людьми зробленими ними продуктами. Звідси, право власності на
створені засоби виробництва основане на «пануванні накопиченої праці» і виникає
переважно
відразу як приватне право, а «справжня приватна власність» з'являється
історично разом з рухомою власністю. Право ж власності на землю (користування,
володіння і розпорядження нею) зароджується як «безпосереднє, природно виникле
панування» якої-небудь спільності людей
(зазвичай племені), а право окремої людини на неї при цьому обмежується
спочатку тільки користуванням або володінням. Приватна земельна власність в
повному розумінні з'являється пізніше. Вона проходить у різних народів свій історичний
шлях розвитку, наповнюючись
новим змістом і придбаваючи специфічні історичні форми на кожному ступені
еволюції суспільства [1, Т. 3. С. 20-24, 62-65].
Розглядаючи з цих позицій історію
розвитку економіки і будучи свідком швидкого прогресу інформаційної
економіки, яка заснована на недоторканому праві інтелектуальної власності,
підприємництві, активності і особистому інтересі «економічної людини», а також
вільному ціноутворенні і конкуренції, констатуємо актуалізацію проблеми
становлення нової парадигми управлінського обліку, основаної на теорії прав
власності, контрактних відносин та нового інституційного базису. З такої позиції відводимо домінуючу роль
управлінському обліку, де є можливість розвитку наукової думки, логічного
освідомлення економічних процесів та їх прогнозування на перспективу,
можливості попередження кризових явищ шляхом зменшення ступеня невизначеності в
умовах опортуністичних правил гри глобального власника та обмежених ресурсів.
Асиметричність інформації, яка ставить в нерівні умови власників землі, фінансового
та інтелектуального капіталу і трудових ресурсів, приводить до збільшення
питомої ваги трансакційних витрат в їх загальній величині. Відповідно,
управлінський облік трансакційних витрат є одним з найбільш перспективних і
актуальних напрямів наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення
управління трансакціями та відносинами власності.
Список
використаних джерел
1. Маркс К. Избранные сочинения: в 9
т.. - М. : Политиздат, 1984
2. Смит А. Исследование о природе и
причинах богатства народов. - М.-Л.: Соцэкгиз, 1935. -Т.1.
| 
